Це важливо розуміти. Як на нас діє темрява

Світлана Ройз: «Чати в месенджерах — це теж можливість відчути присутність, створити динаміку відносин» (Фото:AntonioGuillemF/Depositphotos)
Темрява може провокувати регрес до стану «немовляти»
Я знаєте, що зрозуміла — темрява ж нас повертає в відчуттях не тільки до «зовнішніх» первісних часів. Темрява може повернути нас і до нашої особистої «первісності». Темрява може провокувати регрес, до стану «немовляти». І ось що може бути потрібно нашому «внутрішньому немовляті».
Тепло — із цим складно, але хоч на якійсь час важливі пледи, термоси, грілки — все, що тільки вдастся знайти.
Тиша — всі звуки можуть відчуватися загострено. А ми зараз ще й скануємо простір — безпечні чи небезпечні звуки (вчора ми з донькою спробували грати на музичних інструментах, і звук, що був комфортним і приємним раніше, зараз наче в самий мозок).
Світло і тепло можна вимкнути, а нас — ні
Відчуття ритму — нам важливо повертати «здорову» ритмізацію. Може, ви помічали, що в темряві сидите, трохи розхитуючись, гойдаючись. Особливо у дітей може проявлятися такий «тілесний транс». А ритмізація — це може бути тиха музика, гра на музичних інструментах, танці, ходьба, чи дії, що всередині «заритмовані» (рутини: читання, навчання, прибирання, йога), чи навіть читання віршів — це теж певний ритм.
Відчуття кордонів — в темряві ми можемо бути особливо чутливими до доторків, можемо переставати відчувати тіло. І допомагає ковдра, якою можна огорнутись, простукування, погладжування, масаж.
Їжа — може тягнути на «швидкі вуглеводи» — солодощі. Може, спробувати смоктати льодяники?
Контакт — присутність інших. Нашому «немовляті» важливий контакт, в темряві може бути складно лишатися на самоті — якщо ми самі, варто хоча б вголос читати, чи, якщо є можливість, слухати аудіокнигу чи лекції. Чати в месенджерах, навіть ті, в яких сваряться, — це теж можливість відчути присутність, створити динаміку відносин.
Надійна близькість — можливість комусь написати, розповісти про себе, обпертися. Наше «немовля» потребує можливості комусь «виплакати» свій страх, втому, відчай. Нам важливо писати один одному і важливо отримувати підтримку. Нам, насправді, зараз складно.
А ще, як тільки стає темно, ми можемо відчувати, як вимикаємося. Наче засинаємо. Це пов’язано не тільки з мелатоніном і реакцію на світло. Це такий режим заощадження енергії при небезпеці.
Але світло і тепло можна вимкнути, а нас — ні.
Текст публікується з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ
Більше блогів тут