Подбайте про себе. Як позбутися токсичного почуття провини
Ми не можемо нести відповідальність за почуття іншої людини
Як же складно чути по відношенню до дитини: «Це все через тебе… це ти винен, що я… це ти винен, що ми…». Звичайно, ці слова говоряться (і неважливо, про себе чи вголос) через незнання, від втоми, від відчуття малості. Але скільки в них тяжкості, болю, скільки роботи, щоб потім шар за шаром знімати цей прес провини. Вина в будь-якому віці не дає нам відчути межі відповідальності і можливості. Вона позбавляє нас «місця».
Ти не винен/а — я зібрала різні теми з самого раннього віку, по «лінії життя». Ті шари, які згадала зараз, і з якими ми працювали з тими, хто довіряв. Важливо, щоб ми не просто «працювали» з токсичним почуттям провини, а відкривали ту якість, яку важливо освоїти «після» неї. І, звичайно, я усвідомлюю, що стаття не може «зняти чари» з нас — але раптом вона зможе хоч трохи послабити прес.
Ти не винен/а в тому, що мамі було страшно, боляче, що щось могло йти не так, як заплановано
Зараз ти можеш вчитися розрізняти свої і чужі почуття, вчитися планувати і адаптуватися до змін. Ти можеш вчитися займати стільки місця, скільки тобі важливо для життя і розвитку. І можеш вчитися відчувати, коли саме тобі важливо робити кроки в своє «народження» в різних якостях.
Ти не винен/а в тому, що мама і тато дуже втомлювалися, коли ти ріс/росла і повністю залежав/а від них
Зараз ти можеш вчитися піклуватися про себе і вчитися піклуватися про інших так, щоб вони не втрачали свою силу.
Ти не винен/а в тому, що іноді хворів/а
Зараз ти можеш вчитися піклуватися про своє здоров’я. І бути поруч з тими, хто хворий, але не переймати їх стан.
Ти не винен/а в тому, що іноді кричав і плакав
Зараз ти можеш вчитися розрізняти свої почуття і потреби і коректно про них говорити.
Ти не винен/а в тому, що не можеш всидіти на одному місці, в тому, що у тебе падають іграшки, в тому, що ти непосидющий
З кожним днем ти вчишся розуміти, чого ти хочеш, контролювати і обмірковувати свої дії. І зараз ти повертаєш собі можливість бути рухливим і досліджувати.
Ти не винен/а в тому, що у тебе часто змінюються емоції, що ти іноді сам/а не знаєш, чого хочеш
Зараз ти краще і краще розбираєшся в своїх почуттях і вчишся розрізняти і направляти емоції.
Ти не винен/а в тому, що ти злився/лась
Зараз ти можеш різними способами виявити свою незгоду, захистити себе, довести свою правоту.
Ти не винен/а в тому, що не схожий на братів і сестер, сусідів, друзів
Зараз ти вже відчуваєш, в чому твоя унікальність і вмієш помітити унікальність іншого. І дозволяєш собі бути собою і проявлятися так, як властиво тобі.
Ти не винен/а в тому, що батьки втомлюються, хворіють, сумують
Ти знаєш, що таке співчуття. Але ти вчишся не брати відповідальність за чужі почуття і чужий вибір.
Ти ніколи не винен/а у злості й агресії дорослих
І зараз ти розумієш, що дорослі зляться від безсилля або болю. І ти не можеш брати відповідальність за їх безпорадність. Зараз ти вчишся повертати свою силу з будь-яких ситуацій, де її втрачав. Ти можеш розуміти, чому люди так поводилися. Але тобі не обов’язково їх прощати і виправдовувати.
Ти ніколи не винен/а в тому, що з тобою чинили несправедливо і жорстоко
Зараз ти знаєш, що, на жаль, складно і боляче буває найкращим людям. І ти вчишся підтримувати себе та інших. Вмієш відчувати, де і з ким тобі важливо і можна перебувати поруч, ти вчишся і можеш навчитися себе захищати тими способами, які прийнятні.
Ти не винен/а в тому, що з тобою не дружили або друзі тебе зраджували
Зараз ти можеш розрізнити друзів і знайомих, ти можеш зрозуміти, які твої якості притягують і відштовхують людей, зараз ти можеш довіряти і приймати дружбу інших людей.
Ти ніколи не винен/а в тому, що відбувається між батьками
Зараз ти знаєш, що батьки завжди більші за дитину. І батьки сваряться, іноді розлучаються не тому, що діти погано поводяться, хворіють, грублять. Дорослі можуть відповідати за свої почуття і рішення. Для дитини величезний вантаж — відповідальність за батьків. А зараз ти вчишся розрізняти свої стосунки зі своїм партнером і стоунки батьків.
Ти не винен/а ні в одному з рішень батьків — в тому, що вони йдуть з роботи, змінюють професію, переїжджають
Зараз ти можеш побачити, що у кожного своя дорога. І кожен вибирає свою швидкість і свій напрямок. І ти можеш собі дозволити приймати свої рішення і відчувати свій напрямок. Навіть якщо хтось із близьких собі цього не дозволив.
