Найкрасивіший маршрут. Що можна побачити на півночі Іспанії

25 липня 2019, 20:43
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Тут легенди і міфи Реконкісти переплавляються на віру

Астурія — невелика провінція на півночі Іспанії з давньою історичною та культурною традицією. Тут є, що подивитися: кельтські поселення і палеолітичні печери є сусідами з низкою прибережних містечок, краса яких не поступається красотам Південної Італії.

Відео дня

Астурія — досить ізольована територія. Від решти Іспанії провінцію відокремлює гірський хребет — Picos de Europa. Колись ці гори зупинили навалу арабів, а зараз це національний парк і наочне пояснення того, чому Північну Іспанію називають Зеленою Іспанією. Піки Європи — один з найпопулярніших напрямків для внутрішнього туризму в Іспанії, і ось чому.

Дорога на озера Ковадонги (Фото: travelers.in.ua)
Дорога на озера Ковадонги / Фото: travelers.in.ua

У Picos de Europa знаходиться Ковадонга — село й історична святиня, місце паломництва і абсолютно сакральне місце для всіх іспанців, рівноцінне Сантьяго-де-Компостелла і шляху Святого Якова. Тут у 718 році вестготи на чолі з аристократом Пелайо, майбутнім королем Астурії, здобули першу перемогу над арабами після сотень років поразок. Рік, місце і битва вважаються історичною точкою відліку Реконкісти. І це дає привід замислитися над тим, чому спадкоємця іспанської корони називають принцем Астурійським.

Перші малюнки датуються 30 000 роком до н.е., а найбільш пізньому — «всього лише» 5000 років

Святилище Ковадонга є невеликою печерою з каплицею і скульптурою Богоматері. Всередині печери, на невеличкому п’ятачку, ступінь концентрації духовної енергії така, що її можна відчути на фізичному рівні. І це справляє незабутнє враження і на паломників, і на туристів. Тут легенди і міфи Реконкісти, про які іспанці читали тільки в підручниках історії, переплавляються на віру. А краса природної ущелини з виточеною річкою печерою і шумом водоспаду лише підсилюють її.

Covadonga Santctuary (Фото: travelers.in.ua)
Covadonga Santctuary / Фото: travelers.in.ua

Вічнозелені гори — результат близькості до Атлантичного океану. У горах випадає кількість опадів, порівнянна з Південно-Східною Азією, і місцева рослинність не перетворюється на тропічний ліс виключно через більш низькі температури. Тож не дивно, що Picos de Europa — одне з найпопулярніших місць серед європейських мандрівників.

Пішохідний маршрут Рута дель Карес. Picos de Europa (Фото: travelers.in.ua)
Пішохідний маршрут Рута дель Карес. Picos de Europa / Фото: travelers.in.ua

Наймальовничіший і найкрасивіший маршрут Picos de Europa — Рута дель Карес (La Ruta del Cares). Це непростий, пішохідний маршрут довжиною 12 км, що починається в містечку Poncebos і закінчується в селищі з біблійною назвою Caín. Як мінімум кілька днів можна провести в містечку Potes. А від нього недалеко до сільця Fuente De, де знаходиться канатний підйомник на одну з вершин Пиків Європи.

З гір завжди можна спуститися на узбережжя, до моря. Природну красу ландшафтів двох прибережних містечок Астурії - Рібадеселья і Льянес — я б вніс до реєстру пам’яток Астурії.

Рібадеселья (Фото: travelers.in.ua)
Рібадеселья / Фото: travelers.in.ua

Крім того, в містечку Рібадеселья знаходиться палеолітична печера з наскальним живописом — Cuevas de Tito Bustillo. Рідкісний випадок, коли назва печери не топонім, а носить ім'я свого першовідкривача — спелеолога Тіто Бустільо.

Для розуміння: це не репліка печери, як знаменита Альтаміра. Це природна печера, куди досі вільний вхід і впускають не тільки фахівців. Поки що. У музейній брошурі справедливо називають всю цю підземну галерею залів і величезних порожнин, створених підземною річкою у вапняку за тисячі років, садами. Печери зберігають, підтримуючи в них правильну температуру. Ряд залізних дверей, які закриваються за кожною групою відвідувачів, працює як атмосферний шлюз. Кількість відвідувачів також регулюється, за допомогою запису через інтернет. І поки, завдяки всім цим заходам, вдалося зберегти найголовніше — атмосферу первозданності і дух епохи, що зникла ще до нашої ери. Все це зроблено заради збереження панелі малюнків — шедеврів давнього мистецтва. Перші малюнки датуються 30 000 роком до н.е. (!), а найбільш пізньому — «всього лише» 5000 років.

Печера Тіто де Бустільо (Фото: travelers.in.ua)
Печера Тіто де Бустільо / Фото: travelers.in.ua

А в околицях Льянес знаходиться Playa de Gulpiyuri — найзнаменитіший пляж Астурії. Невеликий пляж у формі черепашки прославився тим, що розташований за сотню метрів від моря. «Ракушка» то наповнюється морською водою під час припливу, то насухо міліє в години відпливу. Дитя припливів і відливів, Playa de Gulpiyuri — пляж-привид, і в цьому його особливість і слава. Дуже важливо потрапити на нього вчасно.

Гастрономічний символ регіону — сири. Без жодного перебільшення. В Астурії найправильніше купувати сири на фермерських ринках, які проходять по вихідних практично в кожному містечку. Місцевий бренд — козячі й овечі сири з пліснявою. Спробуйте і зарезервуйте у вашому багажі місце для пари головок астурійського сиру.

Сидр — ще один гастрономічний символ Астурії, який ми куштували в автентичній сідреріі, в правильному місці й обстановці, з усіма супутніми маркетинговими хитрощами: зі спеціального посуду, в який дівчина-бармен спритно, не проливши ані краплі, наливала напій з висоти витягнутої руки тонким струменем.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X