Не бійтесь. Як діяти потерпілим від сімейного насильства
Локдауни суттєво обмежили доступ до юридичної підтримки та правосуддя
У співавторстві з Наталією Барановою, юристом кримінальної практики у компанії Miller Law Firm
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня проводиться Міжнародна кампанія «16 днів активних дій проти ґендерного насильства», яка підтримується міжнародною спільнотою з 1991 року. За останні три десятиріччя рух охопив понад 300 мільйонів людей у 187 країнах світу. Світу, де глобальні збитки через насильство щодо жінок оцінюють приблизно у 2% світового ВВП, або $1,5 трлн. Світу, де кожна третя жінка хоч раз у житті зіштовхнулася з фізичним чи сексуальним насильством. Світу, у деяких частинах якого за період пандемії кількість випадків насильства щодо жінок зросла у п’ять разів.
За оцінками активістів, локдауни суттєво обмежили доступ постраждалих до юридичної підтримки та правосуддя. Тому у рамках 16-денної кампанії Інститут когнітивного моделювання спільно з юридичною компанією Miller law firm підготував алгоритм дій, який може знадобитися жінкам, що зазнали насильства. Рекомендації зроблено з використанням реальних історій із життя, залишених відвідувачами анонімного онлайн-щоденника Мені здається.
«Мене переслідує мій співмешканець»
«Зі своїм співмешканцем я проживала 6 років у моїх батьків. В нас народилася дитина, зараз їй 3. Мій громадянський чоловік пиячив, застосовував психологічне насилля до мене і завжди шантажував, що забере дитину і фінансово мене знищить. Після чергової сварки він пішов з дому. Почалися погрози і маніпулювання. Нацьковує різноманітні служби (органи опіки, слідчий, податкова інспекція). Домовитися з ним неможливо, у слідчого відмовляється від своїх дій та зазначає, що претензій до мене не має. Але я відчуваю, що цей чоловік не залишить мене в спокої…»
Алгоритм дій постраждалої у цій ситуації містить низку важливих етапів.
Перше. Збирайте докази будь-якого насильства — психологічного чи фізичного.
А саме:
● викликайте поліцію для захисту та фіксування незаконних дій зі сторони колишнього співмешканця;
● знімайте всі незаконні дії або висловлення кривдника на відео та аудіо;
За період пандемії кількість випадків насильства щодо жінок зросла у п’ять разів
● залучайте свідків (це можуть бути сусіди, друзі, родичі, педагоги, працівники поліції, які приїжджали на виклики, спеціалісти Служби по справах дітей та сім'ї, до яких слід звернутися по психологічну допомогу для дитини, та інші небайдужі особи);
● робіть скріншоти погроз, якщо агресор надсилає їх у месенджери.
Друге. Отримуйте обмежувальний припис стосовно агресора.
Під обмежувальним приписом мається на увазі тимчасове обмеження прав чи покладення певних обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство. Обмежувальний припис спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи та встановлюється у судовому порядку строком від 1 до 6 місяців.
Серед заходів, які можуть бути застосовані до кривдника на підставі обмежувального припису, є заборона перебувати в місці спільного проживання з постраждалою, обмеження спілкування з постраждалою дитиною, усунення перешкод у користуванні майном сумісної власності та низка інших.
Також зазначимо, що законом передбачена можливість отримати терміновий заборонний припис. Він виноситься кривднику строком до 10 днів представниками Національної поліції у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої.
Третє. Вимагайте від кривдника компенсації.
Постраждала має право вимагати в судовому порядку від кривдника компенсації витрат на лікування, психолога, правову допомогу, на оренду житла та будь-яких інших витрат через дії кривдника. Але важливо мати докази таких витрат (підтвердження оплат, довідки лікарів, договори та інше).
Четверте. Пишіть заяву про вчинення кримінального правопорушення.
На законодавчому рівні в Україні кримінальна відповідальність за переслідування не врегульована. Але різноманітні дії, які зазвичай маються на увазі під «переслідуванням», можуть бути розцінені як домашнє насильство, порушення недоторканності приватного життя, заподіяння тілесних ушкоджень, погроза вбивством або вимагання. Якщо мають місце будь-які із вище наведених дій, не бійтесь — звертайтесь у поліцію, пишіть заяву про вчинення кримінального правопорушення.
