Привід подумати про відпочинок. Чим небезпечне вигорання та як його вчасно розпізнати

26 липня, 21:30
Спартак Суббота: «В першу чергу важливо дотримуватися балансу роботи та відпочинку» (Фото:Syda_Productions/Depositphotos)

Спартак Суббота: «В першу чергу важливо дотримуватися балансу роботи та відпочинку» (Фото:Syda_Productions/Depositphotos)

Цей стан класифікується як синдром, а не захворювання, проте не варто недооцінювати його шкоду для нас

Останні кілька років словосполучення «Я вигорів» використовують скоріш як жарт. Я впевнений, що ви неодноразово бачили жартівливі ілюстрації або відео на цю тему. Але насправді емоційне вигорання — досить серйозний синдром, який може значно вплинути як на фізичне, так і психічне здоров’я. Зокрема призвести до розвитку цукрового діабету, серцево-судинних та м’язових захворювань, спровокувати безсоння, депресію та інші клінічні стани. Тож «Я вигорів» — це не про любов до роботи, а ширша й серйозніша проблема.

Відео дня

Враховуючи, що зараз українці живуть у постійному стресі, стані невизначеності та інформаційного навантаження, синдром вигорання став досить розповсюдженим. Тому пропоную більш детально розібратися, чому ми часом відчуваємо повне виснаження, коли необхідно брати паузу від роботи та як запобігати вигоранню.

Хвороба чи виправдання: що таке вигорання

Я знаю досить велику кількість людей, які вважають, що фраза «Я вигорів» — лише спроба виправдати лінь, небажання працювати тощо. Але це далеко не так: вигорання включене до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11) як професійне явище. Тут зроблю одразу невелике пояснення: вигорання класифікується як синдром, а не захворювання. Та це не привід недооцінювати його шкоду для нас. Також згідно із МКХ-11, поняття вигорання проявляється саме у професійному контексті.

Отже, вигорання — це синдром, який виникає в результаті хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося успішно впоратися. Він складається з комплексу симптомів, серед яких:

  • порушення когнітивної сфери: проблеми з концентрацією уваги, труднощі в здійсненні розумовій діяльності;
  • відчуття постійної втоми та апатії;
  • порушення сну;
  • проблеми з комунікацією;
  • депресивні думки;
  • відчуття безпорадності;
  • розлади харчової поведінки: відсутність апетиту, або навпаки, постійне відчуття голоду.

Тож якщо ви помічаєте у себе, колег чи близьких відповідні симптоми, це вже вагомий привід подумати про відпочинок.

Чому ми емоційно вигораємо

Часом ми забуваємо, що люди — це не машини. Багато працюємо, займаємося волонтерською діяльністю, розв’язуємо побутові питання та ігноруємо «біологічний запит».

Наш організм потребує правильного режиму відновлення, і якщо ми вчасно не беремо паузу для відпочинку, тіло та нервова система виснажуються. Також є ряд чинників, які прискорюють стан вигорання, зокрема:

Працювати або займатися волонтерством без відпочинку — не найкраща стратегія

1. Хронічний стрес. Коли ми перебуваємо в стані стресу, наш організм змушений бути в постійній «бойовій готовності». І якщо в якості тимчасового заходу така мобілізація ресурсів допомагає, то в довгостроковій перспективі організм просто виснажується. Еволюція не передбачала, що людина працюватиме та взагалі житиме в такому тонусі регулярно. Тому, якщо це можливо, уникайте стресових ситуацій. Наприклад, ви можете не дивитися постійно чутливий контент або не вдаватися в деталі, якщо в конкретний період це емоційно складно. Від того, що ви дізнаєтеся подробиці смерті дітей чи подружжя з Бучі та впадете від цих фактів в емоційну яму, нікому легше не стане. Навпаки, виб'є вас із колії на кілька днів. Тому просто запитуйте себе перед тим, як щось читати чи дивитися: «Я зможу цю інформацію емоційно подужати?» Якщо так, тоді немає проблем. Якщо є сумніви, відкладіть статтю, відео чи фотографії на пізніше.

2. Навантаження на роботі. Працювати або займатися волонтерством без відпочинку — не найкраща стратегія. Спочатку ви можете відчувати стан підйому та натхнення, а втім фізична потреба у відпочинку все одно нікуди не зникає. Тож навіть якщо вам видається, що працюючи 24/7 ви все одно сповнені сил, не варто ігнорувати відпочинок. До того ж робота «поза нормою» знижує продуктивність та може спровокувати розвиток депресивних станів. Варто розуміти, що війна з нами надовго, навіть якщо вона закінчиться за «2−3 тижні максимум». Тому важливо розподіляти сили, й емоційні теж, як на марафоні. Тож якщо ви обираєте між тим, чи виспатися/полежати/почитати, чи піти поволонтерити, обирайте сон або інші активності. Ми не виграємо війну, якщо хтось зажене себе до крапельниці чи гастриту. Але зможемо зробити значно більше, якщо допомагатимемо небагато, зате регулярно.

3. Відсутність швидких результатів. Далеко не завжди ми можемо одразу бачити результати нашої роботи. І це демотивує, оскільки ми вкладаємо зусилля і нам видається що вони даремні.

У багатьох країнах, зокрема й в Україні існує «культ роботи». Люди намагаються працювати якомога більше, відмовляються від відпусток та вихідних, і це вважається нормою. Але зазвичай результат виходить протилежним. Як для роботодавця, так і для самого працівника. А якщо оцінити такі втрати в глобальному масштабі, то виявиться, що щороку світова економіка недоотримує $1 трлн через втрату продуктивності внаслідок депресій або вигорання.

Як запобігти вигоранню та що робити, якщо вже «вигорів»

В першу чергу важливо дотримуватися балансу роботи та відпочинку. Досить часто мене запитують: як працювати на максимумі, але «не перейти межу»? Відповідь проста: ніяк. Людина не може працювати постійно на власних лімітах і залишатися здоровою. Наш організм обмежений в ресурсах і йому потрібен час на відновлення. Тож щоб уникнути емоційного вигорання:

1. Дотримуйтеся режиму: регулярне харчування, повноцінний сон та помірні фізичні навантаження допоможуть зберегти здоров’я.

2. Комбінуйте діяльність. Якщо ваша робота пов’язана з розумовою активністю — спорт чи прогулянки допоможуть відновитися. І навпаки, якщо ви багато працюєте фізично, дозвольте собі просто полежати, подивитися серіал тощо.

3. Фіксуйте стан втоми. Не варто працювати «на виснаження», часом невелика перерва допоможе вам запобігти вигоряння у майбутньому.

4. Дотримуйтеся інформаційної гігієни. Вимикайте принаймні перед сном соціальні мережі.

5. Ставте проміжні та короткострокові цілі, результати яких ви зможете відчути та побачити відносно швидко.

Якщо ж ви помічаєте у себе симптоми вигорання, необхідно взяти вихідні та відмовитися від діяльності, що призвела до виснаження. Оскільки, по суті, вигорання це синдром хронічної втоми. Загалом для відновлення вистачає тижня-двох. Проте бувають випадки, коли виснаження настільки велике, що після перерви людина не може повернутися до попередньої роботи. У цьому випадку дійсно краще змінити діяльність та відстежувати своє навантаження, аби на новому місці чи в новій сфері не повторився той самий сценарій.

Ми зараз живемо в складні часи, тож наша психіка як ніколи вразлива та потребує нашої турботи й уваги. Обставини бувають різними, проте не забувайте дбати про себе, оскільки наше життя та здоров’я — найбільша цінність.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X