Що таке хюгге і чому данці — найщасливіші люди в світі

- Ти чого зі свічками сидиш? Світло економиш?

- Та ні. В мене просто хюгге.

Життя в Данії навчило мене ніколи не вмикати світло. Максимум – одну чи дві лампи. Колись думала, що данці сидять в напівтемряві, аби хоч на чомусь заощадити. Потім зрозуміла, що так виглядає хюгге.

Воно стало словом року Оксфордського словника і наробило чимало шуму в соцмережах. Не маючи чіткого перекладу, хюгге магічним чином увібрало в себе все те, що ставить Данію в топ найщасливіших країн світу. І віднедавна стало популярним далеко за межами Скандинавії. Тільки в минулому році про диво данського щастя вийшло понад десять книжок. Мабуть, ніхто й ніколи так багато не писав про щось настільки просте, як мистецтво байдикування.

Тренди на продуктивність, здоровий спосіб життя та «інстаграмність» усього, чим ми займаємося, змушують нас постійно бути в тонусі. Викладатися на роботі, бігати марафони, привчати себе їсти чіа/кіноа, ходити на усілякі нетворкінги і бути в курсі усіх подій. Одним словом, все встигати, пашіти здоров’ям і показувати результати. Принаймні так було доти, доки не прийшла мода на хюгге. Активістам раптом дозволили заборонений плід: сісти на диванчик, накритися коциком, відкрити пляшку вина і… абсолютно нічогісінько не робити. Не дивно, що цей рецепт данського щастя знайшов прихильників у всьому світі. Ще б пак! Нам раптом показали (і запевнили), що для щастя не треба крутитися як білка в колесі. За нього не треба боротися. Воно вже тут і зараз. В простих і доступних речах – свічках, в’язаних шкарпетках і цукерках.

Данське хюгге дозволяє розслабитися і просто собі бути. Махнути рукою на дедлайни, дієту і неоплачені рахунки. Просто вимкнути голову, розлити в чашки какао і запалити свічки. Це ліки від данської досконалості, в яку вони бавляться решту часу. Панацея від дорослого життя з його проблемами і викликами. Втеча від світу, в якому від нас постійно чогось вимагають. Світу, в якому добряче штормить з усіх сторін. Хюгге від тих штормів рятує і стає тихою гаванню, в якій все передбачувано, спокійно і надійно. Тут можна відчути себе дитиною, яка в безпеці.

«Слухай, а в мене в дитинстві, коли в селі не було електрики, бабця запалювала свічки і сідала збивати вершки. А ми тулилися одне до одного, як горобці, за великим дерев’яним столом, наминали пампухи з вишнями і ліпили з воску якісь фігурки. То це виходить було таке полтавське хюгге?» — питає друг. Я усміхаюся і киваю. Так, кілька десятків років тому ми нізащо не здогадалися би, що відсутність електрики і сімейне збіговисько біля одної свічки стане в Британії словом року. Що воно виявиться скандинавським ключем до щастя.

Часи без електрики минули, а з ними і неквапні сімейні вечори. Наша сучасна культура видається вивернутою назовні – все напоказ, все для підтвердження статусу. Ми мчимося тестувати нові ресторації, старанно вибираємо найкращий ракурс для Instagram і пильнуємо, щоб стрічка Facebook підтверджувала щасливе життя невгамовних екстравертів. Тим часом проводити час вдома видається нудним. А запрошувати когось додому – клопітним.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У данців все навпаки. Коли ми шукаємо щастя по концертах/кав’ярнях/барах, вони знаходять його в своїй оселі. Хай навіть дуже мініатюрній і скромній. Тут готують з друзями вечерю, запалюють свічки і вмощуються зручніше для лінивого осіннього вечора з келихом вина чи кавою. Звідси й маємо хюгге, яке стало світовою сенсацією. Але що особливого в тому, щоб сидіти під коциком, слухати дощ і балакати про усякі дрібниці? Особливе те, що це такий собі протест. Протест проти метушні і поспіху. Протест проти дорослого світу, в якому стабільність і безпека стали умовностями.

І в хюгге, як масового протесту найщасливішої нації, є свої неписані закони:

1. Хюгге не любить яскравого світла і гамору. Воно спокійне, умиротворене і напівсонне.

2. Хюгге не буває наодинці. В ньому завжди є товариство. І спільна діяльність – чи то серіали, чи настільні ігри.

3. Хюгге не можливе без солодощів і алкоголю. Морква-селера і органічні чаї – табу.

4. Хюгге просте і невибагливе. Дорогі вина і гастрономічні витребеньки – теж табу.

5. Хюгге не можливе з телефонами і соцмережами. Їх треба залишити подалі. Інакше вечір піде коту під хвіст.

6. Хюгге обожнює все виготовлене, спечене, складене, стушене і зв’язане своїми руками.

7. Хюгге не терпить розмов на серйозні теми. Ніяких балачок про політику, податки та медицину. Порушника на хюгге більше не покличуть.

Світовий ажіотаж навколо данського щастя насправді повертає нас до простих і теплих цінностей того полтавського вечора без світла, з пампухами і родиною за столом. Мати поряд рідних людей. Ділити з ними їжу і простір. Бути присутніми тут і зараз – вимкнувши телефони і включившись в реальність. Радіти дрібницям. Насолоджуватися моментом. А солодощі, свічки і овечі шкури – тільки декор.

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени