Що не так із міфом про "справжнього чоловіка". Блог Михайла Лабковського

27 січня 2018, 08:17

Бути сильним і впевненим у собі чоловіком – це вирішувати самостійно, що тобі потрібно і як ти хочеш рухатися по життю

Чоловік – така ж людина, як і жінка. У нього загальнолюдські проблеми: сумніви, страхи, комплекси, невпевненість, апатія і депресія.

Але є окремо гендерні проблеми, пов'язані з чоловічими комплексами. Маленька гідність, маленький зріст, неспроможність. Чоловіка може мучити те, що він нічого не досяг, він не закінчив будувати кар'єру, не заробив грошей. Наприклад, жінка без фінансів, швидше за все, не буде з цього приводу побиватися, а чоловік – буде. Більш того, чоловік перебуває в неоголошеному змаганні з іншими чоловіками. Це в ньому біологічно закладено. Він вважає, що повинен бути розумнішим, сильнішим за інших. А це не так. Це збільшує чоловічі комплекси і невпевненість в собі.

Відео дня

Ще одна типова проблема: в дитинстві хлопчикам навіюють, що все, пов'язане з почуттями, – соромно. Мовляв, ти ж не дівчинка. Чоловік не плаче, він сам вирішує свої проблеми – і так далі. Як наслідок, чоловіки ходять до психологів набагато рідше, ніж жінки. Мовляв, це прояв слабкості – «Я ж мужик, я сам все вирішу». Але ж коли у вас болить зуб, ви йдете до стоматолога? Чи не йдете, а купуєте собі бормашину? Або, наприклад, якщо ви ногу зламали – ви ж мужик, що не підете до лікаря, як «баба», гіпс накладати? Ну, взяли дощечку, прив'язали до ноги, обмотали мотузкою – і все, у мужика саме все зростеться. Я вже не кажу про інші захворювання, наприклад, вірусні, – справжній мужик бере лопату і б'є віруси прямо у себе в організмі, а не ходить як ганчірка остання по лікарях.

Насправді, у чоловіків не менше приводів відвідати психолога, ніж у жінок. В ефір сильна половина людства дзвонить не часто, коментарями теж мене рідко балує. Але, судячи з кількості листів, які я отримую, можна зрозуміти, що у чоловіків, не повірите, теж бувають запити до психолога. І особисто я вважаю, що, коли чоловік вирішує їх, звертаючись за потрібною адресою, – це і є прояв сили. А якщо він живе з депресією або залежністю, вважаючи, що «саме відвалиться», адже він мужик, – це якраз про слабкість. Це доводить, що ви ставите думку оточення вище своїх потреб. І я зараз поясню, чому.

Звідки береться «повинен»

Більшість чоловічих комплексів є наслідком дитинства. З легенди, що чоловік не плаче, що чоловік зобов'язаний жити з величезним словом «повинен» на лобі. Такий підхід до виховання хлопчиків створює купу проблем психологічного характеру у дорослих чоловіків. Батьки подбали про фасад, а не про зміст. Вчити хлопчика замовчувати проблеми і жити далі, зціпивши зуби, – це не означає «бути чоловіком», це «виглядати як чоловік». Відчуваєте різницю?

В результаті більшість чоловіків, виростаючи, мають хибне почуття обов'язку і помилкове уявлення про чоловічу поведінку. Ну і повна відсутність можливості щось з цього приводу зробити, крім як піти в запій або в нічний марафон комп'ютерних ігор.

Справжньому чоловікові абсолютно все одно, що про нього думають

Чоловіки, не треба нікому нічого доводити. Зрештою, всім на вас глибоко наплювати. Всі стурбовані виключно собою.

Тоді виникає питання: як же бути справжнім чоловіком? Відповідь дуже проста: живіть так, як хочете. Приймайте самостійні рішення і несіть за них відповідальність, робіть те, що вам подобається, заробляйте тим способом, який приносить вам задоволення, не дивіться в рот оточуючим і не намагайтеся підігнати себе під суспільні стереотипи. А коли ви живете з оглядкою на думку інших – мовляв, бачать вони в мені мужика чи не бачать, – це вже низька самооцінка. Це залежність від думки оточуючих.

Справжньому чоловікові абсолютно все одно, що про нього думають. Хоче плакати в кіно? Нехай ридає, нехай весь зал обертається. Ось саме так справжній чоловік і чинить.

Бути сильним і впевненим у собі чоловіком – це що завгодно, крім того, щоб намагатися за такого зійти. Це вирішувати самостійно, що тобі потрібно і як ти хочеш рухатися по життю.

Давайте без крайнощів

У контексті «живи, як хочеш» багато хто пригадає своїх знайомих, скажімо так, зі зниженою соціальною відповідальністю. Які вирішили присвятити своє життя дивану, не працюють – словом, живуть, як хочуть. Але такий спосіб життя – показник не внутрішньої свободи, а інфантильності. Коли людина існує таким чином, вона, по суті, тікає від реальності, від самого життя. Це не існування, це плід вічно пригніченої волі і відсутність права вибору. Коли людина не живе, а існує, це говорить лише про те, що вона глибоко не вільна і не здатна впоратися з реальністю.

Або ще один поширений випадок – коли успішний чоловік раптом закриває фірму, віддає ключі від офісу і відлітає на Балі дресирувати ігуан. Виходить, все життя він усім щось доводив, вічно з кимось конкурував, чогось домагався – і раптом до нього дійшло, що так більше не можна, що він взагалі-то теж жива істота і має право пожити трохи так, як хочеться саме йому.

І знаєте, що? Ви можете до своїх тридцяти, сорока чи п'ятдесяти років не бути босом, не заробляти мільйони, не володіти бізнесом і навіть власним авто. Але якщо ви живете так, як хочете, це вже робить вас сильнішим за інших.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X