Власними силами: як досягти запланованого і не зупинитися на півдорозі - блог психолога

3 січня 2019, 19:43

Покладатися на принцип "якось воно буде" — це шлях до розчарування

Більшість людей, думаючи про майбутнє, кажуть: "Якось воно буде…". Але так просто нічого не стається. Якщо нічого не уявляти, не планувати — звичайно, життя не зупиниться, все якось складеться, але наскільки це буде відповідати тому, що хочете ви? Ось в чому головне питання (...)

Відео дня

Вміти планувати наступний рік — справді дуже важливо. Це — крок до змін у житті. Проте, перш ніж розпланувати все, варто виставити пріоритети.

Зупиніться на хвильку. Поставте собі кілька запитань: "Що для мене є важливим зараз? В перспективі? Чому це для мене є важливим? Якщо я не отримаю бажаного, як це вплине на моє життя?".

Приділіть якийсь час відповідям, не робіть цього одномоментно, аби зробити. Розтягніть задоволення на день-два. Прислухайтесь до себе, до своїх потреб, до свого внутрішнього голосу.

Перший крок: намалюйте коло і розбийте його на кілька частин. Їх має бути стільки, скільки важливих частин є у вашому житті: наприклад, один сектор — робота, другий — сім'я і так далі. Можна користуватись стандартними колами із стандартним набором частин, але потратьте на хвильку більше часу і зробіть індивідуальне коло "під себе", впишіть у нього ті частини життя, які саме для вас є важливими. Не обов’язково наповнювати всі сектори. Основне – дослухатися до себе, визначитися, що є найбільш актуальним.

Другий крок: визначіться, наскільки ви задоволені кожним із цих секторів. Для цього скористайтеся шкалою від 0 до 10. Наприклад, сім’ю за десятибальною шкалою оцінюєте на вісім — адже розумієте, що на десять потрібно було б більше часу проводити наодинці з чоловіком, але маленька дитина забирає практично весь час. Чи, наприклад, живете у громадянському шлюбі і бажаєте узаконити стосунки. Замалюйте цей сектор кольоровим олівцем. Яким завгодно, довіртеся власній інтуїції. Роботу, скажімо, ви оцінюєте у п’ять балів, бо розумієте, що на десятку вона мала б бути цікавішою, вище оплачуваною.

Будьте відвертими з собою. Чітко з’ясуйте для себе реальний стан речей і те, чого хотілося б досягти. Тут не треба особливої фантазії, головне не стримувати себе, не встановлювати рамки, мовляв, мені це і не "світить". Доки так думаєте, не матимете жодних шансів.

Коли визначитеся із цим, переходьте до стратегічного і тактичного планування.

Стратегічне планування — це коли, перебуваючи у 31 грудня 2018 року, ми переносимо себе у 31 грудня 2019 року і з тієї позиції дивимося на те, що вдалося досягти протягом року. Даємо собі дозвіл на успіх, на досягнення, на гнучкість. Загляньте у ваше коло і уявіть, наприклад, що у вас з'явилась високооплачувана і цікава робота. Треба дуже чітко уявити собі цю картинку. Пам'ятайте — ваше майбутнє народжується у вас в голові. Візуалізація планів – дуже важлива.

Часто люди виправдовують свою бездіяльність тим, що всі їхні фантазії, мрії начебто абсолютно нічого не варті. Мовляв, все вирішують "вищі сили". У кожного з нас свої ексклюзивні "забобони".

Не обов’язково, що все на 100% буде саме так, як ви запланували. Навіть якщо у вас щось не вийде — це ніколи не буде повним крахом. Якщо є певне уявлення, ви вже чітко знаєте, куди йдете, чого хочете. Навіть якщо те, що ви запланували, стається лише на 10% — це вже перемога. Отже, десь щось треба відкоригувати, зрозуміти, підправити, щоб рухатися далі.

Якими б несприятливими не були б обставини – завжди є місце для кроку вперед. Не бійтеся мріяти, але й у небі не літайте. Основне – не відриватися від нинішнього підґрунтя, бо це – реальність. Якщо ви уявите, що заробили мільйони, сидячи в декреті без освіти і без жодного досвіду, отримаєте лише розчарування.

Наступний етап — тактичне планування. Він також дуже важливий, оскільки це місточок з практичних дій, які ведуть до здійснення ваших задумів. Іншими словами, тактичне планування – це те, що ми будемо робити, щоб досягнути картинки, яку собі уявили.

Варто взяти великий аркуш паперу формату А2 чи А3. Розбийте його на три частини. Першу розграфіть на 12 квадратів по кількості місяців в році. Друга і третя частини відповідно — "ресурси" і "ризики".

Спершу треба розподілити час, який у вас є, на весь рік. Приміром, щоб робота стала цікавішою, можна розпочати новий проект. І зробити це цілком можливо вже в січні, скажімо, із 20 до 28 числа. Це і треба вписати в таблицю, де є місце для планів по місяцях.

Думаєте, складно? І затратно? Навпаки, складно і затратно не нести відповідальність за свій час і за свою реалізацію.

Завжди є місце для кроку вперед

Розпишіть свої плани по місяцях. Це така схема, за якою вже можна починати рухатися. Не обов’язково, що воно саме так буде. Але якщо ви це все бачите реалістично, ви відчуваєте грунт під ногами, почуваєтеся впевненіше.

Основне на що треба зважати, — ресурси та ризики. Ресурси – це те, що допомагає досягнути цілі. Ризики — те, що може зашкодити на цьому шляху. Дуже важливо прораховувати ці моменти, тоді й розчарувань буде значно менше.

Наприклад, ресурсом для проекту можуть бути знайомства, а також те, що ви – розумний, комунікабельний і так далі. Але не слід переоцінювати свої можливості. Ризиком може бути, наприклад, те, що директор на час, коли ви запланували показати проект, поїде за кордон. А ще — проект йому може просто не сподобатися, або він знайде там багато недоліків.

Або інший приклад: якщо, наприклад, у березні ви плануєте поїхати на конференцію за кордон, куди вас вже запросили. У чому тоді ваші ресурси? У тому, що ви прекрасно підготували доповідь, подбали про дорогу, житло. Ризик у тому, що вам просто можуть не відкрити візу, або ви захворієте. Враховувати це слід обов’язково. Проте, якщо людина каже, що в неї нічого не вийде, в неї дійсно це не вийде, бо так налаштована.

Ми можемо не бачити у своєму житті нічого хорошого попереду і боятися майбутнього. Часто такий страх пов’язаний із тим, що людина боїться брати на себе відповідальність. Адже якщо вона напише, що має запустити проект в певний термін, то візьме її на себе. А це — нелегко. Простіше сказати: "Я бідний, немічний, від мене нічого не залежить… У нас держава така", — замість того, щоб "забити" на свою лінь та відмазки, взяти на себе відповідальність і дійсно чогось досягти.

Треба вірити в себе. Навіть, якщо це складно. Особливо, якщо це складно! Якщо не вдалося реалізувати певні плани, всі ризики справдилися, треба чітко уяснити — чи хочете ви дійсно цим далі займатися. Якщо так, то автоматично переносите завдання на інший місяць. І думаєте, що вам може допомогти все реалізувати в інший період.

Ми можемо, навіть зазнавши невдачі, рухатися далі, не втрачаючи самоповаги, бо розуміємо, в чому наші ризики. І навіть якщо з'являться нові, ми сприймемо все адекватно (...)

Основне — вірити, що навіть якщо не 100% із запланованого, а хоча б один відсоток збудеться — це вже буде ваша величезна особиста перемога.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X