Вплив і поглинання. Навіщо потрібні межі у стосунках

6 травня 2019, 20:43

Відновлення стосунків завжди починається з відновлення контролю над межами

Спільна межа — це те, що характеризує стосунки. Якщо у двох людей є межі, але немає загальної, тобто їм нічого ділити — нема й стосунків. Або є, але вони не близькі, опосередковані. Як зрозуміти, що межі спільні? Це коли я щось роблю в зоні свого впливу, а це відбивається на іншій людині й усій системі. Наприклад, я прочитала книгу, а мій партнер зацікавився нею. Я прочитала книгу в межах своїх кордонів. І так і буде тривати, якщо я не поділюся цим з партнером. Якщо я розповіла про книгу, а партнер зацікавився і теж прочитав або розповів про свій схожий або протилежний досвід - він продемонстрував зміну. Розмова — це найбільш простий і легальний спосіб обходитися з межами.

Відео дня

Іноді відсутність меж дозволяє відчути єднання з чимось грандіозним

Коли стосунки порушуються, це перш за все позначається саме на межах. Наприклад, вона стає непроникною – люди взагалі не діляться один з одним тим, що відбувається у кожного. Не створюють спільних проектів, не роблять разом те, що колись робили. Не обіймаються, не тримаються за руки — не створюють спільні тілесні межі. Не дивляться разом кіно, не ходять разом гуляти — не створюють спільну смисловеу межу. Не говорять про гроші, приховують регулярні доходи і витрати, не обговорюють великі покупки або ремонт — не створюють спільну фінансову межу. Ну і не діляться своїм самопочуттям і настроєм один з одним — не створюють спільної емоційної межі. Можна проживати на одній території, але при цьому не бути в стсоунках, коли єдина спільна межа — це санвузол (і то, ним користуються в різний час). Іноді навіть секс може бути таким же "непроникним" — коли зіткнення і проникнення є, а відчуття спільного задоволення відсутнє.

Абсолютна відсутністьмеж — це теж слабо схоже на стосунки. Коли різниця між мною та іншим ігнорується, коли я приймаю без критики і не узгоджуючи зі своїми бажаннями все, що пропонує інша сторона, мої межі в цьому місці відсутні. Цей стан може бути дуже приємним час від часу. Наприклад, переживання повної і абсолютної довіри партнерові, коли все, що він робить або думає — досконале добро, безпека, мудрість і істина. Те, що називається, "віддатися без залишку": закоханість і секс в парних стосунках або служіння, містичні переживання в релігії, захопленість наукою або ідеологією — іноді відсутність меж дозволяє відчути єднання з чимось грандіозним, бути частиною цього. У цьому сенсі від мене під час поглинання мало що залишається.

Рано чи пізно для самозбереження необхідно відновити свої межі, подивитися, що в мені змінилося і як змінився мій партнер або щось велике, чому я недавно належала. Якщо зміни є і вони мені корисні — стосунки тривають. Тобто, якщо мій партнер дозволяє мені повернутися в мої межі, не наполягає на тому, що я тепер повинна любити те ж, що й він, а наука дозволяє сумніватися в своїх висновках, і релігія не забороняє ставити запитання і продовжувати пошук істини — у мене стосунки. Якщо навпаки — мене поглинули, і я тепер корм для чогось більшого, ніж я. Які у корму можуть бути стосунки з тим, що його проковтнуло? При поглинанні контроль над межами належить вже не мені, а тому, що мене поглинає. І вкрай рідко буває так, що цей контроль мені повернуть добровільно. Суб’єкти, що поглинають, прагнуть контролювати не тільки мої межі, їх мета — контроль всієї території, все, чим я є. Це можна зробити тільки повністю привласнивши собі, знищивши різницю між тим, чим є я, і тим, чим є суб'єкт.

Точно так само і я, коли прагну контролювати спільну межу "в одну особу", втручаючись без дозволу на територію почуттів свого партнера, його думок, ідей, грошей — не покращую стосунки. Диктуючи іншому, як йому бути мені зручним, я прагну знищити різницю між нами, поглинути його. Але що станеться, коли різниці між мною і партнером не буде? Якщо він начебто стане мною? Я залишуся на самоті. Мені одній доведеться контролювати "територію" яка стане мінімум в два рази більше, ніж була до поглинання.

Витрачати на це додатковий ресурс. Дбати про те, щоб система продовжувала існувати, не маючи підтримки від партнера, тому що своїх індивідуальних, відмінних від моїх бажань у нього начебто немає. А це неправда. Якщо людина все ще живе і дихає, у неї обов'язково збереглися бажання, які не властиві мені. І якщо вони не виявляються в нашому контакті, це означає, що всі сили людина витрачає або на те, щоб з ними боротися або приховувати, або на те, щоб реалізувати їх таємним або замісним способом.

Тому відновлення стосунків завжди починається з відновлення контролю над межми. Спочатку над своїми — хто я, де я, навіщо я, чому поруч зі мною ця людина? Де її місце в моєму світі? Чим вона відрізняється від мене і що я хочу від неї — щоб вона продовжувала відрізнятися, щоб вона зжерла мене або я її? І тільки потім відновлювати контроль над межами спільними. Шляхом переговорів, зрозуміло. За умови, що стосунки переживаються як цінні і необхідні обопільно – це найважливіше.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу  Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X