Чудовий вік. Що я зрозумів у 60 років
Треба цінувати кожну улюблену сторінку і кожен вдалий кадр
Зрозумів, що можна припинити поспішати, бо я вже нікуди не спізнююся.
Що зараз саме час навчатися, бо можна вже не працювати.
Що не потрібно намагатися справити на когось враження — ті, хто мені важливий, вже й так під враженням.
Зрозумів, що можна розраховувати на підтримку людей, але не на допомогу держави.
Кава має бути міцною, а ножі — гострими
Зрозумів, що бізнес — це далеко не тільки про гроші.
Точно визначив, скільки грошей мені достатньо. А ще зрозумів, що якщо їх стане більше, якість життя моєї сім'ї ніяк не зміниться.
Навчився швидко відрізняти справжнє від фейку — втім, уже давно. Просто з віком це чуття загострюється.
Зрозумів, що хороших книг дуже мало, а хороших фільмів — ще менше. Тому потрібно цінувати кожну улюблену сторінку і кожен вдалий кадр.
Вирішив, що тепер питиму тільки вино і тільки пристойне. Компот не береться до уваги.
Зрозумів, що останні 10 років зайнятий тим, що вчуся готувати еталонні котлети (і не тільки їх). Уже просунувся до мети, але ще є над чим працювати.
Також зрозумів, що найкращі подарунки, які я отримував — це кухонне начиння.
Зрозумів, що кава має бути міцною, а ножі — гострими.
І звісно, зрозумів, що 60 — чудовий вік. Для навчання, для бізнесу, для любові та для творчості.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
