Ви можете це зупинити. Що таке травма поколінь і як її розпізнати в своєму житті

23 серпня, 20:43
Марія Винницька: «Збирайте сімейні історії» (Фото:photographee.eu/Depositphotos)

Марія Винницька: «Збирайте сімейні історії» (Фото:photographee.eu/Depositphotos)

Родова історія — це не вирок і не «хрест», який треба нести все життя

Ми звикли, що травмуючі події відбуваються з нами мало чи не з народження. І ті, хто в тривалій терапії, довго досліджують їх, щоби за травмами побачити себе справжнього.

Відео дня

Водночас чимало психотерапевтів ХХ століття, зокрема Берт Хеллінгер, засновник методу системно-сімейних розстановок, досліджував людину більш широко, як частину системи (передусім сімейної) і працював з таким поняттям як трансгенераційна травма («транс» — поза межами, через, крізь і «генерація» — покоління). Травма, що передається через покоління. Він завжди розглядав людину як частину системи — сімейної (батьки), родової (пращури), системи країни та народу. І кожна система має свої історії, традиції та способи побудови стосунків.

Кожна система живе також по своїм законам, один з яких — прагнення до рівноваги, до балансу. І в цьому випадку (на жаль), доля людини не сильно враховується. Система має бути збалансована: вбивця — покараний, вкрадене — повернуто, горе — відгорьоване, таємне — побачене, своє місце — зайняте.

Тому часом відбуваються у нашому житті «безпричинні» та «несподівані» речі, якісь повторювані чи дивні паттерни, які мають під собою відлуння через покоління. Що це може бути?

— Нещасливі стосунки — зустрічаються самі абьюзери або залежні.

— Важко працюєте, відкриваєте бізнеси, проекти, і завжди все руйнується.

— Дитина нічим не цікавиться або взагалі думає про смерть.

— Ваше власне життя нестерпне та наче «чуже», і час стікає крізь пальці.

Війна — це одна з найважчих трансгенераційних травм

Проявів може бути безліч. В них, наче в павутині, людина застрягає, не помічаючи виходу. І не тому, що його немає чи людина нерозумна, а тому, що вона знаходиться так би мовити «на службі» у сімейної системи і буде проживати її сценарії та історії, доки не розтотожниться з ними і не піде в свою.

Якщо говорити про сьогодення, то війна — це одна з найважчих трансгенераційних травм. Зараз багато хто проходить досвід наших дідусів та бабусь, заглядаючи в очі смерті та людській жорстокості. І багато хто (особливо якщо війна сильно проїхалась вже по вашій долі та принесла важкі втрати та болі) починає свій відлік травми, що може передаватися дітям та далі по роду.

Але ви можете це зупинити, побачивши та зціливши свою травму за допомогою психотерапії або методу групової системної терапії. Так, ви не можете змінити обставини непереборної сили, але можете опрацювавати власний емоційний досвід і максимально давати собі ресурси і підтримку, в том числі, щоби діти могли жити своїм життям. Цим ви приведете систему до балансу та допоможете і собі, і вашим дітям — не нести тягар вашої історії. Нехай вони творять свою.

Як розпізнати травму поколінь у своєму житті?

Візьмемо два фокуси. Коли ви отримали її «у спадок» від свого роду, та коли ви самі перенесли таке, що може передаватись вашим нащадкам, якщо це не опрацювати.

Замислитися щодо існування «спадку» варто, якщо у вашому житті відбуваються однотипні повторювані сценарії або відчуття глухого кута у якійсь сфері. Наприклад:

— ви до паніки боїтесь змінювати роботу, робота для вас ціле життя і ви не уявляєте як можна перейти в інше місце;

— ви взагалі не можете накопичити та відкласти гроші, хоча і намагаєтесь. Постійно щось стається — хвороби, форс-мажори, аварії тощо, або просто ви «спускаєте» все до останньої гривні;

— ви не можете заробити більше якоїсь суми, це як власна грошова стеля, вище якої вам ніяк не вдається пройти;

— вам не щастить у стосунках — зустрічаються тільки зайняті партнери, або «проблемні» (залежні, агресивні чи ледачі);

— ви змінюєте партнерів, вибираєте кожного разу ніби інших, але згодом вони ведуть себе однаково;

— ви не можете ніяк розпочати довготривалі щасливі стосунки — партнери щезають, переїжджають або рвуть стосунки;

— вас мучать повторювані погані сновидіння або постійні безпричинні важкі почуття, як-то апатія, безсилля, безвихідь;

— у вас є важкі захворювання, якими хворіли у вашому роду, або ви боїтеся, що вас теж не мине ця участь;

— ви знаєте про історію свого роду і проводите паралелі зі своїм життям.

