У тривожний та небезпечний час. Як зберегти здоровий глузд і тверезий розум

31 березня, 20:43
Вікторія Есауленко: «Створіть собі ритуали, які переконуватимуть вас: день буде вдалим» (Фото:Daxiao_Productions/Depositphotos)

Вікторія Есауленко: «Створіть собі ритуали, які переконуватимуть вас: день буде вдалим» (Фото:Daxiao_Productions/Depositphotos)

Нам всім варто зрозуміти одну дуже важливу річ — життя продовжується

З 2020 року найчастіше вживана мною фраза була «світ зійшов з розуму», але я, я ж нормальна! З 24 лютого 2022 року з глузду можу вже з'їхати і я — мій світ перевернувся, і я живу зараз в якійсь сюрреалістичній дійсності, яка не може, просто не може існувати, втім існує. Тому, чи світ зійшов з розуму, ще не доведено, а найголовніше завдання кожного з нас — зберегти розуміння себе, здоровий глузд і, наскільки дозволяють обставини, спокій і тверезе розуміння світу і себе в цьому світі.

Відео дня

Я дивилася, слухала і читала багато рекомендацій психологів і психотерапевтів з цього приводу, зібрала ті прийоми і інструменти, які мені здаються найбільш дієвими, і сьогодні хочу поділитися ними з вами, не як комунікативник, а як арт-терапевт.

Хочу одразу сказати тім, хто втратив на війні близьких, рідних, домівки — ваша травма набагато глибша і вимагає глибщого професійного підходу в індивідуальному порядку. Це стосується і дітей, і дорослих.

Рівно п’ять тижнів ми живемо в стані постійного стресу, який практично ніколи не вимикається.

Нейрофізіологи кажуть, що гормон стресу і страху кортизол не може виділятися організмом довше, ніш три тижні. Потім людина звикає до будь-яких умов, адаптується і виділення кортизолу зменшується. По собі можу підтвердити, що це правда. Так же ж? Перші дні ми всі тряслися цілодобово і бігали в укриття, а сьогодні, вже в Києві так точно, цим практично не переймаються — тут зіграла і адаптація організму, і віра в ЗСУ.

Плануйте своє сьогодні, подумки чи письмово

Але все рівно, ми залишаємося сфокусованими на одній темі - новини. Мозок перетворюється новинного бота: як там, що там, де там. Плюс постійна роздратованість, безсоння, головні болі та інші болячки і просто психологічна виснаженість. І практично повна нездатність зосередитися на чомусь іншому.

Що з нами відбувається. В нашому організмі закладено біологічний атавізм — під час небезпеки (а стрес сприймається тілом як небезпека) будь-яка тварина мимоволі стискає, втягує шию. Тому що хижак, що напав, прагне вчепитися в горло — найпростіший спосіб убити, це перекусити артерії. Сильний стрес — підсвідоме втягнення шиї — різкий спазм шийної мускулатури — перекриття надходження свіжої крові в мозок — отупіння.

Саме через лімбічну систему мозку іде спілкування розуму з нашим тілом, і під час стресу це спілкування порушується. Тому часто виникає відчуття, що від страху не управляєш своїм тілом.

Тому, перш за все, потрібно заспокоїтися. Зняти з себе інтенсивне напруження.

Медитація або молитва

Мені в цьому допомагає медитація, в мене є кілька улюблених, які я створила за допомогою своїх вчителів. Також, якщо ви віруєте, дуже допомагає молитва. Можна взяти молитвослов і просто читати всі молитви підряд, докладаючи зусиль для розуміння текстів і не даючи власним думкам заповняти мозок.

Усвідомленість

Вчора вже немає, завтра ще немає, є лише сьогодні, тож маємо бути критично усвідомленими.

Усвідомлення — це жити в моменті і не накручувати себе «а що, якщо». Якщо ж у вас не виходить (для цього справді потрібен певний навик), є чудова вправа. Я вам розкажу принцип, зможете попрактикувати, для цього знадобиться хвилин 10−15.

Вправа «Їжачок страху», ідея Олександра Свіяша

Тіло їжачка — це ваш страх. Не буду брати щось зовсім з фільму жахів, візьмемо приклад десь посередині. Наприклад, що росія захопить Україну. Це точно з області абсурду, тому най буде.

З тіла їжачка починаємо вирощувати голки можливого розвитку подій, якщо ваш страх дійсно справдиться.

Окупація — полон — перевезення в росію — рабство в росії - мити посуд в придорожньому ресторані.

Окупація — мародерство — винесли все з дому — ти гола бредеш по вулиці, на руках киця — росіяни кидають в тебе сміттям.

Окупація — захопили домівку — вигнали з дому — бредеш по вулиці — спіймали — зґвалтували — розірвали гранатою, так що шматочки розлетілися в усі боки по всій вулиці — бродячі собаки, худі, страшні, з вищиреними кликами похапцем поїдають шматки твого тіла.

Кожен варіант можливого розвитку краще доводити до абсурдно неможливого жаху, так щоб коли ми повернулися в ту ситуацію, яка є насправді, — ворогів від Києва відігнали, є віра в Україну, в ЗСУ і ПВО, в Перемогу, будинок цілий, ви цілі, рідні цілі — в цій ситуації все не так і страшно, правда?

План на день, хоч якийсь, і створення і дотримання ритуалів

Віктор Франкл, австрійський психіатр, в своїй книзі Людина в пошуках справжнього сенсу поділився тим, як йому вдалося вижити в концентраційному таборі: «Першими ламались ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них — ті, хто не вірив в те, що це колись закінчиться.Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях, без очікувань про те, що може чи не може статися».

Тут і зараз — це про те, що в мене є сьогодні, в ньому я живу. Плануйте сьогодні, подумки чи письмово, як зручніше. Дуже допомагають, для мене мають навіть якусь магічну силу, ритуали рутини. Прокинутися — зарядка — сніданок з кавою — писати не менше двух годин на день — проходити близько 10 кілометрів щодня — читати хоча б годину.

В подруги є обов’язковий ритуал — випити каву на балконі, поки сім'я спить. Це для неї було гарантією вдалого дня. Зараз вона в евакуації на заході і змінила ритуал — кава на гойдалці у дворі дому, де їх приютили. Створіть собі ритуали, які будуть переконувати вас: день буде вдалим, все вийде.

Спілкування з друзями, колегами, знайомими

Бачила багато рекомендацій від психологів в наш дуже тривожний і небезпечний час якнайбільше бути поряд з близькими і рідними. Мені якраз здається, що зараз, коли ми часто затиснуті всі разом з найріднішими на дуже обмежених територіях, треба навчитися «розходитися» на якийсь час і давати кожному членові сім'ї його особистий простір. Побути наодинці з собою люблять навіть найекстравертивніші екстраверти, знаю по собі. Наскільки ми з чоловіком любили гуляти разом, настільки зараз разом гуляємо тільки на вихідних. В будні - окремо, щоб кожен з нас міг «подИхати» самостійно.

А от якомога більше потрібно спілкуватися з друзями та приятелями. Як завгодно, але найкраще жива зустріч, або зустріч з відео.

Займатися тим, що подобається та дає відчуття повноцінного життя, наскільки це зараз можливо

Хочу, щоб ми всі зрозуміли одну дуже важливу річ — життя продовжується. Має продовжуватися. Навіть, коли війна. Навіть коли вороги переходять всі межі в своїх звірствах. Навіть в концентраційних таборах люди закохувалися. Бути щасливим — не соромно. Я не про ейфорію, хоча відео палаючих ворожих літаків дає мені відчуття дуже близьке до екстазу. Я про спокійне внутрішнє щастя і про впевненість в собі, в своїх і в майбутньому.

Що дає вам задоволення? Саме вам?

Як арт-терапевт маю підкреслити важливість мистецтва і творчості для ментального розвитку і психологічного здоров’я. І це не тільки писати картини і музику, ліпити скульптури чи створювати палаци. Творчість — все, що завгодно: в’язати шапочку, вишивати квіточку, танцювати під Вєрку Сердючку, співати дома в карооке. Писати щоденник чи роман Війна і покарання. Малювати Загибель Москви чи карикатурки в блокнотику. Кидати м’ячиком у стіну чи відпрацьовувати удари ногою по фільму з Брюсом Лі. Що завгодно може називатися мистецтвом і творчістю, якщо ви це так називаєте.

Ну і наприкінці, як відновити повноцінну роботу мозку і зняти зажими в шиї, відновивши кровоток між тілом і головою, а отже відновити здатність навчатися, розвиватися, мислити. Жити.

Розумно допустити, що кровоток треба відновлювати не тільки в шийному відділі, а й у всьому тілі, тому мій звичний заклик до всіх нас і до себе в першу чергу — рухатися якомога більше і активніше. До речі, гормон стресу і страху кортизол нейтралізується в тілі як раз рухом. Рух — це життя.

Масаж. Себе, рідних, якщо є можливість — професійний. Контрастний душ: три хвилини гаряча вода, півхвилини — холодна, і так тричі. Спеціальні вправи для шиї - нахили, кивки, повороти.

Кожного дня.

Ми повертаємося знову на дорогу, де ми розумні, енергійні, хваткі, проактивні і готові на все. І перш за все, на остаточну боротьбу за нашу Неньку.

Все буде Україна.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X