Найбільша печера в світі. Чим цікавий нетуристичний В'єтнам

12 листопада 2019, 20:43

У мене є досвід проходження печер і в Україні, і за кордоном, але при вигляді Пігмі перехопило подих

Зазвичай при слові «В'єтнам» у мене в голові виникали картинки джунглів, і мені завжди хотілося побувати саме в таких диких місцях.

Одного разу я прочитав, що у В'єтнамі, в національному парку Фонг-Ня-Ке-Банг, розташована найбільша печера в світі — Шондонг. Її відкрили 10 років тому відтоді активно вивчають. Склепіння її досягають місцями 200 метрів у висоту, а попередні дані спелеологів говорять про її унікальність.

Відео дня

Крім Шондонг в цьому парку є ще багато величезних найкрасивіших печер, про існування яких зовсім недавно навіть не здогадувалися. І, звичайно, я вирішив там побувати і побачити все своїми очима.

Підтримка і допомога провідників у такій подорожі дуже важливі. Вони попереджають про небезпеки і вчать їх розрізняти, дають поради, говорять з тобою і підбадьорюють, коли сили закінчуються. Не менш важливі і портери — протягом усього треку вони несуть спорядження і продукти, а під час зупинок блискавично організовують харчування для всієї групи і допомагають встановлювати намети. Почав я з пошуку місцевих провідників, які могли б мене супроводжувати в такому поході. Мені пощастило знайти в'єтнамця — нащадка мисливців у джунглях. Він з дитинства бував у тропічних лісах В'єтнаму з батьками, одного разу навіть прожив там три місяці. А якось раз загубився і провів у джунглях п'ять днів без води і їжі, харчуючись дарами природи. Він сказав, що вперше супроводжує гостей з України.

Ми пили воду прямо з річок та джерел

Взагалі в'єтнамці дуже доброзичливі і чуйні до туристів. У центральній частині країни, там, де знаходиться парк Фонг-Ня-Ке-Банг, майже ніхто не знає англійської. Але, побачивши іноземця, місцеві жителі всіма силами намагаються допомогти. Можливо, тому, що туризм тут ще не дуже розвинений і кожен гість — значимий і особливий.

У підсумку я вирішив побувати в печері Пігмі — вона також розташована в парку Фогня-Кебанг, була відкрита в 2018 році і вважається четвертою за величиною печерою в світі.

facebook.com/zhukov.ievgen
Фото: facebook.com/zhukov.ievgen

Наша подорож почалася з бухти Халонг, всесвітньо відомої своїми величезними островами, що високо піднімаються з води. Там ми пройшли акліматизацію до в'єтнамського клімату і вирушили вглиб країни.

У мене є досвід проходження печер і в Україні, і за кордоном, і я приблизно розумів, що на нас чекає. Але побачивши Пігмі перехопило подих. Я направив світло від ліхтарика вгору, щоб побачити склепіння печери, але промінь загубився в цілковитій темряві. Уявіть, наскільки вона величезна!

У Пігмі ми провели три дні. У печері були місця, куди зовсім не проникає сонячне світло, але ночували ми зазвичай біля провалів або входів, що нагадують великі кратери.

Місця, куди потрапляє світло, заросли лісами. Одного разу, пробираючись через них, ми підійшли до озера, за яким ховався один з входів у печеру. Нам потрібно було пропливти під кам'яним склепінням, щоб продовжити шлях. Речі ми зав'язали в пакети, щоб не намокли, і зайшли в крижану воду. У непроглядній пітьмі ми пропливали це озеро, не маючи навіть поняття про його розміри. Було трохи моторошно.

Крім самої печери мене вразили місця, через які ми пройшли, щоб до неї дістатися. Пагорби, річки, скелі, джунглі, підземні озера. Здавалося, що я проходжу школу виживання, і подолання кожної перешкоди ставало маленькою перемогою.

facebook.com/zhukov.ievgen
Фото: facebook.com/zhukov.ievgen

За всю подорож була лише одна небезпечна ситуація, коли ми зустріли отруйну змію. Причому, якби не провідник, її ніхто б не помітив — вона була зеленою і повністю зливалася з довкіллям. Але місцеві в'єтнамці прекрасно відчувають джунглі, відчувають себе їх частиною.

Крім адреналінових емоцій у цій подорожі також вражає незаймана дика природа. Ми пили воду прямо з річок та джерел, настільки вона тут чиста. Провідник показував нам квіти рослин і листя, яке можна їсти — не скажу, що це смачно, але досить поживно.

Проходячи одну з ділянок я відчув, як під ногами щось кришиться. На вигляд це були мініатюрні корали з бархатистою поверхнею. Виявилося — зародки сталагмітів. Щоб вирости на кілька міліметрів їм знадобилися десятки років.

Хоча у В'єтнамі переважає тропічний клімат, у джунглях і печерах цього не відчуваєш. Температура досить комфортна, весь трек я пройшов у штанях, заправлених у високі шкарпетки, футболці з довгим рукавом і трекінгових сандалях.

Я дуже надихнувся таким форматом подорожі і твердо маю намір ще не раз побувати у в'єтнамських джунглях.

Ще однією причиною повернутися в ці місця для мене стала народність Ruc Caroong — частина в'єтнамського населення, яка відмовилася підкорятися владі і пішла від цивілізації. Незважаючи на те, що їм пропонують жити з усіма зручностями, вони відмовляються, тому що вважають, що повинні залишатися в тому місці, з яким пов'язані, де їхня батьківщина. Наш провідник розповів про співтовариство з приблизно 180 осіб, які живуть в тропічних лісах, полюють і майже не контактують із зовнішнім світом.

По-моєму, хоч раз у житті кожен повинен наважитися на таку екстремальну подорож. Адже крім знайомства зі справжнім, нетуристичним, боком В'єтнаму, фізичних випробувань і насолоди незайманою природою, це ще й чудова можливість побути наодинці зі своїм серцем і думками, поговорити з собою, знайти відповіді і подолати страхи.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Depositphotos

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X