Потреба чи симптом? Що таке лідерство
Одні народжуються лідерами, а інші стають ними під впливом обставин
Спільно з Тетяною Ждановою, співзасновницею агенції Brandhouse, маркетологом, авторкою книги Сенс життя і його маркетинг
Що таке лідерство взагалі? Феномен, потреба, властивість, симптом, функція? Однозначної відповіді немає. Що таке лідерство для конкретної людини, залежить від особистості. У когось із нас це потреба, а у декого — симптом.
Спробуємо розглянути поняття лідерство без рожевих окулярів з точки зору причин і мотивів, болю, симптомів, вигод.
Виходячи з досвіду діагностики лідерських якостей, можна виділити дві основні форми лідерства: вроджене лідерство (ВЛ) і набуте (НЛ).
Психодіагностика, особливо глибинна, розкриває неусвідомлювані мотиви, основи формування лідерства конкретної людини.
Вроджене лідерство
Вроджене, природне лідерство спирається на генетично обумовлену потребу в розширенні зони присутності свого «Я», в бажанні впливати на події. У бізнес-колах віднедавна цю потребу називають експансією. Люди, потрапляючи в зону впливу лідера, стають командою і розвиваються, зростають в напрямі поставлених лідером цілей. Виникає вектор лідерства, бо застиглого лідерства не буває. Це феномен, який має динаміку. Немає мети — немає лідерства.
Що таке лідерство для конкретної людини, залежить від особистості
Ознаки вродженого лідерства можна помітити вже в дитинстві. У природжених лідерів помітна потреба в самовизначенні через готовність самостійно вибирати одяг, їжу, друзів, вид спорту, професію, ритм навчання. Самовизначення, суб'єктність проникають в усі сфери відносин. Такі діти демонструють незалежність, недостатню слухняність і часто-густо незручність для викладачів.
Набуте лідерство
Набуте лідерство виникає у відповідь на зовнішній тиск через два механізми. Перший — механізм ідентифікації з агресором. Тиск занадто авторитарних батьків стискає пружину напруги, і, коли дитина виростає, то поводиться стосовно до інших так, як вчиняли дорослі з нею. Таке лідерство зростає на особистості як захисна функція. Але накладається на особу нещільно. З прорізів, щілин відчувається мінливість настрою, примхи і рішення під впливом емоцій, а не фактів.
Співробітники компанії перед тим, як зайти до такого керівника, запитують у секретаря, в якому він настрої. Тому що від цього залежить, яке рішення буде прийнято. Або, наприклад, цінний лояльний співробітник може бути звільнений тільки через те, що він «не подобається».
Такий спосіб реакцій і дій лідера можна віднести до невротичного стилю реагування; він частіше трапляється у «набутих» лідерів.
Другий поширений механізм розвитку набутого лідерства виникає як реакція на маятникове виховання, коли батьки застосовують суперечливі один одному методи впливу. Це розхитує психіку дитини, формуючи лідерство як захисний механізм.
У «вроджених» лідерів невротичний стиль реагування розвивається в тому випадку, якщо потреба є, а можливості немає. Вроджене лідерство органічне, автентичне, його власник приймає рішення об'єктивно. Лідерство для таких людей — як повітря, вони його не відчувають, доки потреба в ньому реалізується.
Наша 30-річна статистика показує, що в загальному числі лідерів «вроджених» десь 30%, решта лідерство набувають. Звідси висновок — природним лідером потрібно народитися, але взагалі лідером можна стати.
Що для цього потрібно?
У феномена набутого лідерства є функція компенсації, «психологічного ремонту» травматичних емоційних переживань, зафіксованих в досвіді, який несе із собою відчуття внутрішньої невпевненості, суб'єктивної слабкості, безпорадності. З усім цим і допомагає впоратися набуте (компенсаторне) лідерство як спосіб «саморемонту на слабо».
Лідерам такого роду зручніше в корпоративному світі, адже вони легко сприймають корпоративні цілі, не прагнучи замінити їх особистими. Лідерам набутого типу потрібна система підтримки, заохочень — атрибутами визнання, званнями, відчуттям безпеки. У розвинених компаніях функціонує освітньо-мотиваційна система. Кар'єрні шляхи всередині корпоративного світу як механізм працюють надійніше і влаштовані простіше, ніж особистий «шлях крізь терни до зірок». За умови, що корпорація розвивається.
Коли набувати лідерство?
Механізм набутого лідерства формується до кінця періоду третього пубертату (приблизно 21 рік), коли завершилося формування основних сфер особистості — комунікаційної, мотиваційно-потребової, емоційної, міжособистісної. Якщо у десь 21-річному віці молода людина або дівчина відчувають потенціал, саме час намагатися піднятися над собою. Не шукати комфортних умов, а вчиняти навпаки. Челендж собі.
Ще один шанс як для вроджених, так і для компенсаторних лідерів дає нам вік 35+, так званий професійний пубертат.
А як же типології і форми лідерства?
Теорій, що описують процес лідерства, і класифікацій лідерства безліч, і кожна з них схожа на правду. Але більшість теорій умоглядні й описують типи лідерів на рівні слів. Ці типи досить логічні і можуть бути використані для опису і прогнозу ефективності лідерства. Проблема в тому, що різні експерти, ґрунтуючись на описі, можуть визначати різні форми лідерства в одній і тій самій групі.
Скільки лідерів, стільки і форм реалізації лідерства. Звісно, можна об'єднати в більші групи і типологізувати, але у цього тексту інша мета — показати природу, причини та механізми виникнення і розвитку лідерства.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
