Діти під час війни. Сім ключових реакцій на стрес і що можуть зробити батьки

2 серпня, 23:20
Олександра Шиманова: «Просто залишаючись поряд, ви дуже багато робите для вашої дитини» (Фото:PeopleImages.com/Depositphotos)

Олександра Шиманова: «Просто залишаючись поряд, ви дуже багато робите для вашої дитини» (Фото:PeopleImages.com/Depositphotos)

Дитина відображає те, що відбувається у вас у душі

Переживати все, що відбувається навколо, дуже важко, а дітям — особливо. І цьому є просте пояснення: у психіці та мозку дитини ще не сформовані остаточно механізми, здатні обробляти стрес подібних масштабів. Простіше кажучи, діти не мають фізичної можливості впоратися з потрясіннями самостійно. Наприклад, префронтальна кора мозку формується лише до 21 року. Саме вона відповідає за навички саморегуляції поведінки, мотивацію, планування та досягнення мети, усвідомлення майбутнього. У дітей ці здібності ще не розвинені, вони перебувають у досить крихкому і при цьому рухомому та гнучкому стані, що дає можливість нам, дорослим, упливати на дитину.

Відео дня

І якщо говорити про те, як можна допомогти дітям, то по суті батьки — це ті люди, які «дають в оренду» свою психіку, поки у дитини вибудовується власна.

Виходячи з цього, можна дати кілька загальних рекомендацій усім батькам, незалежно від реакцій дитини.

Не вимагайте від дитини бути такою самою, як і до всього цього: щоб навчався добре, грався весело і цікавився тими речами, якими цікавився завжди. Прийміть той факт, що в нього теж усе життя перевернулося, і реакція на такий стрес може бути абсолютно непередбачуваною. Дитина, яка була сильною в якомусь предметі, може втратити до нього будь-який інтерес (як і загалом до навчання) або «поринути з головою» у захоплення, не помічаючи нічого навколо. Робіть знижку на важкий період і давайте час дитині прийти до тями й асимілюватися до нових умов.

Не звинувачуйте себе за будь-яку з == реакцій на стрес. Ваша дитина жива, здорова, у безпеці — ви вже чудово впоралися і ви хороша мати. І навіть якщо безпека відносна і дитина не дуже здорова — самобичування зробить лише гірше. Яку б реакцію дитина не «видавала» вам — кричала, проявляла агресію, обмочувалася, впадала в істерики — ви в цьому не винні, навіть якщо не можете нічого змінити і нічим допомогти. Просто залишаючись поряд, бачачи та озвучуючи (в ідеалі) її почуття, ви робите величезну роботу і для себе, і для вашої дитини.

Батьки — це ті люди, які «дають в оренду» дитині свою психіку

Слухайте себе, а не оточення. Відчуйте свою дитину, будьте включеними в її життя і довіряйте собі як батькам. Вивчайте матеріали, радьтеся з професіоналами, діліться з друзями, але завжди ухвалюйте рішення самі. Шукайте свої методи, свої слова, формулювання. Крім вас ніхто не знає вашу дитину, не знає, що їй підійде, а що ні.

Головне, що ви повинні донести дитині, — так буде не завжди. У дітей немає цієї «пробудови»: що невдачі будуть подолані, чорні смуги закінчуються, а проблеми вирішувані. Вони не мали такого досвіду. У дорослих він є, і важливо давати дитині надію та підтримувати в ній віру в хороше, незважаючи ні на що.

В Україні немає дітей, яких би не зачепила війна. І в кожного цей стрес викликає свою особисту реакцію. Нижче наведено найпоширеніші симптоми, які спостерігаються у дітей, та рекомендації, що можуть зробити батьки.

1 Дитина нічим не цікавиться, «залипла» в ігри в телефон.

Залипання — це спосіб упоратися з подіями, що відбулися. Умовно дитина знаходить зрозуміле і передбачуване місце, куди можна сховатися від того, що відбувається зовні. Дії батьків покроково мають виглядати так:

— Визнаємо проблему й озвучуємо її. Через «Я-висловлювання» (Я переживаю, мене хвилює, давай спробуємо щось змінити). Тобто, фактично озвучуємо наявність проблеми.

— Завдання батьків — брати на себе роль лідера і формувати те середовище, у якому дитина повинна бути. Тобто виходимо разом із дитиною з дому і вирушаємо на прогулянку, у місто, у компанію однолітків. Для початку чим менша компанія — тим краще. Таким чином ви берете і робите за дитину: «Я тебе записала», «Ми йдемо», «Я з тобою сиджу стільки, скільки потрібно».

— Не говоримо, що робити не треба, а даємо альтернативу. Не говоримо: «відлипни від компа», «поклади телефон», «не грай в іграшки», а пропонуємо, що робити: «зараз у тебе заняття з читання 15 хвилин», «давай помалюємо», «підемо вигуляємо собаку», «давай квіти поллємо» і таке інше.

— Даємо час. Може знадобитися багато часу, це процес нешвидкий. Може бути нелегко, ви можете просуватися ледь-ледь, але головне — що нехай навіть у гомеопатичних дозах ви щодня «витягаєте» чадо з віртуального світу.

2 Не хоче/боїться виходити на вулицю.

Чарівна фраза «Давай разом». Озвучуємо та визнаємо почуття: «Я теж боюся, я теж переживаю, я бачу твій страх». Ви з дитиною це поділяєте. Пам’ятайте, що всі дитячі реакції — це ваші вторинні процеси. Подумайте, можливо, вам самим хочеться сховатися і не виходити на вулицю. Дитина відбиває те, що відбувається у вас у душі. Зверніть увагу на свої переживання та визнайте власні почуття. Зверніться за допомогою для себе і побачите, що дитині теж стане легше. Психіка мами й дитини дуже тісно пов’язані, і чим молодша дитина, тим сильніший цей зв’язок.

