Шість великих фільмів, які ви ніколи не побачите

15 лютого 2020, 20:21

Як можна назвати незняті фільми великими, запитаєте ви. А запросто, відповім я. Судіть самі…

Щороку у прокат виходять сотні фільмів, які, в принципі, можна було б і не знімати. Всі ці супергеройські мочилова, ідіотські романтичні комедії і мелодрами про студенток, які відучують мільярдерів від потягу до БДСМ… Кіно як таке цілком могло би проіснувати без усієї цієї нісенітниці.

Відео дня

І на цьому тлі особливо прикро, що в історії кіно є чимало нереалізованих проектів, які могли б подарувати нам справжні шедеври.

За однієї думки про деякі з них, у мене просто слинка тече. Ось кілька таких незнятих фільмів, за якими я дуже сумую.

Криваві жнива Бернардо Бертолуччі

На перший погляд, згадати витонченого естета Бертолуччі в одному реченні з класиком детективів у стилі нуар Дешилом Хемметом — все одно, що змішати червоне сухе вино з кока-колою.

Але в реальності, такий умовний дует цілком міг би відбутися в 1980-х, коли Бертолуччі, відомий своїми комуністичними поглядами, серйозно збирався взятися за екранізацію дебютного роману Хеммета Криваві жнива. Хеммет, який помер у 1951 році, також був затятим комуністом і навіть сидів у в’язниці за антиамериканську пропаганду в епоху маккартизму.

Бертолуччі написав аж два різні сценарії за книгою, але, в кінцевому підсумку, американські продюсери так і не дали Бертолуччі грошей на цей фільм. А шкода.

Хеммет — прабатько нуарного «крутого» детективу. Криваві жнива — один з найкращих його творів. Це досить брутальна історія про співробітника приватного детективного агентства, якого викликали в місто, охоплене війною між робітниками-страйкарями і місцевими гангстерами.

Я свого часу прочитав цю книгу захлинаючись. Цікаво, який візуальний шедевр зробив би з неї Бертолуччі. Особливо, якби працював зі своїм видатним оператором Вітторіо Стораро (вони разом зняли такі фільми як Конформіст, Останнє танго в Парижі, Останній імператор). Який приголомшливий міг би вийти нуар.

Бетмен: Перший рік Даррена Аронофскі

YouTube
Фото: YouTube

Талановитий Даррен Аронофскі обезсмертив своє ім'я в кіно своїми ранніми фільмами — Пі і Реквієм за мрією.

Надалі Голлівуд не раз намагався залучити Аронофскі до великих франшиз. Говорили, наприклад, про те, щоб саме він знімав перезапуск Робокопа і Россомахи.

Але Аронофскі так ніколи і не потрапив у цю м’ясорубку, яка погубила багато талановитих режисерів. Тому він знімає рідко, але влучно — Фонтан, Рестлер, Чорний лебідь, Мама!

Однак, є один випадок, коли варто шкодувати про те, що високобюджетний проект за участю Аронофскі не трапився. У період після провального Бетмена і Робіна з Джорджем Клуні у головній ролі продюсери Warner Bros. серйозно розглядали варіант залучення Аронофскі до постановки на великому екрані коміксу Batman: Year One.

Це — один з найвдаліших коміксів про Темного лицаря. І Аронофскі цілком міг би зі своїм незвичайним баченням зробити перезапуск всесвіту Бетмена вельми цікавим.

Відомо, що Аронофскі збирався зробити фільм похмурим, якоюсь сумішшю фентезі з класичними голлівудськими кримінальними трилерами — Французький зв’язковий і Таксист.

Можливо, йому б навіть вдалося краще, ніж у Крістофера Нолана, якому кілька років по тому довірили франшизу. Але, на жаль, ми тепер цього вже ніколи не дізнаємося.

Наполеон Стенлі Кубрика

Кубрик — один з тих небагатьох режисерів, щодо яких слово геній не містить і краплі перебільшення.

Тому прикро, що йому так і не вдалося реалізувати один з найважливіших проектів — біографічний фільм про Наполеона Бонапарта. Кубрик збирався знімати його незабаром після свого тріумфального шедевра 2001: Космічна Одіссея.

І подвійно прикро тому, що фільм переступив стадію проекту і фактично був запущений у роботу. Для нього вибрали локації, збудували багато декорацій і пошили костюми. Пікантність фільму додає вибір на головну роль тоді ще молодого і маловідомого Джека Ніколсона.

Ніколсон у ролі Наполеона! Як вам така перспектива?

На жаль, доля перешкодила планам Кубрика. Провал у прокаті масштабного історичного фільму про битву біля Ватерлоо змусив продюсерів відмовитися від проекту Наполеон.

А Кубрик все-таки отримав Ніколсона в один зі своїх фільмів — Сяйво.

Маленький принц Орсона Веллса

Веллса у нас знають мало, якось так склалося і це дуже сумно. Він зняв кілька фільмів, які назавжди прописалися у всіляких рейтингах найбільших картин усіх часів і народів. Зокрема, це Громадянин Кейн, Процес, Дотик зла, Леді з Шанхая. Веллса часто називають найвеличнішим режисером в історії.

