Щастя не купиш. Як жити в світі, де все має свою ціну? Блог Ірини Говорухи

5 грудня 2018, 19:37

Багато людей навіть не здатні уявити, що їх можуть любити просто так, а не за матеріальні здобутки

Вважається, що всі мають свою ціну. Здоров'я, доглянутість, освіта, житло і відпочинок. Ми купуємо хліб, кефір, спагетті і чисту воду. Акції, нерухомість, франшизу, гарячі путівки, війну і мир. Платимо за місце на парковці, опалення та інтернет. Купуємо закордонний паспорт, абонемент в спортзал і членство в заміському клубі. Оплачуємо рекламу в Facebook, стоматологічні та банківські послуги. У США за гроші можна орендувати дружину, чоловіка і навіть цілу сім'ю. У Китаї за п'ять доларів – співчуття. В Єрусалимі за мільйон доларів – місце на Оливковій горі.

Відео дня

Моя однокласниця з дитинства була привчена до товарно-грошового обороту. Їй обіцяли велосипед, якщо закінчить чверть без трійок, поїздку до моря – як прочитає «Війну і мир» і шопінг після наведення порядку в своїй кімнаті. Вона беззастережно все виконувала і отримувала подарунки. Таким чином стала володаркою гарненького авто, квартири на Оболонських Липках, домашнього кінотеатру і оригінального пальто Burberry. Дівчина звикла до подібної постановки питання (послуга за послугу) і не уявляла, що її можна любити просто так, без активного руху грошових одиниць. Любити тільки за те, що дихає, позіхає, розмірковує і вбирається в простеньке домашнє плаття, а не блискуче захищає кандидатську дисертацію. Відчувати розчулення, коли сміється, танцює і плаче, слухаючи фортепіанну п'єсу, написану глухим Бетховеном, скиглить від головного болю, потайки дивиться мультфільм про «сніговика-поштовика» і зосереджено ліпить фіалки з мастики. Адже любити потрібно обов'язково за щось суттєве. За те, що відкрила салон. Виграла тендер. Вивчила арабську мову. Купила ділянку на Марсі. Придумала безшумний молоковідсмоктувач з вмонтованою морозильною камерою і запатентувала селфі-палицю з вбудованою десертною ложкою. Слово «безоплатно» для неї не існувало. Лише поняття бартеру, угоди і договори. Лише поняття ціни, тому і чоловіки на шляху траплялися виключно з цінниками на шиї.

Можливо, все дійсно має свою ціну, тільки як бути з тим, що не має ціни?

Кілька років тому вона закохалася в одного з фіналістів популярного вокального шоу. Хлопець виявився гарненьким, талановитим, харизматичним, невтомним у сексі й бідним, як церковна миша. Дівчина одягла його з голочки. Показала Рим, білястий острів Санторіні з синіми куполами сімейних церков і водне шоу в Лас-Вегасі. Знайшла притомного продюсера, стиліста, хореографа. Навчила гідно виглядати в кадрі. Змінила його стрижку, підкоригувала акцент і стала чекати заслужених почуттів у відповідь, тільки той залишався стриманим, ввічливим і дещо відстороненим. Паралельно зустрічався з ровесницею і за гроші своєї патронеси возив ту в гори і на моря.

Фраза «все продається і все купується» розгулює в нашій свідомості досить давно. В Японії вже існують «артисти», які всього за 240 доларів просять пробачення. У штаті Юта можна взяти в оренду миле щеня, а в Австралії – бабусю. Є люди, готові за винагороду стояти замість нас у черзі й прибирати за нашими улюбленцями. Бути особистими папараці. Зображати друга, брата, сина і коханця. Як говорив Стівен Кінг: «яка ціна, такий і смак вина». Тож, можливо, все дійсно має свою ціну, тільки як бути з тим, що не має ціни?

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X