Причина конфліктів. Як ми ділимо людей на своїх і чужих
Будь-яке спілкування, побудоване на установці, що ваш співрозмовник такий же, як і ви, буде набагато ефективніше для вас обох
«Розділяй і володарюй», окситоцин і кордони. Міжгрупова конкуренція у людей і приматів пов'язана з парохіальним альтруїзмом і збільшенням рівня окситоцину. Це означає, що в разі поділу на «свої-чужі» у нас одночасно розвиваються як довіра, альтруїзм, готовність пробачати провини й жертвувати власними інтересами заради «своїх», так і недовіра, зловтіха, схильність до попереджувальної агресії та брехливість до «чужинців».
Ця схильність нашого мозку є причиною нерозуміння і виникнення конфліктів. Уряди й лідери всіх країн нещадно експлуатують цю особливість, та й ми часто ставимося вороже до інших людей і їхніх ідей і думок тільки тому, що наш мозок сприймає їх як чужинців. Найкращий спосіб керувати — «розділяти і володарювати», тобто нацькувати різні соціальні групи один на одного, а самим продовжувати правити. Соціальні мережі роздмухують цю особливість, посилюючи поляризацію суспільства, сприяючи трайбалізаціі.
Мозок оцінює «свій» або «чужий» за 50 мілісекунд, а ми лише потім нераціонально раціоналізуємо емоції, що виникли (радість побачити свого, відраза до чужого), вигадуючи, чому ми краще, ніж «вони». Втім, як виявилося, ця реакція не є жорстко вшитою в мозок. Якщо людині пропонується не оцінювати різні обличчя, а вибирати овочі, то мозок ніяк не реагує на етнічну приналежність продавців овочів. Кривавої різанини між любителями брокколі й поціновувачами брюссельської капусти ще не траплялося. Тому зміна автоматичної реакції можлива, якщо змінити установку сприйняття.
Наприклад, під час славнозвісного Різдвяного перемир'я 1914 німці й британці святкували разом (спільне свято, християни), а потім знову розійшлися по окопах вбивати один одного (країни-противники в Першій світовій війні). Достатньо змінити сприйняття, побачити «свого» в іншій людині, і ставлення кардинально змінюється.
Як це можна зробити? Є багато способів, починаючи з тривалого контакту. Будь-яке спілкування, побудоване на установці, що ваш співрозмовник такий же, як і ви, буде набагато ефективніше для вас обох. Зосередьтеся на тому, що вас об'єднує.
Хочу розповісти про два традиційні способи запобігти категоризації «свій-чужий»: античний (раціональний) і буддійський (емоційний).
Місто-всесвіт античних стоїків (космополіс). Ми всі — жителі Космополіса. Стоїки вважали, що щойно ми починаємо використовувати раціональні аргументи, то знаходимо загальну розумну батьківщину, вхід до якої відкритий всім розумним істотам. Всі люди — члени Космополіса, незалежно від їхнього статусу, нації і тому подібного. Космополіти ставлять інтереси всього людства вище за інтереси окремих груп.
Буддійський підхід. Ми всі — живі істоти, які страждають і хочуть позбутися страждання. У буддизмі важливим є усвідомлення емоційної спільності з усіма живими істотами у Всесвіті (метта — безмежна любов, каруна — співчуття, мудіта — співрадіння). На відміну від звичайної любові-прихильності, каруна не дихотомічна (люблю своїх — ненавиджу чужих) — це любов до всіх без винятку істот, що не робить жодних індивідуальних відмінностей.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
