Біль, сварки, образи та втрачені шанси. Як залишити минуле позаду

13 жовтня, 23:03
Олександра Шиманова: «Якщо вас переслідують думки про минуле, значить, там залишається щось важливе для вас» (Фото:Timur Weber/Pexels)

Олександра Шиманова: «Якщо вас переслідують думки про минуле, значить, там залишається щось важливе для вас» (Фото:Timur Weber/Pexels)

Не так важливо те, що ви пережили, як те, якою людиною ви після цього стали

Смерть можна розглядати не тільки як фізичне чи біологічне явище, а і як переривання та закінчення всіх процесів. Щось, що було, перестає існувати.

Саме про завершення та припинення ми і будемо говорити далі. На жаль, сьогодні це частина нашої реальності. Це може стосуватись будь-чого:

Відео дня

— звичного світу, в якому ми жили з відчуттям безпеки;

— стосунків, які закінчились;

— особистісних змін, які стають неминучими, коли ми проходимо певний досвід;

— знайомого положення речей або стабільності поглядів;

— фізичної смерті та важких втрат.

Як залишити позаду (пережити) важкий досвід? Наприклад, у стосунках: образи, тяжкі вчинки, біль, знецінення, сварки, фізичне та емоційне насилля, байдужість — це лише невеликий перелік того, з чим ми стикаємося у стосунках і що стає причиною їх закінчення. Або у подіях: всі ми пережили шок 24 лютого і наступних днів. Страх, втрати, втеча, невідомість, безсилля, стрес зачепили кожного українця. А у тих, хто побачив ближче лице війни, досвід ще травматичніший.

Будь-яка ваша емоція має бути визнана

Втрачені шанси, образи та розчарування — протягом усього життя з нами трапляється багато. Ті, кому ми довіряли, можуть зрадити, не допомогти в скрутну хвилину, відвернутися, втрачаються шанси на вигідні угоди, стабільні роботи, дитина може так і не пристосуватись до нового суспільства.

Будь-який травматичний досвід ми тягнемо з собою з минулого у майбутнє. І часом він залишається настільки емоційно зарядженим, що затуляє собою все. Недарма кажуть, що «обпікшись на молоці — дуєш на воду». Важко починати нове, бо є пам’ять про біль, і вже тричі подумаєш, чи вступати в нові стосунки, чи подавати резюме, чи переїжджати до нової країни. В психології цей феномен носить назву проекції минулого на майбутнє — людина впевнена, що так як було в минулому, буде завжди. Наслідки цього можуть бути досить суттєвими, бо життя все більше звужується і переслідує постійний страх, що знову станеться щось погане. Так відбувається, коли досвід не прийнятий, не перероблений та не присвоєний. Щоб пройти цей шлях, потрібно декілька кроків.

1. Визнати всі свої емоції та переживання та дати їм місце. Найкращий результат дає робота з психологом або групова терапія. Будь-яка ваша емоція має бути визнана — провина, сором, страх, безсилля, слабкість, біль та злість. Її потрібно відчути в тілі та озвучити.

2. Назвати все те, що відбувалось. Не «я все зіпсувала» або «це все він», а «у наших стосунках мало місце емоційне насилля, що проявлялось в наступних речах». Не «я не змогла бути сильною та врятувати свого улюбленця», а «сталась війна, обставини непереможної сили, я зробила все, щоб вижити». Не «я втратила шанс на успішну кар'єру і більше в житті нічого хорошого не буде», а «мене не взяли на цю роботу, я отримала відмову». Не драматизуйте, не роздувайте та не видумуйте, тримайте максимальний контакт з реальністю, але і не заплющуйте очі на факти.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

3. По змозі знайти в цьому щось хороше, за що можна подякувати. Це дуже важливий крок, хоча і дуже важкий. Якщо ви вийшли з важких стосунків, подумайте, що в них було приємного та доброго, — можливо, ви народили дитину, чи партнер допоміг вам відкрити бізнес. Якщо вам довелось втекти з домівки, ви отримали шанс пожити якийсь час в іншій країні. Якщо ви втратили щось матеріальне і цінне, подякуйте, що ваші близькі живі.

4. Привласнити свої зміни. Ви стали трохи іншими. Цей досвід вас змінив. Подумайте, як саме? Ви стали сильнішою людиною, більш адаптовною, сміливішою, навчились любити або помітили і прийняли свою слабкість та обмеження, що ви не все можете контролювати. В будь-якому важкому досвіді є позитивні зміни, бо саме так наша психіка розширюється та розвивається.

Але не тільки важкий досвід часто тормозить наше майбутнє. Буває, що і позитивний не відпускає. Наприклад, у стосунках: вам було добре з людиною, ви були щасливі, і важко прийняти той факт, що так вже не буде ніколи. Або у подіях: вам допомогли врятуватись, щось для вас зробили велике та важливе — і вас накриває провиною, що не зможете віддячити ніколи. Або у відчуттях: ви любили свій дім, вам подобалось ваше життя, а зараз це вирвано з вашого серця і замість цього — туга та розпач.

Що робити з хорошим досвідом? Як його правильно завершити, щоб іти вільно у майбутнє?

1. Зібрати свої почуття. Так, визнати, що ви сумуєте за тим хорошим, що було у вашому житті. Відгорювати, дати собі змогу та час оплакати та визнати, що цього вже не буде. Варто відпустити свої почуття, не оцінювати, не засуджувати себе. Фахівці, що працюють з втратами кажуть, що горювання — це процес. Місток між двома життями: одне, в якому це було (стосунки, щастя, людина, дім тощо) і інше, в якому цього вже нема. Але і в новому житті є місце чомусь хорошому.

2. Зібрати свої приємні спогади. Розберіть в своїй голові все те, що давало вам почуття щастя, любові, спокою, впевненості. Дуже добре, якщо є щось матеріальне — фотографії, подарунки, улюблені предмети з дому. Так, спогади можуть спочатку завдавати біль, але з часом стануть світлою пам’яткою, що зберігається дбайливо та з повагою.

3. Привласнити собі все те хороше, що з вами відбувалось. Саме ви були автором або співавтором цих подій. Ви будували стосунки та любили від щирого серця, а не хтось робив вас щасливими. Саме цей крок дає надію на майбутнє, ви звертаєте увагу на свої властивості, якості та вміння, а цього у вас ніхто ніколи не відніме. І якщо ви змогли це зробити одного разу, зможете ще не раз у своєму житті.

Мистецтво завершення полягає в тому, щоб відділити погане від хорошого, зібрати свої почуття та привласнити свої зміни. Пам’ятайте, що наша психіка працює таким чином, що нам легко звертати увагу на погане та концентруватись на ньому, поринаючи у власні переживання. І потрібне свідоме зусилля, щоб дивитись та помічати щось позитивне. Будь-який досвід треба прожити до кінця — визнати, подякувати, відгорювати та проплакати. І головний принцип психологічної роботи — зібрати все хороше, як частинки душі, та змінитись, вийти оновленим з пережитого.

Тому, якщо вам важко та переслідують постійні думки про минуле, значить, там залишається щось важливе для вас, і чим більше ви поринете в ці відчуття, тим простіше вам буде вивільнитись від минулих досвідів. Ви це пережили і стали трохи іншою людиною. Спитайте себе: що це мені дало? Що нового я в собі відкрив?

Щоб ми могли вільно дивитись у майбутнє, нас не повинні обтяжувати важкі спогади та переживання. Натомість, нас мусять підкріплювати нові навички, якості, теплі спогади та віра в хороше. Тож не так важливо те, що ви пережили, як те, якою людиною ви після цього стали.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X