Тримати удар. Як впоратися з гострою травмою свідка

Зараз ми усі знаходимося в стані гострої травми свідка. І ті, хто в Україні, і ті, хто за її межами.

Дніпро, тепер Бровари… Ми вже не раз переживали подібну травму за ці місяці. Але психіка вже серйозно виснажена за цей час, адже кілька місяців ми знаходимось у стані хронічного стресу. Така інтенсивність подій та їх руйнівний вплив зносять першу лінію нашої внутрішньої психічної оборони, і удар бере на себе друга лінія — тіло.

Ми регресуємо на тілесний рівень. Тому зараз дуже важливо піклуватися про себе саме через тіло. Психологічні техніки скоріш за все не будуть працювати. Але через піклування про тіло ми можемо повернути собі відчуття психологічної безпеки та контролю.

Це допоможе скоріше відновитися після цих ударів. Адже ми маємо розвивати в собі резильєнтність і вчитися відновлюватися, у нас ще багато робити попереду, і боротьба триває.

Ми регресуємо на тілесний рівень

Найголовніше правило при першій психологічній допомозі — це створення для людини фізичного безпечного простору та необхідного комфорту: теплий одяг, ковдра, гарячий чай. Це правило ми маємо використовувати зараз для самодопомоги. Гарна новина в тому, що психіка більшості з нас має достатньо ресурсу і спеціальних механізмів, щоб самостійно відновитися. Але у цьому ми маємо собі допомогти.

Найголовніше зараз — це піклування про тіло, тому що воно тримає удар на гормональному рівні.

Корисно кутатися у щось м’яке і тепле, вдягнути комфортний, затишний одяг, пити багато теплого, можна додавати спеції, що зігрівають. Їсти теплу їжу, робити собі смачно, приймати теплий душ, дихати свіжим повітрям, гуляти, додати будь-яку легку фізичну активність, достатньо спати, вдома ввечері вмикати переважно жовте світло, додати магній, вітамін D і обійми з близькими людьми. Хто живе сам, може обіймати кота, собаку, хоч хомяка. Обійми впливають на гормональні процеси, знижуючи деструктивні наслідки стресу.

Читайте також:

Світлана Ройз

Спокійний голос усередині. Як навчитися самопідтримки

Обов’язково дати простір і час емоційним проявам. Вони можуть бути дуже різними, але всі є нормальними: відчуття прибитості, виснаженості, втома, «придавленість плитою», спустошення, лють, агресія, безпорадність і навіть почуття байдужості. Відчуття байдужості — це не про відсутність емпатії зараз. Так працює дисоціація — психічний захисний механізм.

Насправді ми набагато сильніші, ніж самі про себе думаємо, і можемо витримати більше, ніж від себе очікуємо. Тому більшість з нас впорається самостійно.

Але якщо ви розумієте, що втратили функціональність і не можете повернутися до виконання звичайних повсякденних справ, не здатні працювати, довго порушений сон, не працює емоційна саморегуляція, є розлади харчування тощо, то необхідно обов’язково звернутися по допомогу.

Ми маємо бути сильними. А для цього нам необхідно вміти тримати такі удари навіть тоді, коли здається, що вже немає сил.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут