Це не нормально. Три ознаки патологічної залежності від керівника

8 вересня 2021, 21:13

Ми не маємо сприймати поведінку інших людей як відображення власної цінності

Є конкретні дослідження, які говорять про вплив влади на мозок і про те, як людина, наділена владою, впливає на тих, хто їй «підвладні». Конформність, соціальна природа мозку і «ієрархічний інстинкт» призводять до того, що члени команди з часом стають залежними в своїх судженнях, думках, оцінках від керівника.

Відео дня

В певній мірі такий сценарій за умови сильного лідера і вибраної «servant leadership» моделі допомагає командам швидше рости і досягати кращих результатів. Але буває, що залежність стає патологічною. Це погано для обох сторін.

Соціальна природа мозку робить нас залежними від ставлення інших людей

Далі — підказки про те, що варто усвідомити, якщо ви відчуваєте свою патологічну залежність від керівника. І пам’ятайте, будь ласка, якщо вам «не пощастило» з керівником, у вас завжди є право на іншого.

Самоцінність vs взаємозалежність

Соціальна природа мозку робить нас залежними від оцінки, ставлення, думки інших людей. Це нормально. Не нормально, коли ми стаємо залежними в своїх бажаннях, професійних амбіціях, самоповазі і самоцінності від інших людей, навіть якщо інші люди — наші керівники.

Небезпечною стає патологічна залежність:

1 Коли ми дозволяємо поведінці іншої людини впливати на себе і прагнемо контролювати поведінку цієї ж людини.

Наприклад: «В стосунках з керівником я прагну здобути його прихильність і починаю висловлювати лише ті думки і твердження, які йому точно сподобаються, демонструю лише ту поведінку, яку він точно схвалить».

Що варто зрозуміти: ми не маємо сприймати поведінку інших людей як відображення власної цінності. Ми не зобов’язані почуватися погано, якщо керівник вирішує реагувати на наші слова негативно, агресивно, різко.

2 Коли ми прагнемо контролювати ставлення іншої людини до нас через нав’язливу допомогу, самоприниження, намагання толерувати ненормальність, і коли наш настрій та самопочуття, емоційний стан стають залежними від стану нашого керівника.

Наприклад: ми сприймаємо зневажливе, різке, некоректне ставлення до нас керівника, пояснюючи це тим, що він перебуває у постійному стресі чи у нього високий рівень відповідальності.

Що зрозуміти: ми не зобов’язані толерувати токсичне, грубе, зневажливе ставлення від будь-кого. Ми гідні поваги і коректного ставлення завжди.

3 Ми сприймаємо відмову керівника як відображення нашої самоцінності.

Наприклад: ми говоримо керівнику про свої професійні амбіції, на що отримуємо відмову з коментарями, що це не для нас, що ми цього не заслужили або ще «не доросли».

Що зрозуміти: якщо ваш керівник відмовляє вам або не йде назустріч вашим професійним амбіціям, ви все одно варті того, що ставите собі за мету, i гідні такої ж самоповаги, як і якщо б вам не відмовив керівник. Не жертвуйте своєю самооцінкою через несхвалення або відмову іншої людини.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X