Прокачування волі. Як відчути себе живим

25 квітня, 20:43
Андрій Беловєшкін: «Спитайте себе, дивлячись у дзеркало — чи живе ця людина, наскільки вона жива і чи може жити інтенсивніше?» (Фото:svitlanahulko85.gmail.com/Depositphotos)

Андрій Беловєшкін: «Спитайте себе, дивлячись у дзеркало — чи живе ця людина, наскільки вона жива і чи може жити інтенсивніше?» (Фото:svitlanahulko85.gmail.com/Depositphotos)

Ми оживаємо, коли робимо усвідомлений вибір та усвідомлено діємо

Життя перемагає. Як ніжний паросток пробиває асфальт, і наша воля до життя здатна долати перешкоди, використовувати їх у своїх цілях, перетворювати. «Воля робить матеріалом для своєї дії перешкоди, на які натрапляє, так само, як вогонь заволодіває всім, хто потрапляє в нього», — Марк Аврелій.

Відео дня

Одне з найчастіших бажань та прагнень — це «відчути себе живим». Ми хочемо відчувати трохи більше життя і менше смерті в собі. Складно описати це словами, також як передати відчуття медитації або танцю. Але придивившись до себе, ми відчуваємо цю пульсацію життя всередині себе — вона може посилюватися, а може й слабшати.

Ми хочемо відчувати трохи більше життя і менше смерті в собі

Часто ми ігноруємо свої потреби, усуваємося від своїх почуттів, нав’язуємо обмеження, примушуємо себе та інших — і втрачаємо зв’язок, стаємо мертвішими. Ми оживаємо, коли усвідомлюємо, переживаємо, робимо усвідомлений вибір та усвідомлено діємо. Здається, що так просто: стати живим — це стати усвідомленим собою, але це так складно насправді. У книзі Наука бути живим американський психолог Джеймс Бьюдженталь пропонує прислухатися до цього почуття, запитавши себе, дивлячись у дзеркало — чи живе ця людина, наскільки вона жива і чи може жити інтенсивніше?

Звичайно, воля до життя — це не просто красивий термін, а й вимірна величина. Вчені використовують спеціальні тести, оцінюючи, скільки часу тварина намагатиметься уникнути стресора, навіть коли не вдається це зробити. Чим менше часу опору і швидше завмирання, тим вище «розпач» — апатія і нижче «воля до життя».

Вчені використовують методику поведінкового розпачу за Порсолтом (forced swimming test — FST) для оцінки ефективності антидепресантів. Суть його в тому, що потрапляючи до води тварина розвиває активність, намагаючись вибратися з неприємної ситуації. Потім вона припиняє спроби та зависає на плаву. Антидепресанти зменшують рівень нерухомості. Чим активніший антидепресант, тим довше бореться за життя тварина. І це не залежить від прокачування м’язів, а від прокачування волі.

І антидепресанти, і пряме введення в мозок нейротрофічних факторів (BDNF), і психотерапія працюють подібно, збільшуючи «волю до життя». Власне, в притчі про жабу, яка потрапила в глечик з молоком, але відмовилася здаватися і стрибала до знемоги, ми бачимо явно вищий рівень нейропластичності та моноамінів у головному мозку.

А наскільки ви живі? Чи чуєте ви биття життя в собі? Чи бачите язики полум’я всередині вас?

Текст публикується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X