П’яте. Подайте позовну заяву щодо стягнення аліментів.
Відповідно до чинного законодавства, гарантований мінімальний розмір аліментів становить 50% від прожиткового мінімуму. Тобто, не дивлячись на наявність роботи та доходу, той з батьків, хто не проживає з дитиною, зобов’язаний також забезпечувати її.
Шосте. Позбавте батька дитини батьківських прав
Позбавлення батьківських прав — без перебільшень крайній захід. Проте, коли питання стосується психіки дитини, негативного впливу на неї, це необхідно.
Переслідування з боку колишнього чоловіка
«Кілька років тому я розлучилася з чоловіком, зі мною залишилася дочка. Якось уночі він здійснив напад на мене і мою маму на очах у дитини. Він вкрав дитину, і знову знадобилося втручання поліції. У 2018 році проникнув у двір і спалив мою машину. За кілька місяців він підпалив щойно збудований гараж. У 2019 році кинув на дах нашого будинку 4 пляшки із запалювальною сумішшю, викликавши сильну пожежу. Колишній чоловік знову з’явився влітку 2021 року — знімав паркан, хвіртку, гараж, підхід до будинку. Це означає лише одне: він знову готує напад. На поліцію немає надії, вважаю, що розслідування почнуть лише за наявності трупів…»
Переслідування, в тому числі колишніми партнерами, є досить поширеною проблемою не тільки в Україні, а і у всьому світі, та має назву — сталкінг. У багатьох країнах сталкінг прирівнюється до злочину та тягне за собою кримінальну відповідальність. На жаль, в Україні сталкінг досі не знайшов свого відбиття на законодавчому рівні. Проте, є інші правові механізми притягнення до відповідальності колишнього чоловіка та обмеження його дій. Що потрібно робити:
Перше. Дізнатися про стан досудового розслідування кримінальних проваджень, які були відкриті за фактом підпалу та замаху.
Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження надасть можливість зрозуміти, які дії було зроблено, чи допитано колишнього чоловіка, чи долучено відеозаписи, чи проведено експертизи, чи встановлено, які матеріальні збитки завдано тощо. Кожне кримінальне провадження є індивідуальним, тільки проаналізувавши матеріали, можливо зрозуміти, які дії варто ініціювати перед слідчим.
Друге. Подати заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Сталкінг з боку колишнього чоловіка може бути кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України як домашнє насильство, погроза вбивством, замах на вбивство, порушення недоторканності житла, умисне знищення або пошкодження майна та інше.
Третє. Просити поліцію винести терміновий заборонний припис.
Четверте. Звернутись до суду із заявою про видачу тривалого обмежувального припису.
Страждання матері від дій сина
«Я вдова, і після смерті чоловіка мій син став постійно вимагати гроші. Він вирішив вижити мене фізично з дому, вимагав $20 тис., інакше заселить поліцейського на свою частку у квартирі, дзвонив ночами, виносив мої речі та меблі, навіть замінив замки в квартирі. Погрози та образи перейшли в штовхання і загрози вибити мені око…»
У конфліктах між батьками та дітьми завжди йдеться про чутливе, емоційне, про душевний біль та переживання. Але при порушенні прав когось зі сторін треба чітко розуміти, як діяти, щоб почуватись впевнено та отримати необхідний захист.
Перше. Збирайте докази будь-якого насильства — психологічного чи фізичного.
Друге. Отримуйте обмежувальний припис або терміновий заборонний припис.
Ці початкові кроки більш докладно вже викладено вище.
Третє. Подайте заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Дії сина можуть бути розцінені як домашнє насильство, заподіяння тілесних ушкоджень, погроза вбивством та вимагання.
Четверте. Долучіть до перемовин третю сторону.
Іноді варто долучити до вирішення суперечки сторонніх медіаторів. Найчастіше ними виступають адвокати чи юристи. Спілкуючись через перемовників люді здатні подивитися на ситуацію, що склалася, об'єктивно, та знайти прагматичне вирішення конфлікту.
Якщо вашому здоров’ю або життю існує пряма загроза,
зверніться на «гарячу лінію» — 116−123 (цілодобово та безкоштовно в межах України)
зверніться до урядового контактного центру — 1547 (з мобільного або стаціонарного телефону).
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
