Не вірте собі. Як стрес заважає приймати рішення

15 січня 2021, 23:03

Під впливом стресу наше сприйняття і мислення змінюються, але помітити це дуже складно

Активність префронтальної системи (префронтальна кора — зона мозку, що відповідає, серед іншого, за прийняття рішень і вибір стратегії поведінки, прим. ред.) залежить від багатьох чинників: стреси, недосипання, розумове і фізичне навантаження, вигоряння послаблюють її. Ослаблення загального здоров’я, гормональний дисбаланс, дефіцит сонячного світла або збіднене середовище — все це знижує силу префронтальної кори.

Відео дня

Крім загального зниження розумової продуктивності, відбувається дещо й гірше: послаблюється гальмівний контроль над підкірковими центрами, включно з мигдалиною, прилеглим ядром тощо. Розгальмування призводить до феномену «блукання розуму», яке на тлі стресу і втоми забарвлюється негативно. Адже в стані стресу значимість негативних факторів є вищою і вони автоматично привертають увагу.

Усвідомленість допомагає побачити, що зараз у вас говорить втома або страх, і їхні аргументи фальшиві

Що відбувається? Спочатку ваша увага відокремлюється від зовнішніх факторів і переспрямовується на внутрішній потік інформації, потім знижується контроль над смисловим змістом свідомості, посилюється вилучення інформації з пам’яті, і всі цілі мислення стають особисто і емоційно забарвленими. Коли негативна думка або емоція приходить, наша префронтальна кора має з нею щось зробити, відреагувати. Префронталка — це інструмент, як Гугл. Ок, Гугл, чому мені зле? І ви отримуєте сотні та тисячі можливих причин, розгляд яких («звернення до пам’яті») змушує заново переживати негативний досвід і ще сильніше закручує негативну спіраль.

Наше сприйняття і мислення під час стресу суттєво змінюються, а помітити це в стресовому стані дуже складно. У нас стрибає фокус уваги, відбувається автоматичне обмеження сприйняття інформації, не пов’язаної з виживанням, ми перебільшуємо значення негативу, нам важко розрізняти деталі, оскільки посилюється поляризація мислення (чорно-біле сприйняття), погіршуються певні когнітивні навички, звужується горизонт планування і можливість враховувати наслідки своїх дій, посилюється стереотипність, можуть виникнути феномен блокади минулого досвіду, сплощення мислення, замість пошуку рішення ми звертаємося до пам’яті (спроби згадати рішення), виникає тунельне сприйняття і ще безліч інших багів. Найнеприємніше в них — ми не можемо їх помітити зсередини, перебуваючи в стані стресу.

Що це означає? З емоціями не варто «логічно розбиратися» в тих випадках, коли вони є лише продуктом вашого стресу, недосипання або хвороби, тобто відображенням «слабкого» стану з низьким когнітивним контролем і неадекватним сприйняттям реальності. Якщо ми всерйоз реагуємо на «слабкі» думки, то приймаємо свою слабкість після ГРЗ за слабохарактерність, вороже сприйняття іншої людини на тлі недосипання — за її реальну оцінку, страх перед початком проекту через низький тестостерон — за своє вроджене невміння конкурувати. Мозок забарвлюється негативним сприйняттям, і виникає бажання імпульсивно відреагувати на негативні емоції.

Не всім своїм думкам вір. Одним з найважливіших відкриттів для мене в усвідомленості став навик відрізняти «слабкі» думки, викликані стресом і реакцією на емоції, від «сильних», справжніх думок, що відбивають реальність і мої особисті установки. Усвідомленість допомагає зрозуміти, що «слабкі» думки — це всього лише «внутрішня пропаганда», реакція на нереалістичну внутрішню картину світу, фейк. Усвідомленість допомагає побачити, що зараз у вас говорить втома, говорить страх, говорить тяга — і їхні аргументи фальшиві, їх не потрібно слухати.

Що ж робити?

Зрозуміти. Важливо зрозуміти, що наше мислення надто залежить від стану розуму і тіла. Чим ви слабкіші фізично, чим гірше контроль уваги, тим гірше й керування підкіркою. Усвідомленість, ведення щоденника дозволяє помітити, як сильно розрізняється перебіг ваших думок залежно від рівня енергії. Запитайте себе: ок, мої думки це продукт свідомості чи стресу? Є класична модель сприйняття АВС, де А — реальна ситуація (ніби запис відео), В — наша інтерпретація ситуації (оціночне судження), С — наші реакції та імпульси. Таким чином ми можемо окремо розглянути всі компоненти нашого сприйняття і побачити невідповідності.

Вірити думкам у сильні моменти. Важливо давати оцінки, приймати рішення, планувати, вести переговори тільки в ті моменти, коли ваша префронталка в найкращій формі. Як правило, це ранковий час. Протягом тижня намагайтеся якомога більше часу залишатися у формі, стежачи за режимом, рівнем активності, щоб якомога більше годин було «сильними». Все, що допомагає поліпшити здоров’я, оптимізувати біомаркери, прокачати стресостійкість — все це підвищує кількість сильних годин.

Тренувати увагу. Важливо системно тренувати усвідомленість і увагу, вони прекрасно накачуються. Чим слабкіша увага, тим важче керувати своєю реакцією, негативні думки крутяться, мов білка в колесі. Перемикатися складно, це стан стійкий, аж до румінації («пережовування думок»). Відповідає за цей процес передня поясна звивина, головним нейромедіатором якої є дофамін. Розвинена передня поясна кора допомагає справлятися з конфліктними ситуаціями, легко перемикатися, налагодити баланс між емоціями і свідомістю.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X