На прикладі купівлі квартири. Як будувати своє життя
Історія із життям часом нагадує історії із вибором житла
Спочатку, не маючи грошей на своє, ми винаймаємо. Часом довго. З мріями так само — не маючи сміливості і розуміння свого — ми роками «орендуємо» цілі інших і живемо, реалізовуючи чиїсь мрії і завдання.
Живемо життя, відкладаємо гроші, економимо на головному, відмовляємо собі у важливому, щоб купити своє. Спочатку обираємо квартиру, щоб виконати встановлену суспільством програму-мінімум: має бути своє житло.
Вибрали — не там, де хочемо, не ту, яку хочемо. Обираємо за принципом, на яку вистачає грошей. Робимо ремонт із останніх сил і зібраних грошей в борг. І якщо після всього залишаються здоров’я і сили — трошки навіть кайфуємо від усвідомлення виконання програми-мінімум.
З цілями так само: ми прагнемо того, що в середовищі, в якому виховувались і формувались як особистості, вважається нормою.
Робимо ремонт — розраховуємо на терміни і вартість. Ніколи не встигаємо в заплановані терміни і завжди перевищуємо бюджети в кілька разів.
З мріями те саме: частина потребують більше часу і більших зусиль.
Шкода, що на відміну від історії з ремонтом, мрії ми лишаємо на півшляху тому, що вони потребують більше часу і зусиль, ніж думали на початку. Ремонт — закінчуємо, а мрії - ні. Краще би навпаки.
В будинку завжди є речі, які потребують постійної уваги, прибирання та оновлення. Ми щось ремонтуємо, щось змінюємо, регулярно прибираємо. Речі, які колись купували для затишку, з часом стають для нас хламом і сміттям. Ми їх викидаємо і купуємо інші.
Інколи кран тече роками, і руки не доходять полагодити. Думаємо про це, злимося, намагаємось не забути викликати майстра, і… нічого не робимо.
З речами, які не задовольняють у житті — те саме. Дарма.
Дім — це там, де тобі добре
В житті так само — деякі цілі перестають бути для нас важливими, дружба і спілкування з деякими людьми стають з часом для нас не цікавими, не корисними, не радісними. Класно, якби ми так само сміливо могли це визнавати і ретельно прибирати і доглядати за своїми думками і оточенням.
В домі часом щось виходить із ладу — пральна машина, пилосос, телевізор. Ми викликаємо майстра та ремонтуємо.
От би і з нашим внутрішнім було так само — не терпіти, не страждати, — щось ламається у настрої, світосприйнятті, думках — аналізуємо що саме і лагодимо.
З часом розуміємо, що дві години добирання в одну сторону аж ніяк не межа мрії і точно не те, що приносить задоволення і справжній кайф. Замислюємось над можливістю переїхати ближче. З мріями так само — реалізували чиюсь, не свою справжню, отримали те, до чого прагнули (як виявилось не ми), — і починаємо думати про те, що хочемо іншого.
Зрештою, із набуттям життєвого досвіду і після кількох квартир чи будинків ми починаємо розуміти — дім, не те, що ти купив або винаймаєш. Дім — це там, де тобі добре.
От би і з мріями так — прагнути не до того, про що наполегливо декларують відретушовані фото і сторіз в інстаграм, натомість досліджувати, від чого співає ваша душа. Без сумнівів рухатись туди, не забувати по дорозі насолоджуватись, вчасно ремонтувати, без сумнівів і з упевненістю ставити нові, свої цілі, які ведуть до свого, ніким не зумовленим щастя.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.