Страх війни. Як вижити та стати сильнішим

1 березня, 13:21
Ексклюзив НВ
Олена Любченко: Для виживання важливо знайти те, на що ми можемо впливати (Фото:depositphotos.com/AndrewLozovyi)

Олена Любченко: Для виживання важливо знайти те, на що ми можемо впливати (Фото:depositphotos.com/AndrewLozovyi)

Що робити і чого не робити, щоб залишатися здоровим фізично, при здоровому глузді, максимально збережним і конструктивним

Коли відбуваються великі події, катастрофи, війни — щось величезне й незаплановане, що захоплює країни та мільйони — людину цілком природно захлестують сильні емоції: тривога, страх, лють, розпач, безсилля.

Відео дня

Як упоратися? Що робити і чого не робити, щоб залишатися здоровим фізично, при здоровому глузді, максимально збережним і конструктивним?

Давайте скористаємося досвідом людей, які пережили кошмари, подібно до війни, концтабору, інших катастроф. Багато хто з них не просто вижив. Вони зробили багато корисного і стали сильнішими в результаті пережитих випробувань.

1. Перше, про що говорять усі ці люди, для виживання важливо знайти те, на що ми можемо впливати. А це насамперед базові речі: наше самопочуття, нормальне харчування, здоров’я, сон. Наші діти. І наші емоції.

Часто в стресі ми забуваємо про найголовніше, захоплюючись сильними переживаннями, новинами, розмовами, вигадуванням варіантів розвитку подій і турбуючись про те, на що ми не можемо впливати. Тим часом, як наше фізичне здоров’я — це наша відповідальність. Регулярно їсти, багато пити, гуляти, приймати медикаменти — все це, наскільки можна, ми зобов’язані робити. Війна скінчиться, а здоров’я не купиш. Та й на війні корисніше бути здоровим.

2. Далі. Наш емоційний стан — це також наша відповідальність. Тут найголовніше пам’ятати те, що емоції заразні ще більше, ніж вірус. Ми заражаємо своїм станом інших і заражаємось самі. Найнебезпечніші люди у ситуації катастрофи — панікери. Їхній єдиний спосіб справлятися з тривогою — заражати панікою інших. Так вони не почуваються самотніми у своїх емоціях, їм стає легше, але решті — гірша. Рішення, прийняті в паніці, завжди виявляються невірними та неконструктивними. Нервова система страждає, організм перевантажується та ламається.

Кожен переживає стрес по-своєму.

Але у стресі у нас є три базові реакції: бий, біжи, замри.

Бий ми відчуваємо сильний гнів, ненависть, обурення. Нині ці почуття справедливі та неминучі.

Ваші емоції — це сфера вашого впливу та відповідальності

Неконструктивно: зривати гнів на близьких, розводити війну у соцмережах, переконувати ботів.

Неконструктивно: писати прокляття та інші страшні речі всьому російському народові. Саме так ми підтверджуємо розповіді пропагандистів про те, які ми страшні та небезпечні фашисти, як ми всіх ненавидимо.

Але це не так. Ми просто налякані та злі на те, що відбувається.

Конструктивно: гнів — активне почуття, і його можна використати на благо. Забрати, викопати, пересунути, допомогти. Віджиматися. Зробити фізичні вправи. Застосувати «силушку» у мирних цілях.

Якщо ви хочете переконати когось «з того боку», не робіть це на емоціях. Пишіть спокійні, логічні речі. Дізнайтеся про точні факти. Вчіться бути дипломатом — тобто людиною, яка здатна переконати логікою, а не істерикою.

Біжи — це все, що пов’язане з тривогою та страхом.

Неконструктивно: панікувати, переказувати страшилки, робити будь-які дії в істериці.

Конструктивно: поплакати, пообійматися, поїсти, випити солодкого чаю, поділитися з близькими, піти на повітря, постукати себе по тілу зверху вниз, подивитися на всі боки і запитати себе «що є зараз хорошого у моїй ситуації» (всі живі, разом, у своєму будинку, в бомбосховищі і так далі) і «як я можу зробити нинішню ситуацію трохи затишнішрю».

Замри — все, що пов’язане з безсиллями та безпорадністю.

Неконструктивно: занепадницькі настрої, позиція «все буде погано — нічого не робитиму — все марно».

Конструктивно: знайти зону впливу та робити маленькі конструктивні кроки — ми це обговорювали у першому пункті.

Обмежити інформаційні потоки, робити інформаційний детокс, перемикатися тут-і-зараз.

Ще раз. Ваші емоції — це сфера вашого впливу та відповідальності. Намагаємось робити все можливе, щоб їх розрядити та заспокоїти.

3. Третє, про що говорять всі, хто вижив. Щоб бути конструктивними та корисними для себе, своїх коханих, країни, важливо по можливості зберігати концентрацію та сфокусованість. Всі стресові реакції пов’язані з розфокусованістю уваги — станом ступору або безглуздої метушні.

Писати в щоденнику, пити чай, ходити вулицями, ліпити вареники, вмитися, стискати еспандер, посидіти в тиші, помедитувати — будь-які дії, які збирають увагу, заспокоюють та зосереджують, надзвичайно корисні в нашій ситуації. Знайдіть, що допомагає вам зібратися, сфокусуватися, сконцентрувати увагу — від цього може залежати життя.

4. Остання, але дуже важлива. Люди — це нащадки стадних ссавців. Мільйони років наш вид розвивав емоційну систему для підтримки соціальних зв’язків, передачі важливої інформації та виживання.

Щоб залишатися в хорошій формі, зберігати оптимізм, психічне і фізичне здоров’я, людині важливо організовуватися в групи, підтримувати зв’язки та робити щось корисне для інших людей. Це можуть бути дрібниці: допомогти людям похилого віку, піднести, поділитися ліками, дати притулок, скинути гроші, здати кров, підвезти тощо. Коли ми потрібні, ми люди. У нас працюють ті частини мозку, які заспокоюють нас, виділяють гормони щастя та фокусують. Ми відчуваємо причетність та пов’язаність. У нас з’являється сенс.

У випадку з хомо сапієнс саме ці почуття виявляються базовими для збереження здоров’я, спокою, життя.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Слухайте подкаст на цю тему

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X