Безумовна любов. 10 кроків до зрілих й усвідомлених стосунків
Відмовтеся від руйнівної звички бути нещасливими
«Лєн, ти казала, стосунки — це задоволення. А зараз кажеш — це щоденна робота… де правда?» «Лєн, ти знову про те, що стосунки — це складно. А я читала, що все має бути легко. А якщо складно, то це токсичність, аб’юз, і неправильно». І таке щодня.
Уявімо собі Петра та Галю. Вони до божевілля закохані одне в одного і навіть вирішили з'їхатися чи одружитися. І в них той період, про який Альфрід Ленґле сказав: «Закоханість — залишок раю на землі. У закоханих немає проблем, у їхніх руках усі сили світу, їм не потрібні ні сон, ні їжа. У закоханості я бачу людину такою, якою я бажаю її бачити. Я ще так мало знаю її, що все заповнюю своїми бажаннями».
Петро й Галя поки що перебувають у тому самому залишку раю, зумовленому багато в чому гормонами, інстинктами, проєкціями, ілюзіями та злиттям. Але він скінчиться. Приблизно за рік.
Радість — у моментах підтримки та близькості
І ось Галя починає помічати, що Петя прицьмокує та хропе. А він — що Галя їсть виделкою, але без ножа. Що він любить музику й море, а вона — тишу та гори. Що він не вміє говорити про кохання, а вона саме цих слів і чекає. Що він чекає на похвалу, і це вкрай важливо. А в її сім'ї ніхто ніколи нікого не хвалив, і вона цього просто не вміє робити.
І це лише початок. Але якщо понесе і розпочнуться претензії та вимагання від іншого «легкості», ми знаємо, що буде далі: сварки, розчарування, образи, біль.
У результаті виявиться, що поряд не той, кого хотілося б і мріялося. Саме в цій точці люди часто приходять до мене з запитанням: Що робити? Фіналити й пірнати в нове відлуння раю?
Але ми вже знаємо, що воно теж закінчиться. Так можна пірнати до нескінченності. А це, повірте, на любителя та професійного пірнача. У нормальної людини сили закінчуються, і швидко настає емоційна втома.
То що робити? Внести більше свідомості.
Як? Американський психотерапевт Гарвілл Гендрікс, наприклад, запропонував такі 10 кроків:
1. Розуміти, що у наших любовних стосунках є й прихована мета: вилікувати ті душевні рани, які кожен із нас двох несе в душі з дитинства.
2. Намагатися бачити в партнері реальну людини, позбавляючись власних ілюзій і невиправданих очікувань.
3. Любити безумовно.
4. Дбайливо вибудовувати наші стосунки, удосконалювати їх день у день.
5. Розуміти, що бажання та потреби іншого так само важливі, як і наші власні.
6. Довіритися своєму партнеру, відмовляючись від руйнівної для нас звички бути нещасливими.
7. Учитися бачити темні сторони своєї душі, щоб не проєктувати їх на іншого, не звинувачувати його в тому, що нам не подобається у нас самих.
8. Шукати в собі сили та можливості, яких нам бракує, не чекаючи від іншого, що він їх заповнить.
9. Говорити про свої потреби та бажання партнеру.
10. Зрозуміти та прийняти, що любити по-справжньому важко.
Самі бачите, стосунки — це не просто складно, це місце зрілості та дорослості. За кожним пунктом можна писати окрему статтю.
І де тут, у всіх цих труднощах, задоволення? Радість, щастя, таке інше?
А радість у тому, як Петрові звучить Галин голос. Як він любить до неї торкатися, і як солодко обійматися вечорами. Або реготати до упаду. Або мріяти та планувати божевільне.
Радість — у моментах підтримки та близькості, і це є те саме, що робить наше життя й осмисленим, і чарівним. І ні з ким іншим не пройти такий цікавий і глибокий шлях, як Петрові з Галею, а Галі з Петром. Це і складно, і чудово.
Текст опубліковано з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
