Секрет мозку. Три прийоми, як легко навчатися новому

3 лютого 2020, 00:29

Уміння вчитися — життєво необхідна навичка

Почнімо з того, що ту кількість інформації, яку ми з різних джерел отримуємо щодня, не можна навіть прочитати, не те що обміркувати, проаналізувати й зробити висновки.

Відео дня

Уміння вчитися — це уміння виймати необхідну інформацію, обробляти її, додавати в систему життя й змінювати в результаті цих дій якість життя.

Отже, уміння вчитися — життєво необхідна навичка, тому що від неї прямо залежить те, що ми матимемо в результаті.

Тобто, в кінці життя в нашому мозку буде записана вся його історія. Уявіть: ми кожної секунди самі пишемо історію через інформацію, яку споживаємо і яку наділяємо увагою чи значенням.

То як мотивувати мозок учитися новому й корисному?

Поєднайте мету навчання з життєвою метою

Якщо розглядати мотивацію як те, що спонукає нас до дії, то в контексті мотивації мозку до навчання нам треба усвідомити, як створити умови, у яких наш партнер — мозок — захоче вчитися.

Це нібито виглядає просто. Насправді — теж не складно.

Красива пара взуття, чи струнка фігура, чи нова іноземна мова — це не природні потреби мозку, а соціально набуті, яким ми прагнемо відповідати. Іноді такі набуті з часом вимоги до «сучасної» людини навіть протирічать природнім. Згадайте нещодавню моду на певну форму губ, нарощені чи накладені вії, занадто високі підбори, шкоду яких довели лікарі. На відміну від зазначеного вище, дослідження й вивчення нового — це вроджена здатність мозку, він насправді повсякчас досліджує все, що бачить і аналізує, з питанням, чи це становить загрозу для нас.

Будь-яку еволюційну потребу ми прагнемо задовольнити, активуючи при цьому нашу дофамінову систему. Так мозок мотивує себе займатися тим, що допомагає виживати й розмножуватись.

Тобто, на виконання еволюційних потреб у мозку завжди буде бажання їх задовольнити й відчуття винагороди за їх виконання. Ще б пак! Це ж його визначальні функції.

З точки зору пізнання нового, нам природно має бути цікаво вчитися, надто коли цей процес відповідно організовано для нас. Школа часто не про це. Тому мотивацію до навчання в дорослому віці багатьом із нас доводиться повертати «примусово».

Отже, кожного разу, коли ми ухвалюємо рішення вчитися, визначальним для мозку є відповіді на запитання: «Для чого нам це? Що це дає і яке відношення має до виживання й продовження роду?».

Якщо відповідь полягає в сенсі: «Щоб знати», — то мозок це аж ніяк не мотивує. Така відповідь не може бути метою дії — навчання. Будьте готові до того, що в такому випадку навчання, як і будь-що інше неважливе, мозок буде виконувати «мимохіть».

Навіть якщо першими на думку спадають поняття: «Мені подобається навчатися» чи «Мені цікаво дізнаватися нове» — для мозку це не мотиватори. Вони сильно залежать від настрою, гормонів, емоційного стану тощо.

Як же вчинити?

1. Зробіть навчання життєво необхідним

Знайдіть і точно відчуйте, для чого ви хочете навчатися. Поєднайте мету навчання з життєвою метою — установіть чітку мету навчання й нехай відповідь на неї викликає у вас приємні емоції. Пам’ятайте, що «з-під палки» мозок не вчиться.

Отримувати задоволення важливо і під час навчального процесу. Це необхідно для того, щоб допомогти мозку утримувати мотивацію. Тут двосторонній процес має місце: дофамінова система винагороджує нас, коли ми вчимося, а наше завдання — створити чіткий нейронний зв’язок між навчанням і задоволенням, щоб навчання в мозку асоціювалось із задоволенням.

Установіть для себе винагороди — на певних конкретних проміжках навчання і за весь процес загалом. Так ви будете відчувати насолоду і від проміжних результатів процесу, і підтримуватимете її до отримання кінцевого результату.

2. Навчайтеся разом із кимось

Навчання в групі, коли є можливість позмагатися, більш ефективне.
Нам легше засвоювати нові знання, коли ми змагаємося за певний приз. Тому різні фішки, невеличкі призи, бали, подарунки за виконання конкретних завдань так популярні в сучасній системі освіти.

3. Практикуйте одразу

Тут можу навіть капслоком написати: «Якими б не були теоретичні знання, вони не мають цінності без найголовнішого — зворотнього зв’язку». Мозок навчається, коли має зворотній зв’язок від реальності — те, що він сприймає, накладається на те, що він робить.
Такий зворотній зв’язок можна отримати лише через практику — конкретні дії. Коли мозок отримує зворотній зв’язок від реальності, він, перш за все, зміцнює ту нейронну мережу, яка працює над відповідним завданням. І чим сильніше цей зв’язок, тим краще буде запам’ятовування інформації.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X