Трохи більше впевненості. Як подружитися з самим собою і навіщо це потрібно

31 січня 2019, 20:43

Багато проблем можна вирішити, замінивши самокритику самопідтримкою

«Вам треба полюбити себе», – як часто це можна почути. Так часто і так повсюдно, що починає здаватися, що це панацея – ось прямо до всього підходить. А якщо це не ти комусь радиш, а тобі заявляють у відповідь на твоє пронизливе «допоможіть!», то навіть злість бере.

Відео дня

Пригадується номер одного британського коміка, в якому він грає психотерапевта, який застосовує інноваційний метод – психотерапія за 5 хвилин, «лікую від усіх хвороб». Метод полягає в тому, що відразу після того, як клієнт повідомляє про свою проблему і заздалегідь оплачує час сесії (це важливо), лікар, вислухавши його, з поважним виглядом рекомендує своє інноваційне лікування: «Stop it!». Тобто просто припиніть так робити, і все.

– Доктор, я дуже нервую і погано сплю.

– Stop it!

– Тобто? Так? А ще я кричу на свою дитину.

– Stop it!

І так далі.

Як то кажуть, якби все так просто вирішувалося.

З любов'ю до себе – схожа ситуація. Любов не вирішує проблем. Любов дає сили.

Любов – це ставлення. Однак більшість проблем, якими б давніми і стійкими вони не були, які б деталі і подробиці не описувалися в анамнезі, дійсно можуть стати помітно меншими від любові до себе. І вираз «треба полюбити себе» тут має сенс. Але який сенс ви вкладаєте в слово «любити»?

Може, любити – це балувати, потурати слабкостям, жаліти і годувати смачно?

Від такої любові і ноги протягнути недовго.

А ось якщо любов означає намагатися пізнати себе якнайкраще, піклуватися про своє зростання і розвиток своїх сильних сторін і талантів, захищати себе від ласкавих або нахабних паразитів, завжди говорити собі правду, добре знати свої цілі і потреби і дозволяти собі рухатися в напрямі їх реалізації, особливо якщо для цього треба вийти із зони комфорту – тоді все вірно.

Але найголовніше в «полюбити себе» – це стати собі другом. Справжнім, і часом, єдиним. Підтримкою собі і опорою завжди і у всьому. Друг – це той, хто ніколи не зрадить. Друг – це назавжди. Друг – це той, хто скаже тобі правду, підтримає і завжди буде на твоєму боці.

Важливо все, що ти хотів би отримати від інших людей, навчитися давати собі самому. Стати «змією, що вхопила себе за хвіст», закільцювати свої потреби на собі, стати причиною того, що маєш і переживаєш.

«Чому це все відбувається зі мною?», «Чому вони до мене так ставляться?», «Чого б я хотів?», «Як я можу сам цього досягти?» – ось запитання, які допоможуть.

Більшість проблем і тривог виникають через те, що людина «не в собі». Дуже важливо «повернути корінець у свій горщик» і почати живити себе самому – просто тому що доти, доки ви живете і харчуєтеся з чужих «горщиків», ви в тривозі.

За будь-якої проблеми звинувачувати тільки себе, тим самим наділяючи себе хоч якоюсь та значимістю

Поки ви помилково центровані, поки ви думками не тут, а десь – жалкуєте про минуле або тривожитеся про майбутнє, – поки ви чекаєте, що інші зміняться, поки причина того, що з вами відбувається – не ви, а інші люди або ситуації – ви в пастці. При цьому цікаво бачити, як часто люди вважають пастку місцем більш безпечним, ніж простір за її межами.

Якщо з теорією все зрозуміло, пора перейти до практики. Справа в тому, що «любов до себе» – справа наживна. І щоб впоратися з тривогою, перше і головне, що потрібно зробити – змінити своє мислення.

Нелюбов до себе – це звичка негативно фарбувати будь-яку ситуацію зі своєю участю. Що це означає?

– Перебільшувати негативні сторони і фільтрувати позитивні. До речі, прискіпливість, самокритику, нетерпимість і вимогливість до себе часто помилково вважають «хорошою» рисою характеру. Наприклад, був нормальний день, ви багато встигли, багато зробили, але лягаючи спати, думаєте не про те, що сталося хорошого, а про те, чого не встигли, не зробили, або зробили погано. Багато хто думає, що так вони себе покращують. Однак насправді такий погляд на себе змушує лише стиснутися, напружитися і думати: «Я поганий». Поганий настрій призводить до низької продуктивності протягом наступного дня і стає самовиконуваним пророцтвом. Той, хто шукає погане, знаходить погане і має погане.

– За будь-якої проблеми звинувачувати тільки себе, тим самим наділяючи себе хоч якоюсь та значимістю. Безсумнівно, подруга скасувала зустріч лише тому, що це з вами щось не так, не інакше – вся справа у вас. Інших причин бути не може.

– Очікувати гіршого, та не просто, а катастрофічно поганого. Запнулись на презентації – ви зганьбилися. Це кошмар. Це жах. Все пропало. Ви всіх підвели. Це повний факап. Доводити будь-яку ситуацію до проблеми світового масштабу – це, безумовно, спосіб посилити власну важливість, але хіба цей спосіб вам допомагає? Хіба від цього ваше велике значення не починає прямувати до нуля?

Головне в житті – вміти відрізняти реальність від того, що ви думаєте про неї.

І тривогу, нелюбов викликають саме ваші думки, а не реальність. Тому можна і потрібно навчитися бути собі другом. Можна і потрібно навчитися себе любити.

Процес зміни мислення нескладний, просто тренуватися треба щодня. Як в японському прислів'ї: «Якщо ти збираєшся використовувати меч хоча б раз у житті – тренуйся кожен день».

Що робити?

1. Виловити свої негативні думки-страхи, думки-катастрофи.

2. Замінити їх на позитивні – що підтримують, допомагають, корисні зараз – а не взагалі, на компліменти, що підвищують впевненість і почуття власної гідності.

3. У ситуаціях, які визначені як проблема, замінюйте негативне ставлення на позитивне, використовуйте свої заготовки. Спочатку буде трохи штучно, але поступово звикнете. Правда в тому, що для впевненості і любові не потрібні підстави. Хіба ви ніколи не зустрічали людей, що впевнено поводяться, і при цьому не мають реального досвіду або підстав для впевненості? Хіба ви не зустрічали людей, закоханих у себе? Ні, я не закликаю до крайнощів. Я не про самовпевненість і самозакоханість. Людям, «що до ласки не звикли», досить лише трохи додати впевненості, дозволити собі трохи більше любові до себе – і все стане добре.

4. Аналізуйте себе, але з іншого боку: «Про що я думав сьогодні»? Якщо ви себе не любили, критикували і «задовбували» – то з цим і треба працювати, змінювати ставлення до себе.

5. Гумор допомагає. Не варто до себе надто серйозно ставитися. Вміти дивитися на проблему з гумором, а на себе з іронією – корисна звичка. Тоді вам будь-які невдачі почнуть здаватися тимчасовими або навіть кумедними.

6. І найголовніше – дружіть з позитивними людьми. Неможливо вирватися з пекла негативного мислення, коли поруч песимісти і жертви завченої безпорадності. Ці чорні діри затягують все, що потрапляє в зону їх гравітації – чинити опір неможливо. Але можна не наближатися. Тримайтеся на відстані від тих, кому потрібна компанія для падіння, якщо ви збиралися літати.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X