Три фактори. Чому нам стає легше, коли ми засуджуємо

20 червня, 23:30
Олена Любченко: «Часто в основі засудження іншого лежить тривога, невпевненість чи заздрість» (Фото:pinkarmy25/Depositphotos)

Олена Любченко: «Часто в основі засудження іншого лежить тривога, невпевненість чи заздрість» (Фото:pinkarmy25/Depositphotos)

Коли нам тривожно, нам хочеться «бути в зграї», щоб усі робили те саме, що й ми

Ми всі вже зрозуміли, що війна надовго стає частиною нашого життя, і нам потрібно навчитися з нею і в ній жити. Де б ми не були, вона вже вплелася (комусь — врізалася) у тканину життя.

Відео дня

Війна і все що з нею пов’язане, створює дуже багато тривоги.

Справляємось ми з нею хто як може. І найчастішим способом впоратися стає засудження інших.

Чому нам легшає, коли ми засуджуємо? Саме легшає, інакше ми цього не робили б.

Ми схильні засуджувати інших, коли особливо вразливі і самі потребуємо підтримки. Часто-густо в основі засудження когось лежать тривога, невпевненість чи заздрість.

1. Коли нам тривожно, нам хочеться «бути в зграї», щоб усі робили те, що й ми: разом боялися, разом бігли, разом боролися. Людина — істота стадна, і в зграї їй не так страшно. Засуджую іншого — заганяю його у свою зграю, щоб мені не було так страшно.

Почасти справа не в тому, що ви не маєте рації, а в тому, що засуджуючому «праведнику» зле

2. Жертвувати армії, витрачати особисті ресурси, залишитись у небезпечному місці — це все вибір і жертви. Коли ми не до кінця впевнені у вірності своїх дій та рішень (а просто не до кінця впевнені в собі, тому що я — це і є мої вибір та рішення) нас ще більше спіткають сумніви, коли ми бачимо щасливу людину, яка зробила протилежний вибір.

Засуджувати когось та його вибір, що відрізняється від вашого, — дивний спосіб підтверджувати свою правоту… і знижувати тривогу.

3. Коли ми заздримо, що хтось інший може залишатися у спокої, дбати про себе та свої інтереси, не панікувати, радіти життю і навіть у цьому хаосі знаходити джерела щастя, засудження стає дивним способом знецінити його радість і… підкріпити себе.

Тим часом заздрість — це маркер того, що вам чогось бракує: радощі, енергії, турботи про себе, балансу. І варто подумати, що виправити у своєму житті, натомість щоб думати, що поліпшити чи змінити у чиємусь чужому.

Взагалі цей пост призначений для тих, хто хвилюється і звинувачує себе через засудження близьких: «недостатньо волонтериш; відпочиваєш, коли тут таке; витрачаєш гроші на себе; працюєш у безпечному місці; не пішов на фронт; дбаєш про здоров’я і т. ін.».

Повірте, те, що хтось засуджує, насправді може бути найкращим та найкориснішим із того, що ви можете робити зараз для своєї країни.

Багато разів говорилося, що для перемоги потрібні марафонці, а не спринтери. Здорові, витривалі, енергійні, оптимістичні. Ті, хто вміє радіти та знаходити енергію в будь-якій ситуації.

Зазвичай справа не в тім, що ви не маєте рації, а в тім, що засуджуючому праведнику зле, тривожно, бракує того, що є у вас.

Додайте сюди, що чорно-білі радикальні думки часто виникають під час стомленості, а також через підвищену емоційність у стресі, високі ставки нашої перемоги — і не зважайте на себе.

У кожного свої можливості та ресурси допомоги.

У всіх різні пріоритети та актуальність.

І часто-густо найрадикальнішими праведниками бувають новачки, які незабаром швидко видихаються та погано сприймають питання.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X