Все буде добре: чому Америка переживе обрання Трампа. Блог Тіма Урбана
Занадто багато потрібно переварити. Президент Трамп. Чувак, який наговорив усі ті огидні речі, тепер президент і найвпливовіша людина у світі на чотири роки. Чотири роки – це довго. А через чотири роки буде ще одна передвиборча кампанія Дональда Трампа. Нам з вами доведеться до цього звикнути.
Багато людей в моїй країні зараз відчувають себе ось так:
Або так:
Або навіть так:
Я з вами, друзі!
Багатьом зараз страшно з різних причин. Але в цей самий момент є і досить багато американців, які відчувають себе ось так:
Або так:
Або так:
Їм не страшно через те, що сталося вночі, – вони натхненні, вони вдячні і відчувають полегшення.
І хоча більшості читачів цього блогу так не здається, але сьогодні стало очевидно, що в цій країні рівно стільки ж людей, які у захваті від результатів виборів, скільки і тих, хто шокований ними. На кожного американця, який голосував за Хілларі і спостерігав за вчорашніми подіями з виразом жаху на обличчі, є інший американець, який щасливий. Співвідношення 1:1.
Прихильники Хілларі пройдуть через кілька етапів скорботи, перш ніж наблизяться до прийняття. Я і сам вже пройшов близько дев'яти – і вийшов з них з безліччю думок.
- Все не так погано, як здається
- Настав найкращий момент для рефлексій
Обговорімо першу. Я всю ніч читав Інтернет і бачив, як прихильники Хілларі говорили дуже багато драматичних слів. Я думаю, нам всім потрібно трохи заспокоїтися.
Наприклад, багато хто пише: «Я їду до Канади». І ви, і я знаємо, що ви не зрушите з місця. По-перше, у Канаді вас ніхто не чекає. По-друге, Америка все ще прекрасна країна, якою ми повинні пишатися.
Або ось: «Вона перемогла в загальному голосуванні. Ця система жахлива».
Так. Система тупа. Але якби Хілларі програла в загальному голосуванні, але виграла голосування вибірників, ви би не обурювалися. Не можна протестувати проти системи тільки тоді, коли ви програєте.
Америка не померла. Те, що сталося вчора вночі, доводить, що Америка дуже навіть жива«У нас ніколи не буде президента – жінки».
Я не вірю в це жодної секунди і не думаю, що ви вірите. Хілларі програла не тому, що вона жінка. А тому, що в неї була погана кампанія, а в Трампа було повідомлення, яке дуже жваво відповідало бажанням більшості. Наша країна просто неймовірно готова обрати жінку президентом, і я не здивуюся, якщо це станеться на наступних виборах або через одні. Все одно це буде просто чудово, коли б не сталося.
«Трамп не знає, як бути світовим лідером».
Це факт. Але подумайте ось про що: виконавча влада США повинна володіти експертними знаннями приблизно в 1 000 різних речей, і ні один президент точно не був профі більше ніж в одній десятій із них. Робота президента – приводити із собою величезну команду фахівців, які будуть робити за нього 90% роботи. У разі Трампа, можливо, 98%. Суть у тому, що наша виконавча влада буде управлятися величезною кількістю людей, не тільки одним Трампом. Звичайно, президенту є що сказати, він має величезний особистий вплив, і коли справа доходить до Дональда, саме це дуже страшно. Але я черпаю оптимізм у тому, що в нього є досвід управління великою і складною компанією, а ще в тому, що він прийняв дивно доросле рішення взяти Пенсі (Майкл Пенс, новообраний віце-президент США) собі в напарники. Це дає мені підстави вважати, що президент Трамп збирається оточити себе експертами з усіх питань, які дуже добре знаються на своїй справі.
«Чорт візьми, а як же Верховний Суд?»
Якщо ви цінуєте ліберальні цінності, це дійсно те, про що варто похвилюватися. Але і про це ми могли здогадатися раніше. Буш-старший створив дві гілки правосуддя. Так само зробив Клінтон. І Буш-молодший, і Обама.
Історично склалося так, що одна партія не може утримувати Білий Дім довше двох термінів, тож ми в певному сенсі звикли до консервативних систем правосуддя. Скоро в Овальний кабінет прийде інший ліберал, який знову перелаштує правосуддя на ліберальні цінності. Так, уся історія з Мерріком Гарландом (суддя, якого Обама номінував на посаду голови Верховного Суду, але республіканці заблокували його кандидатуру) була жахливою, якщо ви ліберал, але, загалом, факт залишається фактом – ми живемо в демократії, де половина людей консерватори. Така реальність. Подивіться на хорошу сторону питання – Трамп не занадто вже і консервативний у соціальних питаннях, тому може призначати в суди не найбільших консерваторів.
«Спочивай з миром, Америка»
Америка не померла. Насправді, те, що сталося вчора вночі, доводить, що Америка дуже навіть жива. Половина країни почувала себе проігнорованою, злою і безправною. І вони вирвали контроль над державою у тих, хто їх ігнорував. Так працює демократія. Це неприємний компроміс, але завжди половина країни буде незадоволена тим, хто став президентом. Вибори Обами змусили десятки мільйонів людей відчувати себе так само.
