Легше сказати, ніж зробити. Як пережити розлучення

11 серпня 2021, 08:03

Від вас залежить, як і коли почнеться ваше нове щасливе життя

Розлучення — завершальний акорд складних стосунків. Тому «загальних рекомендацій» тут немає. Тезово — про те, що винесла з багатьох років сімейної та індивідуальної терапії.

Відео дня

Трапляється, звичайно, що люди розлучаються спокійно, усвідомивши, що стосунки вичерпалися, а дороги розійшлися: цілують один одного в щічку, дякують, тиснуть руки, бажають усього найкращого й розходяться. Але так буває рідко. Найчастіше розлучення обертається драмою, а для одного з її дійових осіб — випробуванням, що межує з життєвим крахом.

Найважчий випадок: вас несподівано залишили після багатьох років спільного життя.

Ось це «несподівано» завжди викликає море питань, і часто розповіді про «ніщо не віщувало біди» перетворюються на розповіді про те, що в парі вже давно щось було не так: щось не так із близькістю та взаємної цінністю, взаєморозумінням, бажанням бути разом або, навпаки, свободою, яка потрібна одному з партнерів. Причин мільйон, але якщо бути уважним до стосунків, їх можна й потрібно помічати задовго до точки неповернення.

Відтепер ви живете в теперішньому часі, а не у своїй ілюзії

На цьому місці я готова повідомити першу гарну новину — тепер ви знаєте правду й можете оперувати реальністю. Відтепер ви живете в теперішньому часі, а не у своїй ілюзії. Це важко прийняти, з цим складно змиритися (тому ви так довго й чіплялися за ілюзію), але якщо ви сприймете розлучення як осяяння й важливий урок, розруха, що панує зараз у вашому житті, закінчиться й багато чого навчить.

Новина друга й теж хороша — тепер від вас залежить, як і коли почнеться ваше нове щасливе життя, чи закінчиться посттравматичний період швидше або затягнеться на роки…

Що (знову з мого професійного досвіду) допомагає мінімізувати безплідні страждання:

1. Спробувати прийняти факт розлучення як нейтральний

Не хороший і не поганий. Усе змінилося. Це факт, значить, так і має бути. У будь-якій ситуації обов’язково є й хороші сторони. Ніхто не помер. Фігня трапляється. Коли мине час, ви поглянете на ситуацію з боку, проаналізуєте та зробите висновки. Але це потім.

2. Припинити звинувачувати

Насамперед — себе, і вишукувати, що ви зробили не так. Чомусь це найскладніше для жінки, від якої пішов чоловік. Усе, що відбувається у стосунках, — відповідальність обох. Усвідомте, у чому ваша помилка, але не вимотуйте себе нескінченним почуттям провини — найдаремнішим з усіх можливих.

Усі почуття для чогось потрібні, а вина в цій ситуації викликає психосоматику, і все.

Не менш важливо перестати звинувачувати колишнього чоловіка — цим ви руйнуєте себе, а йому байдуже. Не висловлюйтеся негативно на його адресу в присутності дитини, попри те, що після розлучення пристрасті ще, можливо, киплять.

Слухайте подкаст на цю тему

3. До речі, як пояснити розлучення дітям?

Дуже важливо для психологічного здоров’я вашого чада, щоб ви не відчували себе винуватою перед дитиною.

Якщо він досить дорослий, поясніть те, що вважаєте за потрібне, але без оцінок — пам’ятайте, ваш колишній чоловік залишається дитині татом до кінця днів.

Домовтеся, щоб візити батька стали частиною повсякденного життя малюка, щоб він не сприймав його появу як особливу, надзвичайну подію.

І не робіть із візиту ні свята, ні дня жалоби за колишнім шлюбом.

4. Якщо розлучення — остаточне рішення, дуже допомагає «не рубати хвіст частинами»

Не бігати туди-сюди, не запрошувати на останній секс й останню розмову — не виснажувати себе марними надіями.

Як правило, усе одно бігають. Так працює «фаза протесту». Але я попередила.

5. Дати собі час і можливість посумувати

Після фази протесту настає фаза відчаю: покинутий, випробувавши всі способи й хитрощі, усе-таки змушений змиритися з тим, що сталося — розривом. Життя втрачає сенс. Фарби блякнуть. Нічого не хочеться. Ніщо не радує… Що робити?

Є дуже продумані рекомендації по роботі з горем:

— не лишатися на самоті, якщо у вас період депресії;

— не стримувати сльози, якщо хочеться сумувати й горювати (але ридання з ранку до ночі місяцями — прямий показ до візиту до психолога);

— не стримувати гнів (але не перемиваючи кісточки «тому мерзотнику», а випускаючи агресію «корисними» способами: кричати, голосно співати, бити чимось по дивану);

— не ставити на собі хрест. Навпаки, пам’ятати: криза — найкращий період для того, щоб переглянути своє життя, сфокусуватися на собі й… стати щасливою!

— не намагатися відразу ж улаштовувати особисте життя — на даному етапі це не матиме успіху, а ось самооцінка в разі невдачі може сильно постраждати. Дослідження говорять, що потрібен як мінімум рік для того, щоби звільнитися від старих стосунків і бути готовою до нових.

6. І за цей рік варто придумати собі своє нове життя

Це легше сказати, ніж зробити. Простіше людям, які вірять, що в них усе життя попереду, міцно стоїть на ногах і живуть повним життям, ніж тим, хто присвятили себе комусь. Нове життя можна придумати собі приголомшливе! Але це вже зовсім інша історія.

Текст публікуємо з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X