Поступово і впевнено. Як позбутися страхів

12 червня 2020, 22:50

Зі страхами не потрібно боротися — їх просто треба витісняти позитивними емоціями

Майже всі бояться чогось, і страх керує вчинками багатьох людей. Але цікаво, що між поняттями «відчувати страх» і «бути боягузом» смислової різниці немає, а ось окрас сприйняття цих виразів абсолютно різний. Спробуй назвати людину боягузом — це викличе образу, агресію, лють.

Відео дня

«Бути боягузом» звучить занадто прямолінійно, зачіпає за живе, бо це своєрідна констатація факту, що характеризує людину.

«Відчувати страх» — це з області виправдання. Мовляв, а хто не має страхів? Так, ми всі чогось колись боїмося, тому що страх — це частина інстинктів самозбереження. Але в цьому випадку мова йде не про страхи, дані нам природою (під час різкого звуку будь-яка тварина реагує здриганням і короткочасним страхом).

Будь-якої хвилини може трапитися щось непередбачене

Проблема людей у тому, що більшість навчилася створювати страхи самостійно — штучні страхи. А що ми відчуваємо при постійному страху? Внутрішній біль від того, що усвідомлюємо свою слабкість і недостатність сили духу переступити свою боязнь. Роздратування, що страхи не залишають нас і не дають нам спокою. Злість, що у інших таких страхів немає, бо ми не знаємо, про що вони думають і переживають. Агресивність, що хтось зі сторони не розуміє наші «проблеми» зі страхами. Пригніченість, що кількість страхів з кожним днем збільшується, а не зменшується. Заздрість, що хтось, іноді молодший за нас і з меншою освітою, куди щасливіший за нас самих. І багато інших почуттів, які можна зібрати в один кошик під назвою «нещастя».

Таким чином, страхи поступово витісняють у людях багато позитивних почуттів, перетворюючи людей у невротиків, істериків, панікерів, психопатів. Постійний хронічний емоційно-чуттєвий стрес ударяє по тілу не менше, аніж будь-який фізичний стрес, і відкриваються ворота до розвитку і прояву багатьох захворювань — страждає вже тіло фізичним болем.

Нелегко спілкуватися з людьми, у яких існують внутрішні страхи, тому що будь-яка розмова переходить у русло їхніх больових відчуттів — чи то душевних, чи то тілесних. Ці співрозмовники шукають розуміння, підтримки, співчуття, але не позбавлення від страхів. Утворюється вже цілий комплекс внутрішніх проблем. Коли говориш цим людям, що їхні переживання марні, гіпертрофовані і нічого позитивного не вносять у життя, більшість з них залишається глухими до порад ззовні. Вони немов перебувають у якійсь оболонці, в якій самоперетравлюються довго-довго, часом до самого кінця свого життя.

Звісно, в житті трапляються страшні моменти, однак, на щастя, їх не так багато. Якщо вдуматися в те, що відбувається з нами щодня, то в будь-яку хвилину може трапитися щось непередбачене, щось, що здатне не тільки кардинально змінити наше життя, але і перервати його.

Якось ми йшли з однокурсником вузьким тротуаром старого міста і міркували про непередбачуваність багатьох подій. Мій друг сказав: «Уявляєш, йдеш ось так спокійно, і раптом на тебе цегла падає!». Він виявився провидцем: через лічені хвилини всього за кілька сантиметрів від голови чоловіка пролетів досить великий шматок карниза, що відколовся від старого будинку. На щастя, ніхто не постраждав. Чи викликав у нас такий «збіг» страх? Ні. Швидше навпаки, ми зраділи, що «пронесло», і пішли далі. Навіщо зациклювати увагу на те, що вже відбулося, не заподіявши нам шкоди? Чи потрібно цьому радіти!

Зі страхами не потрібно боротися (боротьба — це насильство). Їх просто необхідно витісняти позитивними емоціями і почуттями — поступово і впевнено.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X