Після першого удару. Чому жертви насильства залишаються з аб’юзером

23 лютого 2021, 20:43
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Підвищена тривожність, обсесивно-компульсивний розлад, панічні атаки і депресія — лише частина можливих психологічних наслідків фізичного насильства

Після першого удару не йдуть з різних причин. Ключова з них — покірно-поступлива модель поведінки, яка виховується в ранньому віці. Потерпілі сподіваються, що удар не повториться, — це ж перший раз. Або ж вони просто сильно кохають людину і бояться її втратити. Наприклад, у дівчини був негативний досвід до цього партнера, а з ним — тільки позитивний. І тут — удар. Вона прощає і не йде.

Відео дня

На умовних типах взаємодії жертви з аб’юзером розглянемо, чому так відбувається.

Які можуть бути причини?

Перша — почуття самотності, малозначності, почуття дефективности і непотрібності. Найчастіше жертва залежна від людей і боїться залишитися одна. Друга — вивчена безпорадність.

Що відбувається з нервовою системою після насильства?

Людина зіткнулася з насильством вперше, потім вдруге, а потім ще кілька разів. В результаті нервова система перестає це сприймати як насильство. Потерпілий просто підкоряється і надалі готовий миритися з таким способом життя.

Для деяких людей небезпека — не така страшна проблема, як самотність

На жаль, у мозку є особливість — він здатний адаптуватися, оскільки вибирає шлях найменшого опору. Для деяких людей небезпека — не така страшна проблема, як самотність. У них немає корекційного досвіду, який їм підказав би, що насправді можна йти від партнера: першого, другого, третього, десятого. Все одно з часом хтось з'явиться.

Більш того, наш мозок адаптується навіть до найбільш стресових ситуацій. Особливо, якщо за ними слідують позитивні (наприклад, як вибачення кривдник дарує подарунки або квіти).

Важливо розуміти, що якщо ударів було кілька і це не минулося, найімовірніше, історія буде повторюватися.

Приклад

Нам на анонімну платформу Мені здається написала жінка, в чиїй історії можна простежити розглянуті нами етапи насильства.

«Після того, як посварилися, ми якийсь час не розмовляли, а потім він почав писати всякі милі речі, і я пробачила (почуття самотності). Знову. І повернулася в ОАЕ. Ось тут і почалося моє пекло!

Він звинувачував мене в зраді з усіма. Домагався зізнання тортурами. Ґвалтував мене. Бив по кілька годин <...> І я не могла піти — бо йти нікуди. Одного разу він мене бив 5 годин, з перервами на покурити... <...> Я не могла викликати поліцію — він забрав телефон. Не могла вийти з дому — він забрав ключі і замикав квартиру на замок (вивчена безпорадність)».

Як ці процеси впливають на психічне і фізичне здоров'я?

У людини з'являється підвищена тривожність, обсесивно-компульсивний і панічний розлади, фобії, а також депресія. Жертва втрачає віру в свої сили. Такий стан може навіть призводити до цукрового діабету 2 типу. Також порушуються когнітивні функції: людина може втратити працездатність, обмежити контакти, закритися в собі.

Що робити?

Безумовно, є ймовірність вилікуватися від наслідків без допомоги фахівця: все залежить від типу нервової системи, а також зовнішніх (фінансовий стан, наявність роботи і житла) і внутрішніх (релігія, переконання, філософія) ресурсів.

Але важливо розуміти, що також існує точка неповернення, коли потерпілий вже не зможе повернутися до звичного життя. Це може бути сильна психотравматична подія, яка веде до посттравматичного синдрому і до зміни переконань. З'являється новий патерн поведінки, який в'їдається в пам'ять. Якщо людина переживає регулярне фізичне або сексуальне насильство, нервова система це швидко інтегрує і «ламається».

Найправильніший вихід — звернутися до компетентного психотерапевта. Тут буде найбільш дієва схема-терапія, яка описує, чому у людини формуються ті чи інші моделі поведінки, пов'язані зі здатністю терпіти таке ставлення до себе.

Безумовно, дуже важлива рекомендація — змінити обстановку. Коли на людину постійно чиниться тиск, їй необхідно отримати альтернативний досвід взаємин, для того, щоб зрозуміти, що можна жити по-іншому.

Насильство — це не приватна справа причетних, а проблема, що стосується мільйонів. Пам'ятайте: зізнатися собі в проблемі — значить, зробити перший крок до її вирішення.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X