Поганий і хороший. Як долати стрес і навіть використовувати його

Саме життя зараз — стресогенний фактор. Стрес у сучасних умовах неминучий. А іноді й корисний. Стрес на рівні нашої тілесності — природна реакція на непередбачену або напружену ситуацію.Поняття біологічного стресу ввів у 1936 році канадський фізіолог, ендокринолог Ганс Сельє. Стрес має певні фази й динаміку.Еустрес — «хороший стрес» — коли ми приймаємо виклик, як важливий, як такий, із яким можемо впоратися, концентруємося й підтримуємо активність. Реагуємо дією. Усвідомлюємо, що під упливом гормонів у нас буквально впорскується енергія.Дистрес — коли можливості впоратися з ситуацією менші, ніж «заряд ситуації». Або — він ще називається фазою «поганого стресу», коли ми довго перебували під дією стресу.Стрес має певну динаміку — мобілізацію (для того, щоб упоратися з навантаженням), активізацію, адаптацію або фазу опору (плато стресу, коли парасимпатична нервова система намагається збалансувати «симпатичне» збудження). Нагадуйте собі про те, що стрес — не ворог, він помічникНа фазі опору ми повертаємося до звичного стану. Але якщо стрес був сильним, настає фаза виснаження. Важлива фаза — після навантаження, після досвіду подолання, ми завжди відчуваємо втому. І якщо на цій фазі не дати собі можливості відновитися — настає ди-стрес — поганий стрес. Той, наслідки якого вже є відчутними на рівні тіла, емоцій, ставлення до себе й до життя.Отже: будьте уважними до сигналів тіла, буквально важливо виписати собі практики й дії, які допомагають відновлюватися, нагадуйте собі про те, що стрес — не ворог, він помічник, він дає доступ до сил й енергії. Й обов’язковим є відпочинок, аби не допускати виснаження.Я нагадую собі про те, що стрес — це реакція тіла. Буквально я його сідлаю, як Коника-Горбоконика. Я собі кажу — так, серце б'ється швидше — тож більше енергії, не гальмуй, дій. Якщо в цей момент дії не потрібні — щоб увімкнути парасимпатичну нервову систему: я кладу руку на живіт і намагаюся уповільнити дихання, відчуваючи кульку внизу, як у іванка-коливанка. Відчуваю стопи — 9 точок на стопі, 5 пальців, п’ята й подушечки під пальцями, щоб повернути відчуття стійкості. Роблю повільні ковтки води, щільно огортаю себе пледом — повертаю кордони тіла. Ставлю музику, щоб ритм був приблизно 60 ударів на хвилину. І починаю слухати аудіокниги — мені допомагає голос, який чую «зовні».Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Увійти