Шок майбутнього: як знайти своє місце у новому світі

22 грудня 2017, 08:03
Від аграрної культури до індустріальної ми йшли кілька століть, а шлях до інформаційного суспільства подолали за кілька десятиліть. Щоб адаптуватися, потрібно швидко змінюватися

У сімдесятих роках великий футуролог Елвін Тоффлер змалював характерний для того часу глобальний розподіл праці: 70% населення працюють в аграрній промисловості, 25% займаються індустріальним виробництвом, і лише 5% заробляють на життя своїм розумом.

Відео дня

Основна відмінність інтелектуальної праці від аграрної або індустріальної в тому, що тут продуктом є інформація. За оцінкою футуролога, в майбутньому роль інформації буде тільки зростати, а сама інформація стане головним продуктом. Також Тоффлер зауважив, що крім вузького прошарку інтелектуальних трудівників, який присутній у всіх розвинених суспільствах, спостерігається тенденція виникнення міст, де переважають працівники розумової праці: Санта-Моніка (Каліфорнія), Нью-Йорк, Токіо, Кембридж (Массачусетс), Лондон. Саме про жителів «міст майбутнього» футуролог написав: «Ці першопрохідці, часто неусвідомлено, сьогодні живуть так, як інші будуть жити завтра».

Минуло сорок років, і можна тільки дивуватися, наскільки пророчими виявилися прогнози, дані ще в сімдесятих. На сьогоднішній день більше половини жителів землі живуть в містах, а частка зайнятих в інтелектуальному праці збільшилася до 25%. Заробляти, не виробляючи матеріальні блага, а займаючись лише інформаційним обміном, – це вже не виняток, а норма. Ось тільки наш мозок не може розвиватися так само стрімко, як суспільство в цілому.

Тоффлер не дарма назвав свою епохальну роботу «Шоком майбутнього». Ті виклики, які нам пропонує новий час, не так легко подолати з наскоку. Зростання ролі інтелектуальної праці породило дві, здавалося б, взаємовиключні проблеми:

  • По-перше, суспільство в цілому поки що не виробило правила і культуру постіндустріальної економіки, воно не встигає адекватно реагувати на всі виклики глобального інформаційного середовища.
  • По-друге, ті, чий мозок дійсно може обробляти колосальні масиви інформації на належному рівні, часто не можуть реалізувати себе, дотримуючись норм і статутів індустріального та аграрного суспільства.
Щоб вирішити проблеми інформаційного суспільства, потрібні нові соціальні і державні інститути

Про першу проблему добре висловився біолог Річард Докінз, розмірковуючи, чому у жирафа шестиметровий язик: так склалося історично, язик жирафа ріс разом з його шиєю. Так і суспільство десять тисяч років жило аграрним виробництвом: традиції, ментальність і навіть фізичні якості людства підбудовувалися під соціальні потреби. Перехід від аграрної культури до індустріальної тривав не одне століття, і не пройшов безболісно: релігійні гоніння на вчених, повстання луддитів (борців з технікою), метаморфози сімейних і моральних інститутів. Досі можна почути міркування, що аграрний період – «золотий вік людства», на зміну якому прийшла сталева Каліюга.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Перехід же від індустріального до інформаційного виробництва стався всього за десятиліття, тому даний шок майбутнього виявився ще сильнішим. Тепер релігія визначається перевагами індивіда, а не середовищем, в якому він виріс. Тепер ми більше платимо за послуги, а не за товари. Інститут сім'ї, моральності і навіть держави все менше є обов'язковим і все більше рекомендаційним. А обробка інформації стала критичною для підтримки життєздатності системи в цілому.

Інформації настільки багато, що для її обробки тепер потрібні вузькоспеціалізовані експерти. Їх частка ринку не менше чверті від всього виробничого процесу. У сучасному світі вони подібні до будівельників доріг і кораблів, без яких в середньовіччі була неможлива торгівля і міжнародний культурний обмін. Ось тільки людей, які могли б бути інформаційними експертами, все ще не більше 5% від загальної кількості населення.

Друга проблема полягає в тому, що люди, які мають всі задатки інформаційних експертів, часто не отримують можливості розвивати свої здібності. Суспільство, яке поки не змогло пристосуватися до зростання обсягів інформації, не створило і умов для виховання експертів. Університети виявилися не готові до вирощування людей, які сприймають інформацію як динамічну субстанцію, а не як «священне» незмінне знання. Більше того, за відсутності сталої інформаційної культури, потенційні експерти і самі можуть не знати про своїх видатні здібності.

Виходить, що для вирішення головних проблем інформаційного суспільства нам потрібні нові соціальні і державні інститути. Нам потрібно створювати традиції і умови, при яких суспільство закрило б потреби в інформаційних технологіях і змогло виявляти, а також розвивати відповідних експертів.

Залишається лише сподіватися, що нові інформаційні інститути будуть створені самими ж експертами. А для цього вони повинні зрозуміти своє призначення і зайняти вагому позицію в суспільстві.

Наприклад, визнаний інформаційний експерт Юлія Мостова бачить вирішення постіндустріальних проблем так: «Професійне тестування дітей, яке зможе допомогти їх зорієнтувати не туди, куди батьки захотіли, а туди, куди веде їх талант, вже рятує суспільство. Уявіть собі, якби цей фактор був врахований. Скільки б ми отримали ефективних і щасливих людей!»

Дійсно, щоб зрозуміти, чи є ви одним з тоффлеровських «людей майбутнього», розроблені методики психологічної діагностики, здатні за кілька годин дати науково обґрунтовану відповідь, до якого типу мислення ви відноситесь: аграрного, індустріального чи інформаційного.

І якщо ви опинилися в 5% інформаційних експертів, то доведеться взяти на себе відповідальність, що саме ви є двигуном сучасної цивілізації, що без вас майбутнє не виникне.

Як би важко вам не було серед людей з архаїчним мисленням, ви не повинні зламатися під натиском основної маси, а, навпаки, повести її за собою. Адже якщо ми сьогодні не впораємося з викликами майбутнього, то завтра регрес може не тільки повернути людство до індустріального або аграрного суспільства, а й зовсім загнати нас в «затишок» печер, до спокійних і статичних «золотих часів» мисливців і збирачів.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X