Коли ви приймаєте антибіотики. Як люди програють битву з мікробами

5 червня 2020, 20:43
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

За прогнозом ВООЗ, до 2050 року 50% збудників хвороб матимуть резистентність до антибіотиків

Олександр Флемінг відкрив перший антибіотик, пеніцилін, у 1928 році. Відтоді антибіотики та антимікробні препарати врятували від інфекційних хвороб та смерті мільйони людей по всьому світу. Проте мікроорганізми не здалися. Щоби дати відсіч людству, вони запустили арсенал мутацій, який з кожним днем робить їх сильнішими. Бактерії передають удосконалені гени нащадкам, що перетворюються на супербактерії. Еволюція бактерій уже на 20 років випереджає розвиток терапії від бактеріальних захворювань.

Відео дня
Еволюція бактерій на 20 років випереджає розвиток терапії від бактеріальних захворювань

Це — не синопсис голлівудського блокбастера, а реальність. Така ж нещадна, як і правда про те, що ми були не готові до атаки коронавіруса. Але СOVID-19 підкрався до нас зненацька, а проблема антибіотикорезистентності існує вже давно. Фактично дослідники переймаються нею з 1950-х років. Вона у всіх на вустах, але здолати її ми ніяк не можемо. Чому ж так відбувається? Для того, щоби зрозуміти, звідки ноги ростуть у цієї проблеми, потрібно звернутися до холодних та незаангажованих фактів.

Які взагалі бувають антибіотики

Препарати для лікування захворювань, що викликані мікробами, називають антимікробними. Найбільш відомими антимікробними препаратами є антибіотики.

За механізмом дії антибіотики поділяють на:

— бактерицидні (вбивають бактерію);

— бактеріостатичні (зупиняють розмноження бактерії, а після цього її вбиває інший чинник — наприклад, наш імунітет).

За спектром дії антибіотики бувають широкого та вузького спектру. Перші діють на багато видів бактерій, другі - на один вид. Саме тому антибіотики широкого спектру дії швидко викликають лікарську стійкість.

Як діє антибіотик

Всього в антимікробних препаратів не так багато прийомів боротьби з бактеріями:

Прийом № 1. Мішенню антибіотика стає клітинна стінка бактерії. Тобто препарати блокують синтез клітинної стінки, вона руйнується, і бактерія не виживає. Не усі бактерії мають зовнішню клітинну стінку — деякі зовні обмежені лише мембраною.

Прийом № 2. Блокування синтезу білка на рибосомах — органах бактерії, які є «фабриками» з виробництва білка. Якщо бактерія не може синтезувати білок, вона гине.

Прийом № 3. Порушення функції мембрани бактерії, в результаті якого вона не виконує функції живлення та дихання мікробів, і вони гинуть.

Прийом № 4. Вплив на ДНК бактеріальної клітини, в результаті якого її життєдіяльність припиняється.

Що таке антибіотикорезистентність

Застосування бактерицидних антибіотиків створює еволюційний тиск на бактеріальні популяції, відбираючи серед мутацій ті, що дають можливість чинити опір дії антибіотиків. У результаті на кожен з механізмів дії лікарських препаратів бактерії мають декілька способів захисту.

Наприклад, може модифікуватися рибосома бактерії, щоб антибіотик не міг заблокувати синтез білка, чи змінюються білки бактерії, й антибіотик не може з ними зв’язуватись. Або ж бактерія власними ферментами змінює сам антибіотик, і він стає недієвим.

Щоби будь-що з цього відбулося, антибіотик має подіяти на бактерію, але не вбити її. Таке трапляється, якщо ви приймали антибіотик не за інструкцією, порушували схему лікування, призначену лікарем. Наприклад, почали приймати антибіотик, але кинули, не завершивши курс лікування.

Застосування антибіотиків у тваринництві також сприяє резистентності. Продукти харчування її не викликають, навіть якщо містять антибіотики. Але тут може виникати непередбачувана взаємодія між мікроорганізмами людини і тварин: вони можуть обмінюватись генетичними елементами й резистентністю — це називається горизонтальний переніс.

У результаті усіх цих процесів близько 10 років тому з’явилися метало-бета-лактамази — ферменти, що руйнують більшість відомих антибіотиків. Бактерії, що мають таку потужну зброю, отримали назву «супер-бактерії». До початку широкого вживання антибіотиків у природі таких бактерій не існувало.

Скільки би часу не пройшло, бактерія не втрачає набуту резистентність. Більше того — вона здатна розповсюджувати набуту стійкість на інші види, передаючи їм свій генетичний матеріал, який передається безкінечно далі.

