Шість ознак того, що ви розлюбили свого партнера

Немає нічого більш бентежного для пари або для сімейного психотерапевта, ніж почути, як один партнер заявляє, що любить, але не закоханий в іншого. Це звучить приблизно так: «Ні, я не бажаю тобі нічого поганого. Але я не відчуваю того, що маю відчувати у ставленні до тебе». Або, можливо, так: «Звичайно, я люблю тебе. Зрештою, у нас спільні діти». Або найжахливіше: «Ми можемо як і раніше залишатися друзями».

Коли ті, хто зіткнувся з проблемами у стосунках, стверджують, що кохають одне одного, я намагаюся перевести цю заяву на інший рівень, особливо якщо спостерігаю якісь серйозні симптоми. Наприклад, я зазвичай питаю щось на кшталт: «Ви можете любити свого пуделя та любити теніс, але чи любите ви один одного?» Якщо я підозрюю, що закоханий лише один партнер, я проводжу для цієї пари роздільний сеанс і ставлю це питання кожному наодинці. І якщо мої побоювання підтверджуються, я розумію, що не за горами серйозні неприємності. Чому? Тому що одного разу розлюбивши, складно закохатися знову. Цілком можливо, але малоймовірно. А якщо один або обидва партнери ніколи і не були закохані — а-ля «така моя позиція щодо фізичного потягу» — дуже сумніваюся, що це почуття можна штучно виростити.

Одного разу розлюбивши, складно закохатися знову

Тоді як більшість статей присвячено тому, як визначити, що партнер вас розлюбив, я звертаюся до тих, хто демонструє ознаки того, що вони розлюбили, — тонка різниця вказує на випереджальний, а не на реактивний підхід. Я знаю, що деякі з цих людей мають правдоподібні пояснення своєї апатичності або неуважності, наприклад гнів, депресія або фізичне нездужання. Але якщо така негативна поведінка носить хронічний характер, то, ймовірно, дещо похмуріше назріває в їхніх стосунках уже протягом якогось часу і — рано чи пізно — виявить себе.

1. Апатія