3 Уникає однолітків, не хоче комунікувати.

Не починайте тягнути його в компанії або ще де-інде. Станьте для нього прикладом. Самі частіше виходьте «у люди», особливо туди, де є діти. Самі станьте тією людиною, яка розмовляє, спілкується, налагоджує зв’язки, хоч би як важко це було. «Не виховуйте дітей, однак вони будуть схожі на вас».

Також добре працюють історії перед сном, коли психіка розслаблена й орієнтована на засвоєння. Вигадуйте сюжети про дітей, які ні з ким не спілкувалися, а потім щось зробили для подолання проблеми, хто їм допоміг і як вони впоралися та здобули друзів. Зі старшими дітьми чудово спрацює ваш особистий досвід — як ви долали подібну проблему в минулому. І пам’ятайте, теорія — порожній звук, діти сприймають живі історії.

4 Виявляє агресію, не слухається, не виконує елементарні прохання, наприклад, умитися чи почистити зуби.

Перше — зверніть увагу на себе: яку злість ви зараз стримуєте щосили. Часто діти таким чином виявляють ваш гнів чи протест. Поспостерігайте та попрацюйте із собою, і проблема з дитиною може значно зменшитися.

Друге — озвучуйте переживання, це вже елемент заспокоєння та полегшення. Науково доведено, що частина мозку, яка відповідає за інтенсивні почуття, після того, як емоції названі, стає спокійнішою. Тому максимально описуємо дитині, що з нею відбувається. Також важливо озвучити причину: немає старих звичних речей, тобі не безпечно, нудно, немає друзів, сумуєш за татом. Ви самі відчуєте, від чого страждає дитина.

Третє — максимальна фізична активність: бігалки-наздоганялки, побитися подушками, пообніматися, поборотися, покататися на велосипеді, поплавати. Це допомагає максимально дати вихід застиглій енергії через тіло, щоб вона не застоювалася, як у болоті. Агресія — це виведення почуттів назовні, і така реакція навіть краща, ніж умовне «залипання» чи «заморожування», тому що провокує сплеск почуттів назовні, а не консервування їх усередині.

5 Гостро реагує на будь-який подразник, боїться гучних звуків, сирен і впадає в істерику.

Важливо зрозуміти, будь-яка травматизація сприймається нами через тіло. Неважливо, боїться дитина звуків, картинок чи рухів. Усі реакції так чи інакше пов’язані з тілом — заплющується, здригається, стискається, падає, тремтить, кричить. Тому і ваш уплив має бути через тіло. Безглуздо в цей час говорити: «Перестань боятися, давай тобі розповім казку». Взаємодіємо з тілом. Можна сісти поруч із дитиною, міцно обійняти і сказати: «Дихаємо разом».

Цей страх вселяє почуття небезпеки, тому важливо максимально повернути безпеку через тіло: дихати, покласти руку між лопаток, обійняти, укутати, притиснути, гладити, заколисувати. Це підходить для будь-якого віку.

Повторюючи це постійно, ми перепрограмовуємо реакцію на травматичний досвід.

6 Сумує за домом, кимось із батьків чи колишнім життям і плаче

Знову озвучуємо та приймаємо: «Я тебе бачу, розумію і поділяю твої переживання». Важливо не заспокоювати, не відволікати, не заперечувати, не звинувачувати та не злитися на такі прояви. Ми, дорослі, часто теж намагаємося сховатися від болю дитини, тому що наш власний подразник переповнений. Коли дитина поранила коліна, ми намагаємося його відволікти: «Дивися, пташка полетіла», — тому що самі не витримування того болю, що відчуває дитина. У цій ситуації можна поплакати разом, подихати, зберігаючи свою дорослу позицію, не завалюючись у власний біль. Важливо залишатися для дитини опорою і Великою людиною. Пам’ятайте, що це як хвиля, яка накотить і, якщо ви вистоїте, то відступить — а ви залишитеся тим, кому можна поплакатися й отримати полегшення.

7 Постійно запитує «Ну коли? Коли все скінчиться? Коли повернемося? Коли все буде, як раніше?»

Ці питання — велике випробування для вас, тому що змушують зіткнутися з власним безсиллям і безпорадністю. Сказати: «Так, я теж не знаю, коли». Витримувати цю фрустрацію невизначеності важко навіть дорослим. Тому ми говоримо, що не знаємо коли, однак ставимо межу: «Але я знаю, що ми можемо зробити сьогодні». Таким чином визнаємо невизначеність і визначаємо сфери визначеності, на що ми можемо вплинути тут і зараз. Елементарне — вийти на вулицю чи побути вдома, почитати книгу чи подивитися кіно, піти в гості чи приготувати разом вечерю. Зіткнувшись із фрустрацією і невизначеністю зовнішнього світу, ви дивитеся на свій внутрішній світ стосунків і вирішуєте, на що з цього ви можете вплинути.

Найважливіше і найважче для батьків у нинішніх обставинах — не боятися будь-яких дитячих проявів і переживань. Вам допоможе опора на те, що психіка лабільна й адаптивна, головне, їй не заважати. А дитяча психіка набагато сприйнятливіша, гнучкіша і здатна до відновлення через гру, творчість і фантазію за наявності поруч чуйного і готового підтримати дорослого.

Здебільшого дитячі психологи дають досить утішні прогнози — дітям легше відновитися, ніж дорослим. Спирайтеся на ресурси психіки та довіряйте своїй дитині.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X