Три питання про виховання дітей. Блог Михайла Лабковського

2 липня 2017, 17:17
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Навчіться поводитися з дітьми так, як хочеться, і займатися з ними тоді, коли хочеться


1. Що робити, якщо весь час і сили йдуть на дітей?

Не потрібно робити щось на шкоду собі або проти своєї волі – це ключове правило. Ви повинні робити тільки те, що самі хочете. Діти – не виняток.

Відео дня

Не потрібно «включати» матір: «Я ж хороша мати. Я повинна зайнятися дітьми, хоча у мене немає ніякого бажання». Так виглядає почуття провини. Ви приходите додому втомлені, але при цьому думаєте про те, що потрібно вечерю готувати, годувати, потім купати тощо. Не треба! Дайте поїсти з того, що є в холодильнику, розігрійте і не купайте. Я чув, діти від цього не вмирають.

Мама і тато – це нормальні, здорові люди, які зараз хочуть, а через півгодини не хочуть. І не повинні. Діти відчувають, коли з ними граються з-під палки, і коли батькові дійсно цікаво. Діти щасливі, коли батьки з ними спілкуються, бо їм самим подобається, а не тому що так треба. Якщо грати в дочки-матері, діти стають проблемою: я втомилася, чоловік з роботи прийшов, сил ні в кого немає, але зараз ми почнемо перевіряти уроки. Не бачу в цьому сенсу.

Навчіться поводитися з дітьми так, як вам хочеться, і займатися з ними тоді, коли вам хочеться.

Так, є базові речі, яких не уникнути: дітей потрібно укладати спати, годувати, прати, прибирати. Якщо є гроші, людей найміть. Якщо немає – скажіть собі: «Коли ми їх народжували, знали, на що підписувалися. Нас це не напружує».

2. Якщо діти половину часу проводять у батька, а іншу – у матері, чи будуть негативні наслідки?

Будуть. Так не можна. У дітей має бути дім, їхня кімната, де вони сплять, роблять уроки, де у них іграшки, одяг тощо.

Не можна дітей ділити порівну. Я знаю, що ми за рівноправність, але в інтересах дітей, щоб вони жили в одному домі, а вихідні проводили, наприклад, у батька. Плюс батько їх бере в будні дні гуляти, місяць у відпустці проводять. Влітку нехай хоч на три місяці забирає. Але поняття дому у дітей має бути. А то вони, як діти військових, по гарнізонах кочують. Це не зовсім вірно. Плюс в кожному домі різні вимоги, різні взаємини... У них дах їде, вони не розуміють, де і що.

Дітям обов'язково потрібно те, що називається «місце, де вони сплять». У будь-якому судовому рішенні має бути визначено місце проживання дітей. Не буває угоди «50 на 50».

3. Чоловік мало проводить часу з дітьми. Маленькі, каже, поки не цікаво. Що робити?

Нічого не робити. Тому що нічого зробити неможливо. Багато чоловіків на пострадянському просторі неправильно розуміють свою чоловічу роль.

Приклад: ви перебуваєте на пляжі в місті Тель-Авіві, багато народу, шабат. Мужик, майор чи полковник, військовий з автоматом, з п'ятьма дітьми на руках. Двох він годує, інші поруч біжать. Його дружина в цей час сидить, курить, п'є каву з подругами поруч в кафе. І все це триває 8-10 годин, поки сонце не сяде. Він повністю займається дітьми, дружина взагалі ні разу не підходить до нього. Він з ними плаває, за всіма дивиться, годує, попу витирає. І таких мільйони. Тому що весь тиждень вона сиділа з дітьми, він в цей час працював, служив. У нього зараз вихідні, він хоче займатися дітьми, дружина хоче відпочити.

Діти відчувають, коли з ними граються з-під палки, і коли батькові дійсно цікаво

У наших широтах, на жаль, чоловік вважає, що «це не чоловіча справа», він бабки заробляє, він господар. У Середній Азії, наприклад, у чоловіка не може бути жодної сумки в руках, а ззаду буде йти жінка з пакетами і п'ятьма дітьми. Це не чоловіча справа. Але це їх проблема, вони так живуть, у них такі традиції, злагода та любов, не треба туди лізти. Але ми люди європейські, у нас так не заведено. Це просто скотиняче ставлення.

Втім, чоловік теж не винен, тому що його батько з ним теж не займався. Він не сам так придумав поводитись. Його батько теж типу гроші заробляв. Такий крутий чувак, втомлений, ноги на стіл, вмикає телевізор, футбол, «де моя вечеря». Дітям може козу зробити, може покричати, що уроки не роблять, і це все виховання. Я вважаю, це неподобство. У світі чоловіки вже навіть відпустку беруть, якщо жінка більше заробляє. А ми все як в Середньовіччі живемо.

Що з цим робити, я не знаю. Я не вважаю, що потрібно змушувати чоловіка. Якщо ви розлучитеся, вийдете заміж за іншого, я не даю гарантії, що інший буде з вашими дітьми займатися. Його треба прийняти таким, яким він є, він так вихований, він не буде займатися дітьми. Сам Лев Толстой був таким же гаденям: його дочка Таня писала, що до 20-ти років він взагалі дітьми не цікавився, теж говорив, що вони маленькі, що з ними нема про що говорити. При цьому відкрив школу для чужих дітей і навчав їх. Його рідні діти виходили на ганок, і тато, який з ними навіть не вітався зранку, робив тим козу, грамоті їх навчав. Їм було прикро.

За матеріалами лекції Михайла Лабковського в Києві 18 травня

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X