Сучасні діти. Які вони та що їм потрібно від дорослих?

1 листопада 2018, 19:43
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Дорослі часто не розуміють, наскільки інше мислення в їхніх дітей і як із ними працювати

І знову про дітей, освіту і майбутнє. Тема вічна, бо всі ми трохи експерти, трохи футурологи, а головне – батьки, а це вже гарантоване право говорити про наболіле.

Чи справді з нашими дітьми щось не так? Чи дійсно вони зовсім інші?

Відео дня

Інтриги не буде – вони інші, але з ними все ок. Так, вони вільні у поглядах і діях, для них не існує аксіом і майже не існує авторитетів. Вони антиальтруїсти і дуже особистісно орієнтовані на себе та на свої потреби, у них споживацьке ставлення до оточуючого світу та практично орієнтоване сприйняття. Але хто сказав, що це погано? У них багато запитань – і це чудово. Якщо є питання, то треба шукати відповідь. Тож вони звертаються до вчителя чи тьютора, мами чи тата, будь-якого дорослого, звіряючи при цьому варіанти відповідей із рятівним гуглом. Не влаштовує відповідь – продовжуємо шукати варіанти вирішення, це стало аксіомою.

Сьогодні розрив між поколіннями став разюче помітним. Між батьками та дітьми великий технологічний та інтелектуальний стрибок. Діти сміливо мріють і живуть майбутнім, а ми, дорослі, намагаємось їх навчати та давати орієнтири з минулого. І робити це зрозумілими і традиційними для нас способами стає все важче і все непотрібніше.

Складно, чи навіть неможливо, пояснити бабусі чи дідусю, що на 3D принтері без зусиль відновлюють потрощену в аварії кістку ноги, в спеціальних програмах шукають помилки ДНК ряду, операції на плоді проводять ще в утробі матері, людина-робот отримує громадянство однієї з країн і взагалі, хто це той SIRI?

– Бабуся, це ж елементарно, як ти можеш цього не знати! – звучить так часто і так щиро.

Сучасним дітям доводиться все ставити під сумнів, шукати підтвердження, спостерігати

Діти інформовані, обізнані і критично мислять. Формат отримання нових знань “Google все знає” та активного життя online зменшив у дітей потребу вміти запам’ятовувати. Вони високочутливі до візуальних образів і мислять кліпово.

«Мам, для чого це запам’ятовувати, ну поясни? Все ж можна подивитися, все завжди є в телефоні, я це знаю або знаю де знайти, коли знадобиться. І, взагалі, скоро будуть таблетки зі знаннями, чи окуляри, в яких на запит виводиться інформація, чи ще щось. Ну або я сам їх вигадаю, це точно простіше, ніж запам’ятати цю таблицю Менделєєва», – це ж не дуже фантастичний монолог, правда?

До речі, цей текст теж розділений на чіткі невеликі розділи, заголовки, важливі думки виділені спеціальним шрифтом, речення короткі і зрозумілі. В іншому випадку, ймовірність того, що ви дочитаєте цей текст до кінця, чи взагалі розпочнете читати – дуже невелика.

Сьогодні, як ніколи, важко чи навіть просто неможливо відрізнити між собою факт, думку, домисел, враження, відверту неправду. На відміну від попереднього покоління, яке отримувало будь-яку інформацію, як доведений факт, сучасним дітям доводиться все ставити під сумнів, шукати підтвердження, спостерігати. Різко зросла необхідність вміти думати, вибирати важливе, аналізувати. І робити це переважно самостійно, бо рівень комунікативних та колабораційних навичок, як правило, є невисоким.

– Тато, все просто, інформація – це те, про що поінформовані люди. Це ж написала моя вчителька у Facebook, і там 342 лайки! Як мінімум стільки людей їй повірило. Ну як це може бути неправдою?

Діти уважні і водночас дуже розфокусовані. Саме через це поєднання спілкування з дітьми, робота вчителя, виховання батьками перетворюються на театр, квест, послідовність wow-ефектів задля того, щоб висмикнути увагу дитини з інформативного, візуального, сенсорного потоку. Щоб урок пройшов ефективно та увага дитини молодшої школи була максимально сконцентрованою, вчителю за урок найкраще змінити 3-4 методики подачі матеріалу: перервати урок на 2-3 руханки, показати відео на тему і в творчий спосіб закріпити матеріал. А ще чудово попрацювати над темою в командах і презентувати отриманий результат. Дітям, які впоралися із завданнями швидше, найкраще запропонувати додатковий виклик, щоб не занудьгували і не втратили темп та мотивацію пізнавати. Погодьтеся, це потребує майстерності і навичок, а головне – чіткого відчуття і розуміння дітей.

В цьому процесі дуже важливо подолати недовіру батьків і часто пов’язану з цим недовіру дітей до школи та освіти взагалі. Переналаштуватись із конфлікту і протистояння на співпрацю. Повірити, що школа змінюється.

Вчителі-лідери рано чи пізно замінять вчителів-виконавців. Буде запозичена та адаптована світова практика заохочення та відповідальності в освіті як для дітей, так і для батьків та вчителів – ці зміни вже в процесі. У багатьох навчальних закладах втілюється система розвитку таких компетенцій: комунікація, колаборація, креативне та критичне мислення й дослідництво.

Відбувається перехід від освіти, побудованої на трьох основних навчальних діях (читанні, арифметиці і письмі) – до освіти, що розвиває і поєднує критичне мислення та вміння вирішувати проблеми, творчість та інноваційність, співпрацю та лідерство, соціальні навички та міжкультурне взаєморозуміння, комунікацію та грамотність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, кар’єрні та життєві навички. Чому це важливо? Це дає можливість реалізувати міжнародний освітній тренд – побудову розумної школи.

Школа має стати креативною і варіативною. Безліч ідей, способів розв’язання поставлених задач, розуміння, що немає безвихідних ситуацій, все можна перетворити в щось, а щось перетворити в найкраще рішення. Такі вміння у сучасних дітей яскраво помітні, і вони їх із задоволенням розвивають. Бо знають, що саме їм доведеться шукати альтернативу всьому, що попередні покоління нероздумливо знищили чи вичерпали. Це їм хочеться побувати там, куди ми не дійшли, не доїхали, не долетіли і недомріяли.

Навчання впродовж життя – це та риса, якої необхідно навчити і яку варто зберегти нашим дітям, як потребу їсти, спати чи дихати. Навчити вчитися. Тільки через практичне засвоєння знань, аналіз помилок і на перехресті усіх доріг знайдуться нові рішення. І вчитель першим має стати частиною нового рішення. Тому вчитель повинен бути відповідальним та готовим постійно вчитись і вдосконалюватись, демонструвати чесність і справедливість у стосунках із учнями та батьками. Так, дуже непросто. Але саме такий запит до навчання в школі має стояти сьогодні перед вчителем.

Сучасному підростаючому поколінню відкрито безліч можливостей, але, найцікавіше, що усі вони геть невідомі і вимірюються лише величиною їхньої мрії. Тому довіряти своїм дітям, мріяти разом з ними, любити саме такими, якими вони є, спілкуватись якісно, а не формально, слухати і чути, дозволяти помилятись, приймати рішення і нести за них відповідальність – такий запит варто ставити самим собі.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X