Не все так просто. Чому ми прагнемо популярності

12 грудня 2022, 22:00
Андрій Шабанов: «Чому нам властиво прислухатися до того, хто популярний та відомий?» (Фото:tommasolizzul/Depositphotos)

Андрій Шабанов: «Чому нам властиво прислухатися до того, хто популярний та відомий?» (Фото:tommasolizzul/Depositphotos)

Мені завжди були цікаві люди

Я з тих, кого не дуже цікавлять предмети, мене більше турбують люди та їхні емоції. Останні кілька років я багато вивчав цих людей — нас з вами — і намагався зрозуміти, що нами рухає. Чому одна й та сама людина для однієї групи людей — мерзотник, а для іншої — боженька? Чому ми заздримо? Чому одна й та сама людина в різних обставинах може бути доброю, злою і підлою? Одна. Й. Та. Сама. Людина. ⠀

Відео дня

Чому нам властиво прислухатися до того, хто популярний і відомий, хоч ми знаємо, що його інтелектуальний, моральний та інші авторитети не доведені? Чи є якась кореляція між мотивацією, обставинами, здібностями, набутими навичками та нашим становищем у суспільстві? Чи можна змінити це? Якщо так, то як? Якщо ні, як це прийняти?

Прагнення популярності — це лише один зі способів реалізації нашого ієрархічного інстинкту

Всі ці питання цікавили мене рівно стільки, скільки я себе пам’ятаю, але в дитинстві, підлітковому віці та юності були справи цікавіше. А ось у зрілому віці, коли і гроші з’явилися, і кар'єра склалася, і «собачі біги» завели мене в період хронічної втоми, я почав активно шукати на них відповіді. Я зустрічався із різними людьми. Читав багато книг, які прийнято називати розумними. Переглянув тонни відеоконтенту та отримав сотні інсайтів. І зараз, на тлі відсутності світла, зв’язку, води та виразних перспектив, з’явився час для того, щоб поділитися тим, що мені здається важливим.

Цим текстом я починаю серію публікацій, яка, можливо, допоможе і вам із відповідями на ті запитання, які мучать вас уже якийсь час.

Чому ми прагнемо популярності та вважаємо, що це добре?

«Ну так все просто! Популярність — це гроші. Гроші — це можливості. У підсумку, всі ми хочемо добре жити, а гроші дають таку можливість». Все правильно, але це лише частина правди. Вся правда трохи складніша.

Одного разу американські вчені провели експеримент із групою мавп. У клітку, де сиділи тварини, підкладали банан. Але для того, щоб взяти банан із годівниці, треба було знати, як цю годівницю відкрити.

Потім вчені витягли з клітки одну мавпу, яка в ієрархії цієї групи знаходилася на найнижчому рівні — така непоказна мавпочка, на яку ніхто не звертає уваги, Пітер Паркер зі Спайдермена, — і навчили її відкривати годівницю і діставати банан.

Мавпочку повернули в клітку. Дали їй можливість відкрити годівницю та дістати банан. Як ви вважаєте, як змінилося її становище в ієрархії зграї?

Ніяк! Точніше, воно стало гіршим. Тому що тварини, які перебували на вершині ієрархії цієї групи, просто били нашу мавпочку і відбирали у неї банан. Нічого не нагадує? Але на цьому експеримент не скінчився.

Потім дослідники взяли ватажка зграї та навчили його відкривати годівницю з бананом. Як ви вважаєте, що сталося потім?

Після того, як ватажок почав діставати банани, решта членів зграї почали вчитися в нього того, як відкривати годівницю! Розумієте? Мавпа, що займає низьке соціальне становище, робила те саме, але в неї ніхто вчитися не хотів. Однак як тільки начальник показав щось новеньке, одразу ж кинулися за ним повторювати.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

На мій погляд, це дуже повчальний експеримент, що показує, як влаштовано наше суспільство, адже ми, хоч би як вам хотілося красиво думати про себе, не хто інші, як примати. Базові еволюційні механізми, що лежать в основі нашої мотивації, такі самі, як і у наших побратимів-мавп.

Кожен із нас з погляду еволюції виконує три ролі:

— індивід — жива істота, яка повинна виживати — звідси в нас з вами інстинкт самозбереження;

— одиниця виду, яка має дати потомство — інстинкт розмноження;

— одиниця соціальної групи/зграї/популяції.

Саме завдяки тому, що люди змогли збиратися у групи, homo sapiens поглинули всі континенти та практично знищили інші види homo. Ієрархія групи — це ще один абсолютно природний еволюційний механізм. Той, хто швидший, сильніший, витриваліший, розумніший, кмітливіший і так далі, тобто кращий за інших у зграї, завжди отримує більше за інших. Йому завжди дістаються найкращі самки, найкраща їжа та комфортніші умови для життя.

Прагнення популярності — це лише один зі способів реалізації нашого ієрархічного інстинкту.

Саме тому багато хто з нас, як мавпи з того експерименту, не дивляться на вченого з десятьма фоловерами. Ми дивимося на багатого, успішного та популярного. І хочемо вчитися лише в нього. А врешті-решт і стати ним. Оскільки високе становище, крім усього іншого, дає нам відчуття безпеки, а потреба у безпеці — це ще одна з базових потреб, пов’язана з інстинктом самозбереження.

Текст публикується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X