Ти не винен/а в тому, що домашні тварини вмирають або втікають
Зараз ти знаєш, що це сумна частина життя. Зараз ти дбаєш і несеш відповідальність за тих, хто поруч. І ти, зберігаючи пам’ять і, можливо, смуток, пам’ятаєш про любов.
Ти не винен/а в тому, що не міг повернути життя тим, кого любиш
Зараз ти знаєш, що ми не боги. І що бабусі й дідусі і близькі вмирають не тому, що йшли від тебе, не тому що вони кидали і зраджували тебе. І не тому, що ти погано поводився або їх ображав. Зараз ти можеш пам’ятати про тих, кого любиш і хто завжди буде любити тебе. І в пам’ять про них можеш зробити щось дуже хороше.
Ти не винен/а в тому, що боїшся
Зараз ти знаєш, що страх — наш страж. І це природно боятися нового й невідомого. І боятися можуть і хлопчики, і дівчатка. І в кожному віці може бути свій страх. Зараз ти можеш розповісти про свій страх або попросити про допомогу. Ти можеш поступово знайомитися з ним, щоб перетворити його на свою нову силу)
Ти не винен/а в тому, що тобі якісь речі даються складніше
Зараз ти знаєш, що у кожного з нас є свій потенціал і своя швидкість. Що тільки коли нам стає складно, ми освоюємо щось нове. Зараз ти бачиш, що порівнювати себе з іншими помилково. Зараз ти вмієш, якщо це потрібно, просити про допомогу. І вмієш не здаватися, коли тобі складно.
Ти не винен/а в тому, що ти талановитий/а, гарний/а
І також ти не винен/а в тому, що у тебе є особливість, хвороба, складність. Один з моїх викладачів говорив: вроджені особливості — це домашнє завдання на все життя
Зараз ти знаєш, що наше здоров’я, таланти, краса, здібності — це не перевага, це дар генів, життя. Так само, як і хвороба — це не покарання. Зараз ти усвідомлюєш, що важливо, як ти всім цим розпоряджаєшся і як розвиваєш.
Ти не винен/а в тому, що хочеш іншого
Зараз ти знаєш, що у всіх є свої бажання і потреби. І вчишся відчувати і говорити про те, що потрібно саме тобі.
Ти не винен/а в тому, що помиляєшся
Зараз ти знаєш, що помилятися не соромно. Будь-яка помилка не робить тебе менше або слабше. Зараз ти вчишся визнавати свої помилки і свій досвід — і йти далі.
Ти не винен/а в тому, що іноді тебе дратують батьки
Зараз ти знаєш, що так відбувається дорослішання. Що бувають моменти, коли здається, що нас уже нічого не зближує. Але зараз ти можеш побачити, що в кожних стосунках є «ядро». Яке залишиться після всіх криз. І зараз ти бачиш в батьках найцінніше, бачиш те, в чому вони слабкі — бачиш їх реальними. І дозволяєш собі любити їх. І самому бути «Реальним».
Ти не винен/а, що часто закохуєшся
Зараз ти вже вмієш розрізняти симпатію і Кохання. І відчуваєш свою відповідальність у стосунках. І вчишся розрізняти сексуальний потяг, прихильність, залежність від людини — і відчуття того, що ти можеш бути близьким, не розчиняючись зовсім у стосунках і не віддаляючись.
Ти не винен/а в тому, що не знаєш, що робити після школи, яку професію обрати
Зараз ти знаєш, що необов’язково вибирати одну професію на все життя. Що у тебе є можливість пробувати і шукати своє. І якщо ти зміниш кілька професій, це не буде помилкою. З кожним новим навиком ти стаєш більшое.
Ти не винен/а в тому, що тобі складно робити вибір
Зараз ти знаєш, як складно дозволити собі вибирати своє. І кожен раз вчишся відчувати в самих дрібницях, чого ж ти хочеш насправді для себе.
Ти не винен/а в тому, що відчуваєш себе «іншим»
Зараз ти знаєш, що завжди будуть ті, хто тебе зрозуміють, і будуть ті, кому ти не сподобаєшся. Зараз ти можеш знайти «свою зграю».
Ти не винен/а в тому, що не можеш здогадатися, що потрібно твоєму партнеру і що не можеш зробити його/її щасливим.
Зараз ти знаєш, що ми не можемо нести відповідальність за почуття іншої людини. Зараз ти можеш вчитися говорити з партнером про те, що робить щасливим/ою тебе і що важливо для нього/неї.
Ти не винен у тому, що іноді почуття проходять, що тобі довелося переживати розставання або ти сам/сама став ініціатором розлучення
Зараз ти можеш вчитися усвідомлювати, що з тобою відбувається, можеш вчитися розрізняти сценарії твоєї батьківської сім'ї і твоєї власної, зараз ти можеш просити про допомогу фахівця, якщо це важливо. І можеш не брати відповідальність за чужий вибір, але вмієш нести відповідальність за свою чесність у стосунках і свій вибір. І зараз ти дозволяєш собі шукати і вибирати те, що робить щасливим/ою тебе.