Так, добре, це не зовсім звичайний випадок. Трамп надто жахливий. Настільки, що від нього в жаху половина його ж партії. Це незвично. Але він набрав майже стільки ж голосів, скільки Хілларі, і врешті-решт переміг у голосуванні виборців. Тепер він такий самий президент, як будь-хто до нього.
І ще – ніхто не в силах поховати Америку, що б він не робив. Америка – щось більше, ніж я і ви, і вже точно набагато більше, ніж Дональд Трамп. Америка – вируючий казан із 320 мільйонами людей, керована урядом із тисяч людей, які працюють у рамках складної системи гілок влади, керованої буклетом, яким 240 років. Усе це не дозволить жодному придурку припливти на хвилі популізму в точку, з якої він зможе поховати Америку. Америка безсмертна, як мінімум від рук будь-якого президента.
Ми пережили громадянську війну, рабство, дві світових війни, величезну кількість складних криз, 9/11 і безліч поганих президентів. Трампа ми точно переживемо.
«Але все одно Трамп може принести чимало лиха»
Так, може, і це погано. Але, насправді, будь-який президент може наламати дров, багато хто цим і відзначився. А ми все ще живі. Пам'ятайте: президент серйозно обмежений у своїх діях, багато що потребує погодження з іншими гілками влади, тому він навряд чи зможе створити щось зовсім безглузде.
З позитивних моментів можна відзначити, що не всі ідеї Трампа були жахливі – це трохи спрощена точка зору. Деякі його ідеї були гарні, інші – нові. Можливо, у деяких сферах він проявить себе з позитивної сторони. Він, звичайно, лякає, але дивімося на питання більш широко.
«Тобі, білому блогеру чоловічої статі, легко говорити. Я латиноамериканець і більше не відчуваю себе тут у безпеці»
Ось що я вам скажу: ця країна підтримувала вас вчора, і буде підтримувати завтра. Америка не зводиться до особи президента, як і її уряд – це 320 мільйонів людей, які залишилися колишніми. Представники майже всіх американських етносів на певному етапі історії стикалися з неприйняттям, але в американському суспільстві, на мій погляд, є якийсь глибокий дух прийняття, який пронизує все – і цей дух для Трампа недосяжний. Звичайно, є багато расистів і ксенофобів (Штати – непросте місце, коли йдеться про раси, релігії й етнічності), але я не вважаю, що обрання Трампа свідчить про ріст подібних настроїв. І це нагадало мені ось про що:
«Я ненавиджу всіх, хто проголосував за Трампа, – цих тупих, расистських, ксенофобських виродків»
Знову-таки, це дуже спрощений погляд на речі. Мерзенні речі, які Трамп говорив під час кампанії, – ще не все. По-перше, Трамп переміг там, де Обама набрав найбільше голосів білих, – тобто серед людей, у достатній мірі не расистських, щоб проголосувати за темношкірого президента. По-друге, Трамп отримав несподівано високий результат серед латиноамериканців. Не все так просто, як показують у медіа. Трамп говорив ганебні речі, і він напевно отримав за рахунок цього голоси частини виборців. Але він також виступав не тільки за це. У свідомості багатьох людей він виступав за надію і зміни – як і Обама у 2008.
Люди голосують за надію і зміни, коли їм боляче. Спостерігаючи вчора за виборами, я бачив не сердитих мудаків, які голосують із ненависті, а страждаючих людей, які сподіваються на зміни на краще.
Саме тому, якщо ви підтримуєте Хілларі, для вас це має бути не тільки розчарування, але і час роздумів. Половина вашої країни проголосувала за Трампа. Більше 50 млн осіб – люди з дітьми, батьками, роботою, собаками, календарями на стінах, з уроками фортепіано, візитами до лікаря і вечірками на честь днів народження. Живі, тривимірні люди, які проголосували за те, що здається їм кращим майбутнім для них самих та їхніх сімей.
Тому так, нам ще кілька років доведеться дивитися на Трампа, і це сумно. І він може наробити багато дурниць. І ви маєте право засмучуватися через те, що відтепер у світі вас буде представляти Трамп, а також що буде з країною під його управлінням. Але якщо ми хочемо по максимуму отримати користь із ситуації, нам слід задати собі питання: чому ці 50 млн чоловік проголосували за Трампа?
Спроба розібратися в цьому допоможе нам навчитися на власному досвіді.
І пам'ятайте – це не перший випадок, коли Америка була в жаху через те, якого психа обрала президентом. І ми завжди виживали. І зараз виживемо.
Переклад НВ
Оригінал публікації на сайті Wait But Why
Wait But Why час від часу пише щось новеньке. Ми посилаємо кожен пост email більше 230,000 осіб – введіть свою адресу тут, і ми додамо вас до списку (ви будете отримувати лише кілька листів на місяць). Ви також можете слідкувати за Wait But Why в Facebook і Twitter.
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Wait But Why. Републікування повної версії тексту заборонено
Більше точок зору тут
