Тільки не хвилюйтесь. Як стрес впливає на організм

20 березня 2019, 08:47

Кілька місяців постійного хвилювання призводять до порушень пам'яті, труднощів з прийняттям розумних своєчасних рішеннь і позбавляють здатності отримувати задоволення

Стрес – це нормально. А в малих обсягах – навіть корисно. А от хронічний стрес змінює форму мозку.

Першим тему стресу актуалізував канадський фізіолог Ганс Сельє в 1936 році. До сьогодні природа стресу і його вплив на людину не вивчені до кінця. Але кожне нове відкриття в цій темі підтверджує, що хвилювання, роздратування і збудження, які без належного контролю і усвідомленої роботи з ними з часом переходять в хронічну форму, впливають на всі сфери нашого життя, включаючи навіть кермування.

Відео дня

Нетривалий стрес корисний. Більш того, стрес – це здорова реакція мозку. Нетривалий стрес мобілізує мозок, допомагає швидко сфокусуватися на завданні, показати кращий результат, підкорити аудиторію при публічному виступі.

Проблема стресу починається, коли він переходить в хронічну форму. Багаторічні дослідження нейробіологів довели: стрес здатен зменшити форму мозку. В буквальному сенсі.

Один із експериментів проводили на мавпах. Метою було вивчення впливу стресу на психологічне здоров’я і на розвиток малюків мавп. Половину досліджуваних малюків віддали для догляду за ними їхнім же одноліткам, іншу половину залишили з матерями. Після певного часу малюків повернули в звичні для них соціальні групи і через кілька місяців просканували їх мозок. 

Нетривалий стрес мобілізує мозок

У мавпенят, які знаходились без уваги матерів, зони мозку, пов'язані із стресом, були зменшеними навіть після повернення в їх звичне середовище. В тих малюків, які знаходились з мамою, ці зони мозку не змінилися.

Інше дослідження, яке проводили на мишах, підтвердило, що у тих тварин, яких постійно піддавали стресу, розмір гіпокампу (ця частина мозку найбільше впливає на навчання, відповідає за перехід короткотривалої пам’яті в довготривалу) зменшився.

Один абзац науки:
Стрес зароджується в гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій системі. У напруженій ситуації кора наднирників секретує кортизол – гормон, який підтримує нашу активність, щоб ми могли впоратися з труднощами. Основний удар приймає на себе гіпокамп, де знаходиться багато рецепторів кортизолу. У звичайній ситуації вони допомагають нормалізувати вироблення гормону. При збереженні високого рівня кортизолу протягом довгого часу частина рецепторів гине. Це може привести до розладу пам'яті, викликати проблеми з навчанням. У той самий час мигдалеподібне тіло стає більш чутливим, і це робить людину нервовою і неспокійною. Це природа хронічного стресу.

Отже:

1. Сам по собі стрес – це захисна реакція організму. Адреналіновий сплеск допомагає максимально швидко і ефективно відреагувати на ситуацію, яку мозок і тіло сприймають як небезпечну. Сам по собі стрес як захисна реакція організму має абсолютно практичні і корисні функції – наприклад, поліпшує пам’ять. Стрибок з парашуту чи перегляд блокбастеру активують гіпокамп (це ділянка мозку, що відповідає за вивчення нової і запам'ятовування старої інформації). Проблеми виникають, коли стрес стає хронічним: кілька місяців постійного хвилювання через кар’єру, фінанси, стосунки і т.д. В режимі постійного стресу робота гіппокампальних клітин порушується: старі клітини стають більш вразливими, а нові формуються рідше. У разі переходу стресу в "токсичну" форму, ці клітини можуть навіть гинути. Такі трансформації гіпокампу призводять до порушень пам'яті і зниження здатності до навчання.

2. Стрес є невід’ємною складовою сучасного життя. Проживання у великому місті – для організму стрес. Ризик тривожних розладів у городян вище на 21%, на 39% частіше вони страждають від афективних розладів. Масова урбанізація стала справжнім викликом для громадського здоров'я.

3. Організм не бачить різниці між "великим" і "маленьким" стресом.
Будь-яка адреналінова ситуація запускає біля 1400 біохімічних процесів. Питання не в тому, який стрес, а в тому, як часто ми перебуваємо в стресі і чи працюємо усвідомлено над його зняттям. Чи відновлюємось ми так само систематично як стресуємо?

4. Стрес викликає так зване "кіркове гальмування" і викликає зміни в амигдалі (мозковій мигдалині – ділянці, яка відповідає за страх і тривогу). З одного боку, кіркове гальмування спрямоване на захисні функції нервових клітин – реакція мозку на умовні та безумовні подразники сповільнюється і пом'якшується, не даючи навантаженню стати надмірним. З іншого, цей ефект заважає нам приймати розумні своєчасні рішення. Людина в хронічному стресі рішення приймає неусвідомлено і шкодує про них.

5. Постійна тривога і переживання знижують рівень дофаміну, а отже позбавляють людину здатності насолоджуватися і отримувати задоволення. Якими б не були події і оточення, мозок не здатен буде позитивно реагувати на них.

Takeaways

1. Стрес – невід’ємна складова життя. В малих дозах стрес корисний для людини.

2. Загрозу для нас становить хронічний стрес. Стрес стає хронічним тоді, коли ми не усвідомлюємо власних реакцій на події, що відбуваються, і не працюємо сфокусовано над емоційними реакціями на певні події.

3. Медитація – найдоступніший спосіб позбавлення стресу. 

4. Є безпечні медичні препарати, які допомагають у боротьбі зі стресом. Варто уникати упередженості щодо їх вживання, але важливо щоб препарат був прописаний лікарем і приймався саме так, як призначено. 

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X