Ти не винен/а в тому, що тобі може не хотітися мати дітей
Зараз ти знаєш, що дитина може бути зачата випадково, але важливо, щоб вона з’явилася на світ бажаною. Ти знаєш, що до всього важливо бути готовим. І ти можеш обговорювати це зі своїм партнером/партнеркою. І дати собі час. Зараз ти можеш досліджувати, якщо це важливо, природу свого страху. І можеш робити свій вибір. Він буде правильним для тебе.
Ти не винен/а в тому, що іноді тобі не хочеться сексу. Що у тебе немає ерекції, бажання, збудження не тому, що ти не любиш партнера, а просто тому що втомився/а і тобі «нічим»
Зараз ти вчишся коректно говорити своєму партнерові про те, що з тобою відбувається і про те, що для тебе важливо. І зараз ти точно знаєш, що секс — це один із проявів близькості. І ти вчишся приймати й освоювати свою сексуальність.
Ти не винен/а в тому, що діти іноді хворіють
Зараз ти знаєш, що це одна з частин дорослішання дітей. І знаєш, що діти хворіють у найкращих батьків. Зараз ти вчишся відновлюватися і робити те, що саме зараз важливо для здоров’я дитини. І намагаєшся бути поруч тоді, коли це для неї важливо.
Ти не винен/а в тому, що іноді не розумієш, що ж робити з дітьми. Що відчуваєш жах, злість і безпорадність
Зараз ти знаєш, що бути батьком дуже складно. І ти вчишся відчувати себе «досить хорошим батьком», що б не відбувалося. І вчишся з усіх рекомендацій вибирати те, що твоє. І зараз ти розумієш, як важливо дбати про себе, і робиш для себе те, що можливо. Зараз ти вчишся разом зі своїми дітьми.
Ти не винен/а в тому, що іноді хочеться на безлюдний острів, що хочеться все кинути і залишитися на час самому
Зараз ти знаєш, що нервова система має «ліміт спілкування». І що всім потрібне перезавантаження. Зараз ти вмієш пояснити своєму партнеру і дітям, чому тобі важливо «піти в себе».
Ти не винен/а в тому, що боїшся віку і змін
Зараз ти вчишся приймати те, що закладено в «тілесну природу». Усвідомлюєш, як важливо дбати про тіло. Ти дозволяєш собі не молодитися, а виглядати добре і щасливо в своєму віці.
Ти не винен/а в тому, що губишся, коли не розумієш, як увійти в фб, відправити лист або розібратися з платежами в інтернеті — і змушений/а просити дітей або онуків
Зараз ти знову вчишся просити про допомогу, помилятися і дозволяєш собі вчитися. Зараз ти розумієш, що у кожного покоління своя швидкість і свої завдання. І це природно, якщо вони різні. Ти продовжуєш вчитися і освоювати нове.
Ти не винен/а в тому, що тобі сумно і іноді самотньо, що діти тебе, так, як раніше, більше не потребують
Зараз ти бачиш, скільки всього вклав у своїх дітей — так багато, що вони вже наповнені й можуть йти далі. Ти вчишся піклуватися так, як це зараз важливо. Ти вчишся шукати свій сенс — щоб діти і онуки не ставали твоїм сенсом життя. Ти вчишся виявляти повагу до родини дітей — дізнаючись їх правила, і не переходячи межі їх сім'ї. Ти вчишся і усвідомлюєш свою роль — хранителя сім'ї.
Ти не винен/а в тому, що йдуть друзі і близькі, в тому, що тобі відміряно більше життя — любові і пам’яті
Зараз ти знаєш, що робив все можливе для тих, хто тобі дорогий. І ти зараз можеш вибрати життя. І ти можеш знайти в собі сили і любов — жити і зробити ще багато важливого, як мінімум, в пам’ять про тих, кого любиш.
Якщо щось у нас не виходить, це не тому, що ми погані — а тому, що склалися обставини, в яких ми не змогли проявляти себе по-іншому. І ми можемо «сформувати» нові обставини і якості для своєї нинішньої реальності. І це непросте, але дуже вдячне завдання.
Ірвін Ялом говорив про зв’язок почуття провини і відповідальності. Він виділяв невротичну, справжню і екзистенціальну провину.
1. Невротична вина виникає, якщо людина думає про злочин або здійснює дрібні проступки щодо інших людей, наприклад, порушує батьківські заборони.
2. Подолання вини з’являється, коли людина робить реальний злочин.
3. Екзистенціальна вина виникає як результат злочину людини проти самої себе і проявляється у вигляді жалю, усвідомлення неправильно прожитого життя і нереалізованості власних можливостей.
Добрих. Сильних. Мудрих нам усім днів.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