Сценарії приймання антибіотиків: від правильного до найгіршого

За найбільш правильного розвитку подій, щоб призначити антимікробний препарат, лікар повинен діагностувати бактеріальну інфекцію у пацієнта. Однак якщо пацієнт прийшов на прийом із важкими симптомами, йому призначають антибіотик широкого спектру дії негайно за відсутності аналізів. Адже лікар не має права залишити пацієнта без медичної допомоги. У цей же день пацієнт здає аналіз, і коли готовий результат, лікар коригує або залишає в силі призначення. Тестування на резистентність проводиться лише тоді, коли антибіотик не подіяв.

За дещо гіршого сценарію людина сама ставить собі діагноз та купує антимікробний препарат в аптеці. Теоретично, якщо слідувати інструкції при прийомі препарату, мікроорганізм загине й біди для пацієнта чи людства в цілому не станеться.

При найгіршому сценарії людина сама приймає рішення, коли їй перестати вживати антибіотик, змінює дозу або пропускає прийом. У результаті мікроорганізми не лише не гинуть, але й виробляють стійкість до антибіотика і передають її нащадкам.

Чи може помилитись лікар у призначенні антибіотика?

Помилка лікаря у призначенні антибіотика можлива, але ризик мінімальний, якщо лікар діє за протоколами. Протоколи — це добре випрацювана і точна схема, яку розробляли авторитетні лікарі та спеціалісти у сфері громадського здоров’я, і яку підтримує Всесвітня організація охорони здоров’я.

Є три лінії призначення антимікробних препаратів, відповідно до яких лікар робить вибір:

Препарати 1 лінії вибору лікарі призначають у першу чергу. До цих препаратів існує низька резистентність. Також вони забезпечують високу клінічну ефективність у більшості пацієнтів.

Препарати 2 лінії вибору призначають, якщо антибіотик 1 лінії не подіяв. У цих препаратів більший ризик резистентності або побічних реакцій. Вони є ефективними проти основних збудників бактеріальних інфекцій.

Препарати 3 лінії вибору призначають, якщо антибіотики 1 і 2 ліній не ефективні або викликають сильну алергічну реакцію. Їх також називають антимікробними препаратами резерву. Вони мають більш серйозні побічні реакції для людського організму (але не смертельні).

Як ми, люди, програємо бактеріям?

За прогнозом ВООЗ, до 2050 року 50% збудників хвороб матимуть резистентність до антибіотиків. Не можна сказати, що це стане катастрофою для всього людства, але точно для бідніших його верств, тому що розробка нових антибіотиків вимагає сучасних та дуже дорогих методів, що значно збільшує вартість ліків для пацієнтів.

Для боротьби з бактеріальними інфекціями планують використовувати бактеріостатичні антибіотики, які не створюють еволюційного тиску на популяцію, а також методи лікування, що виключають застосування антибіотиків, наприклад блокатори адгезії та відчуття кворуму — препарати, які порушують взаємодію між бактеріями, не дають їм утворювати захисні плівки та роблять їх легкою здобиччю для захисних систем організму. У крайньому випадку можна буде задіяти бактеріофаги — віруси-руйнівники бактерій. Але усе це — дорогі ліки, які будуть недоступними для значної частини населення планети.

Фармацевтичні компаній не зацікавлені в розробці нових антибіотиків, тому що для бізнесу це — невигідна короткострокова інвестиція. Як було сказано вище, витрати на розробку нового антибіотику великі, а термін їхнього використання короткий. З іншого боку, ліки проти підвищеного тиску чи для зниження рівня холестерину пацієнт змушений купувати все життя. А міжнародні організації — такі як ВООЗ — спрямовують основні зусилля на те, щоби зменшити вживання антибіотиків, а не винаходити нові. Тому більшість антибіотиків, які зараз використовуються в усьому світі, винайдені 20 років тому. Можна сказати, що ми еволюційно відстали від бактерій на 20 років.

Щоби наздогнати, нам потрібна спільна дія урядів різних країн — для того, щоби підтримувати розробників нових антибіотиків: окремих науковців, науково-дослідні центри, тих же фармвиробників.

Як я можу підсилити шанси людства у протистоянні людей і бактерій?

Якщо ви не науковець і не винаходите нові антибіотики — то як мінімум можете зробити свій внесок у сповільнення поширення резистентності.

Це досить просто: не вживайте антибіотики без потреби, а якщо вживаєте — суворо дотримуйтеся доз і термінів прийому, вказаних в інструкції та у призначенні лікаря. Якщо антибіотик не подіяв за той термін, який визначений інструкцією, треба звернутись до лікаря, щоб замінити антибіотик. А не купувати ще одну пачку і пити ліки довше.

Варто критично та відповідально ставитися і до вживання інших препаратів — зокрема, пробіотиків. Досить часто виробники пробіотиків — зокрема тих, які можна вживати одночасно з антибіотиком — вводять у свої бактерії елементи, що дають їм стійкість до лікарських засобів. Тож може відбутися обмін таким генетичним матеріалом між стійкими корисними бактеріями та небезпечними збудниками хвороб.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X