Токсичні батьки. П’ять способів зіпсувати життя своїй дитині

3 жовтня 2020, 21:20
НВ Преміум

Наслідки такого виховання переслідують людину все життя

Коли Миколі було 8 років, батьки розлучилися і батько зник з його життя. Але хлопчик майже не помітив відсутності батька, адже всім у домі заправляла мама. Вона була владною та суворою жінкою, яка не терпіла непокори. Мати хотіла виростити «розумного хлопчика» і віддала сина до школи з математичним ухилом. Маленькому Колі важко давалося навчання, але мама була непохитна і не помічала мук сина. Вона записувала його на всі шкільні та міські олімпіади з математики, наймала йому репетиторів і хотіла, щоб син закінчив школу із золотою медаллю.

Відео дня

Але Коля весь час розчаровував матір. Як він не старався, йому не вдавалося дотягнутися до тієї планки, яку вона встановила. І щоразу, коли він приносив додому погані оцінки, мама зривалася на нього. Вона ображала його та знецінювала всі його попередні досягнення. Після чого не дозволяла йому виходити на вулицю та змушувала ще більше сидіти над підручниками. Коля ніколи не відчував материнської теплоти. Мати не підтримувала, не хвалила сина і карала його за найменші провинності.

Дітям токсичних батьків складно створювати близькі стосунки

Впустив і розбив кухоль — «косорукий». Вчасно не вивчив чергову формулу — «дебіл». Хлопчик постійно чув: «Ти нічого не вмієш», «Ти нічого не знаєш», «Ти нічого не зможеш», «Будеш вулиці підмітати і помреш жебраком», «Ти весь у батька».

У такі моменти Колі було страшно проявляти будь-які емоції, і він завмирав. Щоб зайвий раз не дратувати мати і не нариватися, дитина вважала за краще не висовуватися. Він перетворився на «зручного сина», який виконував всі мамині бажання, аби заслужити хоч крапельку любові та тепла — але це вдавалося далеко не завжди. В ті дні, коли він отримував погані оцінки, хлопчикові не хотілося йти додому. Після школи Коля до темряви блукав містом, щоб відстрочити шквал образ і покарань, які чекали на нього. Він ненавидів і школу, і свій дім. Почувався якимось «не таким», зламаним, і взаємини з іншими людьми давалися йому важко. У нього не було друзів.

Поступово вулиця стала для підлітка рідною домівкою. Це було місце, де йому не потрібно було нікому нічого доводити. Він давно пішов з рідного дому і закинув навчання, але голос матері продовжував звучати в його голові: «Ти нічого не зможеш», «Ти помреш жебраком», «Ти дебіл»…

Виховання, засноване на насильстві, шкодить нормальному психічному та фізичному розвитку дитини. Говорячи про насильство, ми найчастіше уявляємо собі синці та подряпини на тілі, але не менш згубно впливає і психологічне насильство, яке залишає глибокі шрами в душі дитини. Подряпини гояться, а от шрами в душі - ні. Вони продовжують терзати все життя.

Більшість батьків любить своїх дітей і хоче для них всього найкращого. То чому ж вони обирають деструктивні форми виховання?

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X