Це далеко не всі варіанти. Може бути багато інших, та головною ознакою слід вважати повторювані сценарії в будь-якій сфері життя, схожі і знайомі події та відчуття, що ви не можете логічно пояснити.

Щодо травми, яка відбувається зараз. Йде війна. Це найтяжче випробування для психіки і важливо себе підтримувати. Вам варто звернутись за допомогою якщо ви:

— втратили дорогу людину чрез війну;

— отримали поранення чи хворобу;

— пережили тяжкий досвід фізичного насилля чи сильного емоційного шоку;

— втратили майже все, або дуже багато з матеріальних цінностей;

— помічаєте у себе розлади сну, інтенсивні емоційні реакції або нав’язливі думки;

— самі вважаєте, що ви не справляєтесь з ситуацією;

— не можете повернути себе до життя, навіть знаходячись в безпеці.

А іноді психіка має настільки сильні захисти, що ви можете навіть не помічати своєї травми, та вести себе досить спокійно і врівноважено, але водночас потроху втрачати цікавість до життя або відмовлятися від будь-яких бажань і чогось хорошого. Вплив травми може бути геть непомітним, але від того не менш руйнуючим, тож не нехтуйте душевною безпекою та гігієною. Тим паче зараз.

Що робити, аби зупинити на собі травмуючий вплив?

Не важливо, чи виявили ви у себе давній родовий сценарій, чи не хочете аби травмуючий досвід сьогодення передавався вашим нащадкам — ви можете це зупинити. Як?

1. Досліджуйте себе — свої відчуття, бажання, емоції, спогади, рівень вітальності і душевний стан. Ми до цього не привчені, бо виховувались за радянських часів, у жорстких рамках, де нам пояснювали що можна, а що заборонено і багатьом було «якось не до почуттів». Саме ці рамки часто стають кліткою неволі або надто вузькими для дорослої людини, яка хоче мати хороше якісне життя. І ключ на свободу — саме ваші почуття, розуміння, хто ви, що з вами відбувається і що у вас на серці. Звичайно, краще це робити з фахівцем. Це дасть змогу піти найліпшим та найбільш ефективним шляхом до власної долі.

2. Дослідіть своє генеалогічне дерево. Зберіть цю інформацію у ваших родичів. Наскільки це можливо — збирайте сімейні історії, фото тощо. Якщо у вас є трагічний досвід, подумайте, чи не повторюєте ви підсвідомо якійсь сценарії. Також зверніть увагу на героїчний досвід і на те, що вашим пращурам вдавалось добре. Виживати, заробляти, створювати, народжувати багато дітей, облаштовувати життя в іншій країні, пристосовуватись до складних обставин та зберігати любов і тепло у домі — хай там що. Поміркуйте про надбання, ресурси та успішний досвід тих, хто був до вас. У кого була сила та мужність? Хто мав волю до життя, відвагу та жагу свободу? Це все також і ваше генетичне надбання, і цим можна користуватись як ресурсом.

Звичайно, можна довго досліджувати, що і як в роду було не так, і на то списувати всі свої невдачі у житті. А можна взяти відповідальність і сказати собі: «Тільки я творю свою долю». Це питання вибору та свідомості. Тож головне, що ви можете зробити для себе — тримати в фокусі свої почуття та емоції, мрії та бажання, і, з одного боку, знати свою історію і спиратись на родовий досвід, а з іншого — йти за власними покликами та інтересами.

Родова історія — це не вирок і не «хрест», який вам треба нести все життя. Головний господар власної долі — це ви. Але знати свою історію потрібно. І дивитись з повагою на все в ній — як на важкий та травмуючий досвід, так і на досвід проходження випробувань і щасливого життя. Це все є в вас від вашої родини. Але для вашого щасливого життя, щось потрібно відпустити з повагою, а щось відчути в собі і спиратись на це, аби жити саме своє життя та будувати власну долю.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X