Шість речей, які мене вразили в Кенії. Блог мандрівника

5 вересня 2017, 06:37
Місяць тому ми побували в Кенії, після чого я для себе чітко вирішив: в зоопарки більше ні ногою

Після кенійського шестиденного сафарі по п'яти заповідниках не хочеться дивитися на левів і бегемотів за ґратами чи склом навіть у найкращих зоопарках світу.

Про те, що ще вразило в першій для мене африканській країні, читайте далі.

Відео дня

1. Величезні простори

Величезні простори, якими пересуваються тисячі тварин: антилопи, слони, буйволи, леви, гепарди, носороги та бегемоти. Хоча ні, бегемоти не бігають, вони «киснуть» у водоймах. Це вражає, коли бачиш звірів в їх середовищі. Ти як у гостях. З огляду на те, що зараз звірів стало набагато менше, складно уявити, які стада бігали тут ще років 30 тому. Популяції з кожним роком зменшуються, тому що люди забирають їх територію. Тому важливо хоч раз у житті побувати на сафарі, поки у нас ще є така можливість.

2. Велика п'ятірка

Під час подорожі ми побачили чотирьох представників «Великої п'ятірки»: слонів, носорогів, буйволів і левів. А ось з леопардами нам не пощастило.

Першим зустріли лева. По парку пересувалися в повністю закритих машинах, тому царя звірів бачили поблизу і змогли зробити фото як у National Geographic. Вразило, що тварини не звертають на людей уваги, до машин вони звикли.

Нам щастило: щоразу, як виїжджали на сафарі, ми зустрічали тих тварин, яких планували побачити. Одного разу вирушили ввечері, особливо не розраховуючи когось зустріти, але натрапили на трьох гепардів. Наскільки ми зрозуміли, це був «любовний трикутник» самки і двох самців.

Плавали на озері Найваша поруч із бегемотами. Нас відразу попередили - не кликати тварин, поводитись тихо і не робити різких рухів, щоб не дратувати їх. Адже самі по собі бегемоти не кровожерні, але якщо їх роздратувати, то результат може бути плачевним. Саме озеро огороджено дротом з електричним струмом, щоб бегемоти не транспортувалися.

3. Національні парки

У нас у програмі було 5 національних парків: Масаї-Мара, Амбоселі, Солтлік, Озера Найваша і Накуру. Кожен спеціалізується на якомусь одному виді тварин. У першому – стада антилоп гну і буйволів на кожному кроці, в другому – бегемоти, в третьому – носороги. Ми, до речі, за останніми три години їздили, щоб побачити хоча б парочку. Взагалі, в кожному автомобілі встановлена рація. Тому якщо хтось побачив тварину, він повідомляє по рації іншим, і всі інші машини з'їжджаються в потрібне місце. Місцеві водії дуже добре знають територію, а всі парки поділені на квадрати.

Були в національному парку Амбоселі з видом на легендарну Кіліманджаро, яка знаходиться в сусідній Танзанії. На гору ми не піднімалися, зате побачили величезні стада слонів і зробили пару фото, як на знаменитих рекламних постерах. Для сходження на Кіліманджаро потрібно починати подорож з Танзанії і закладати більше часу – мінімум два тижні, а ми були в Кенії лише десять днів.

Ще було весело: в національному парку «Озеро Накуру» ми піднімалися на гору і зупинилися на оглядовому майданчику пообідати. Коли дістали ланч-бокси, місцеві мавпи на нас мало не напали. В результаті водії, які нас привезли, ходили з битами по периметру і відганяли їх, поки ми їли. Іншим туристам пощастило менше – мавпи встигли поцупити у них сумку з їжею.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

4. Комфортні умови проживання

У Кенії відмінні умови для проживання, практично скрізь повний пансіон в готелях. По всьому маршруту ми жили в комфортних готелях, які розташовані безпосередньо на території заповідників! Найбільше мені сподобалося в нацпарку Солтлік – тут лоджі стоять на палях біля озера, куди тварини приходять на водопій. Тому в перший же день з вікна ми спостерігали сім'ї слонів, яких змінило стадо буйволів. Зазвичай на водопої можна побачити, як хижаки нападають на своїх жертв, але ми стали свідками лише сутички буйволів з зебрами. Вони не особливо «дружать», тому буйволи зебр відганяють від водойми і всіляко відлякують.

5. Масаї

Були на екскурсії в селі масаї. Вони живуть без води, електрики та інших благ цивілізації. Кожного дня видобувають вогонь, живуть в основному за рахунок скотарства - корів. Пробували їх «пиво» – за смаком нагадує звичайнісіньку бражку. Заходили до них до будинку – там гола земля і два спальних місця, для дітей і батьків. Фотографувалися в місцевих нарядах: пледах і шапках з левової гриви. Плед купили, а ось шапка дуже дорога.

6. Релакс в Кенії

Крім сафарі, в Кенії можна зайнятися риболовлею на марліна та тунця або відлежатися на пляжі – кому який відпочинок більше до вподоби. Порибалити нам не вдалося – був не сезон. А ось з пляжами пощастило – туристів було мало. Все тому, що в цей період були вибори, а вони в Кенії проходять завжди бурхливо. Ми відпочивали на знаменитому Баунті-пляжі Діані-Біч і там же мало не загриміли до в'язниці за використання дрону. Виявилося, що в кількох метрах від пляжу знаходиться військова база, і коли я літав дроном, потрапив на їх територію. Загалом, зараз я в Києві, а це значить, що і в Кенії процвітає хабарництво.

Сафарі на джипах можна урізноманітнити сафарі на повітряній кулі: пролетіти прямо над стадами антилоп, сплячими левами і сім'ями слонів. Мені сподобався старт: корзина спочатку лежить на землі, в ній відділ у два поверхи з нішами, в які ти лягаєш, як на другу полицю в поїзді. Тільки коли всі залізли і вляглися, кулю починають надувати. Поки літали, бачили лева, який бродив сам по савані. Швидше за все, він йшов помирати. До речі, саме на таких старих левів-самітників дозволено полювання в деяких країнах Африки. У Кенії полювання заборонене.

Поради:

1. Не брати величезну валізу, бо багажні відділення в автомобілях дуже маленькі. Незважаючи на те, що буси розраховані на вісім чоловік, стільки людей туди не влізе. Максимум – шість.

2. Пересуватися на джипах, а не бусом: в них слабкіша амортизація, ніж у джипів, і не так комфортно. А дороги в Кенії ґрунтові і в більшості випадків розбиті.

3. Торгуватися можна навіть в аеропорту. Коли міняли гроші, нашому гіду вдалося збити ціну в обміннику.

4. Не варто купувати сувеніри у великих туристичних гіфт-шопах, там постійно наживаються на туристах. Краще купувати у масаї хендмейд.

5. Не бійтеся, що в Кенії дорого. Витрачати гроші особливо нікуди – тільки на сувеніри і додаткові розваги. Проживання в лоджі з повним пансіоном.

Ціни:

Обід із трьох страв (салат, суп, гаряче) в ресторані середнього рівня – 22 USD.

Мінеральна вода (0,5 л) – до 1 USD.

Капучіно – 2 USD.

Ціна за посадку в таксі (базовий тариф) - 3 USD. Поїздка тривалістю в 1 годину (стандартний тариф) – 2 USD.

Наша карта пересувань по Кенії

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X