Від вдячності до злості. Що варто знати біженцям та тим, хто їх приймає

25 березня, 12:10
Табір для біженців з України у Кракові (Фото:lipa23.ukr.net/Depositphotos)

Табір для біженців з України у Кракові (Фото:lipa23.ukr.net/Depositphotos)

Зараз не час додумувати, здогадуватись та фантазувати

Нашому мозку зараз важко. Він проживає новий страшний досвід. Допоможімо йому своєю розсудливістю і усвідомленістю.

Сьогодні — про синдром біженця.

За місяць від початку повномасштабного вторгнення вже більше 3,5 мільйонів українців роз'їхались по всьому світу. Давайте пам’ятати, що ті, хто тимчасово не живе на Батьківщині, також захищають прямо зараз кожен свій фронт, кожен по-своєму. Кожен українець сьогодні потребує підтримки, віри і любові.

Відео дня

Синдром біженця

В умовах фізичної загрози життю для здорової людини абсолютно нормально боятися, панікувати і постійно змінювати емоційний стан. У більшості людей, які вимушено втікали в іншу країну або місто від війни, природно може почати розвиватися «синдром біженця», який підсилюється, коли люди перебувають в оточенні інших біженців.

Симптоми «синдрому біженця»:

  • відчуття безпорадності;
  • підвищена дратівливість;
  • спалахи агресії;
  • подавлений настрій;
  • емоційна відстороненість;
  • ангедонія — нездатність відчувати радість та задоволення;
  • різкі коливання почуттів до «приймаючої сторони» — від безмежної вдячності до злості через їх благополуччя.

Синдром біженця розвивається не у всіх, хто наважився на переїзд, це залежить від стану психіки кожної окремої людини.

Якщо біженець — ви

Спробуйте тримати в голові усвідомлення того, що люди, які вас приймають, не винні в тому, що з вами сталося.

Ви не здатні уявити себе в ситуації, якої в вашому особистому досвіді не було

Пам’ятайте, що інші вам допомагають в силу того, як можуть і які особисті уявлення мають щодо того, що вам потрібно. Мінімізуйте свою невизначеність у побутових i організаційних питаннях через прямі запитання до приймаючої сторони. Зараз не час додумувати, здогадуватись, фантазувати. Як і до війни, про все важливе треба говорити вголос.

Пам’ятайте про різницю в культурі, побуті, звичках, сімейних ритуалах. Це стосується не тільки тих, хто виїхав до іншої країни, але й тих, хто опинився в інших областях Батьківщини. Намагайтеся з перших днів зрозуміти основні принципи і «закони» родини чи спільноти, в якій ви живете, і докладіть зусиль до того, щоб їх не зруйнувати.

Що треба розуміти тим, хто приймає біженців

Біженці — люди в абсолютно іншому психологічному стані, порівняно з людьми із мирного життя. Різниця не завжди помітна, але вона — величезна. Біженці, що втекли з країни, втратили можливість бути на Батьківщині в безпеці, будинок, авто, рідних людей, роботу, статус. Багато хто тікав з-під обстрілів, ракет і бомб.

Що треба розуміти тим, хто їх приймає? Біженці можуть почуватись безпомічними і бути пасивними і апатійними. Це реакція нервової системи на травматичну ситуацію. Таким чином ми ніби знімаємо з себе відповідальність за сьогодення. Дуже важливо, спостерігаючи таку поведінку — страх, агресія, загальмованість, — не сприймати на особистий рахунок і визначати як невдячність чи невихованість. Пам’ятайте, що це неусвідомлене прохання про підтримку, співпереживання. Уявіть, що перед вами людина, якій фізично погано і їй дуже болить. Ви ж правда не будете від неї очікувати посмішки, витримки та активності?

Пам’ятайте, що ви не здатні уявити себе в ситуації, якої в вашому особистому досвіді не було. Це неможливо. Тому прогнозувати поведінку людини, яку ви прихистили, у форматі «Я би на твоєму місці вже…» — це недієва стратегія, яка призводить до неадекватних очікувань з вашого боку та до образ і відчуття несправедливості зі сторони біженця.

Вам не має бути соромно за те, що ви стали біженцем, рятуючи життя своє і своїх рідних. Так сталося, що вже більше 3,5 мільйонів українців роз'їхалися по всьому світу. Але ті, хто тимчасово не живе на Батьківщині, захищають свій фронт: про українську ідентичність, про культуру українців, про нашу вихованість, працелюбність, стійкість, вміння піклуватися і бути вдячним. Бажаю перемог на нашому з вами фронті і якнайшвидшого повернення додому.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X