Усвідомивши цей факт, залишається лише гірко шкодувати, що Веллсу не судилося втілити один вельми незвичайний і масштабний проект. Наприкінці 1940-х Веллс загорівся ідеєю екранізувати знамениту казку Антуана де Сент-Екзюпері Маленький принц.

Крім того, Веллс вважав, що фільм мав поєднувати живе кіно з анімацією, яку він мав намір довірити студії Волта Діснея.

Веллс навіть зустрічався з Діснеєм, аби обговорити проект, але два титани не знайшли спільної мови. За деякими джерелами, Дісней не захотів працювати з Веллсом, який все-таки був би головним у цьому проекті.

Фраза Діснея, яку він сказав своїм співробітникам після завершення переговорів із Веллсом, стала крилатою. «У кімнаті має бути тільки один геній», — заявив Дісней.

Веллс натомість не бачив іншого аніматора, з яким можна було б реалізувати ідею екранізації Маленького принца. І проект, який міг би стати, м’яко кажучи, вельми новаторським для свого часу, так і залишився нереалізованим.

Володар перснів The Beatles

Звучить як жарт, але четвірка Ліверпуля, захопившись у певний момент кінематографом, була за крок від екранізації знаменитого роману Дж. Р. Р. Толкієна.

Зараз, після виходу трилогії Пітера Джексона з епічними баталіями, дорогущими спецефектами, зокрема оцифрованого Голлума, здається смішним, що Джон Леннон збирався грати Голлума. Пол Маккартні мав грати Фродо. Джордж Гаррісон мав намір з’явитися в ролі Гендальфа, а Рінго Старр — у ролі Сема.

Плани зайшли настільки далеко, що в 1969 році було придбано права на екранізацію роману. Спочатку «бітли» запропонували режисерське крісло Стенлі Кубрику, але він відмовився брати участь у проекті.

Офіційно — тому, що вважав, що книгу Толкієна неможливо екранізувати. За іншою версією (її озвучив Пітер Джексон після смерті Кубрика), великий режисер просто не хотів, щоб «бітли» знімалися у фільмі, оскільки були нікчемними акторами.

Однак, відмова Кубрика не поховала проект. Його обговорювали й далі за участю авторів бітлівської Yellow Submarine, але вже у вигляді рок-опери. Ви собі уявляєте Володаря перснів у вигляді опери? Я, наприклад, не дуже, але від цього подвійно цікаво.

Хай там як, проект не відбувся, бо The Beatles розпалися.

Дюна Алехандро Ходоровський

Коли я вперше почув про цей проект, я подумав, що це чийсь злий жарт. Бо уявити собі епатажного чилійського режисера Алехандро Ходоровського, який орудує голлівудськими мільйонами для екранізації культового фантастичного роману Френка Герберта Дюна, вже саме собою випробування не для людей зі слабкими нервами.

Особливо тих, хто дивився фантасмагоричні фільми Ходоровського — Крот, Священна гора, Викрадач веселки.

Але це ще не все. У середині 1970-х, коли цей проект був на межі втілення, Ходоровський зібрав навколо себе фантастичну (в усіх сенсах!) команду. Над сценарієм разом з ним працював Ден О’Бенон (через кілька років Рідлі Скотт зніме за його сценарієм культового Чужого). За декорації та інші художества відповідали Ральф МакКуаррі (дизайнер майбутніх Зоряних воєн) і Х. Р. Гігер (який намалює Чужого для Рідлі Скотта).

Якщо вам здається, що цього мало, аби шкодувати про те, що Дюну Ходоровського так і не зняли, наведу ще один факт. Ходоровський планував залучити на роль Імператора галактики не абикого, а… Сальвадора Далі. За хвилинну появу в кадрі Далі пообіцяли мільйон доларів!

На жаль, проект згорнули через проблеми з фінансуванням і розбіжності Ходоровського з продюсерами.

Особисто я вважаю, що такий поворот подій — велика удача для… Джорджа Лукаса. Адже якби Дюна Ходоровського вийшла першою, невідомо, чи стали б Зоряні війни Лукаса такою культовою подією.

Приблизно через 10 років Дюну все-таки екранізували. Режисером виступив Девід Лінч, який обійшовся без строкатого натовпу геніїв-співавторів. І без Сальвадора Далі. Хоча запрошена зірка в фільмі все-таки була — співак Стінг. Дюна Лінча розкішна і є класикою кінофантастики.

Цьогоріч вийде Дюна Дені Вільньова, якого я дуже люблю за Пожежі, Полонянок і Прибуття.

Але мені здається, у Ходоровського теж могло вийти видатне кіно. Це підтверджує документалка Дюна Ходоровського, яка вийшла в 2013 році й у якій режисер досить докладно розповідає про своє бачення фільму.

    Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

    poster
    Підписатись на щоденну email-розсилку
    матеріалів розділу Life
    Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
    Щосереди
    Показати ще новини
    Радіо НВ
    X