Реванш неминучий. На що ми здатні після поразки

2 травня 2019, 00:06
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Будь-яка людина завжди буде прагнути забезпечити свої природні потреби: право вибору, відчуття власної компетентності і благополуччя

Люди завжди прагнуть реваншу. І це створює проблеми роботодавцям.

Після поразки ми відчуваємо потребу певного «реваншу». Згадайте, як ви відчуваєте себе, коли вам щось не вдалося – співбесіда, переговори, важлива розмова, проект. Багато хто замість того, щоб відчувати спустошеність і біль, прямує в спортзал чи біжить марафон і вижимає з себе 150% результату. Така реакція організму спершу здається абсолютно ірраціональною: як кілометри марафону і тони поту можуть компенсувати провалену співбесіду?

Відео дня

Насправді, ми так робимо для того, щоб відновити підірвану кимось віру у власну компетентність, спроможність, самооцінку, відчуття свободи. Ми шукаємо шляхи, щоб отримати цей умовний реванш. Шляхи, за допомогою яких на нашу перемогу впливаємо тільки ми.

Незалежно від зовнішніх обставин у кожного з нас є можливість саморегуляції і самовідновлення

І це яскравий приклад того, що незалежно від зовнішніх обставин у кожного з нас є можливість саморегуляції і самовідновлення – віри в себе, свої можливості, свою компетентність, свою силу. Ми можемо бути незалежними у пізнанні свого справжнього я.

Для бізнесу це буквально означає наступне: якщо компанія не забезпечує цих потреб через свою культуру взаємодії, ми йдемо шукати такі можливості деінде.

Людина завжди шукатиме можливості для забезпечення своїх базових природніх потреб.

З метою з'ясування та інтеграції різноманітних факторів, що впливають на мотивацію, дослідники психології та менеджменту запропонували кілька теорій. Серед них теорія самовизначення (Self Determination Theory) стала однією з найбільш впливових і усталених рамок мотивації. Одним з найважливіших внесків теорії самовизначеності є те, що вона забезпечує три основні потреби людини:

— автономність (незалежність і право вибору);
— компетентність (можливість професійно розвиватись);
— благополуччя (відчуття наповненості і ресурсу).

Автономність
Відчуття права вибору відображає нашу необхідність діяти самостійно, виходячи із своїх принципів і цінностей.

Компетентність
Потреба відчувати себе ефективним та майстерним, а також демонструвати та вдосконалювати свої здібності.

Благополуччя
Це відчуття прямо пов’язане з задоволеністю власною компетентністю. Саме усвідомлення власних можливостей позитивно співвідноситься з мотивацією, задоволеністю роботою, задоволенням життям, загальним добробутом.

Окрім вивчення позитивних наслідків задоволення компетентності, останні дослідження почали вивчати негативні наслідки фрустрації компетентності. Розлад компетенції означає почуття невдачі або неадекватності, а також сумніви щодо власних здібностей. Коли виклики стають занадто високими, коли нам систематично дають негативний зворотний зв’язок, коли відчуття майстерності підривається цілеспрямованою критикою та соціальними порівняннями, ми відчуваємо розчарування компетентності. Дослідження показали, що фрустрація компетенції часто супроводжується фізіологічними реакціями організму – погане самопочуття і постійна втома, вигорання на роботі, а також контрпродуктивна робота, цинізм.

Беручи до уваги, що задоволення від компетентності має вирішальне значення для оптимального функціонування психіки, важко повірити, що ми можемо пасивно спостерігати за критикою власної компетентності, не захищаючись і не бажаючи уникати подібної взаємодії.

У нещодавньому експериментальному дослідженні було виявлено, що співробітники, які не відчувають автономності (права вибору) в одному завданні, будуть шукати можливості реалізувати цю потребу, беручись за кожне наступне завдання. Більш того, у людей, які відчули брак автономії, виявили більшу внутрішню мотивацію у наступному завданні, якщо це нове завдання дає їм уявлення про задоволення автономії. Крім автономії, дослідження також повідомляють про те, що люди, які відчували розлад соціальної взаємодії, намагалися наполегливіше і ще краще виконувати інше завдання, якщо воно давало їм можливість відчути себе соціально прийнятими.

Метою багатьох досліджень є вивчення процесу відновлення компетентності та встановлення причинно-наслідкового зв'язку між розчаруванням у певній компетенції та мотивацією виграти в іншій діяльності.

Ось одне з них. Учасникам обох груп було доручено відвідати дві сесії, де вони працювали над одним і тим самим завданням. У першій сесії компетенціями учасників маніпулювали, для них встановлювали різні труднощі і перешкоди для виконання завдання, результати їх роботи критикували і нівелювали.

У другій сесії всі учасники працювали над задачею середньої складності, яка значною мірою підтримувала їх компетентність. Виконання завдання підсилювало оцінку компетентності його учасників.

Для того, щоб вивчити вплив попереднього розчарування компетентності на мотивацію виграти в подальшій компетенційній задачі, були зафіксовані та проаналізовані електрофізіологічні дані всіх учасників.

Дослідники експерименту також акцентували увагу на реакціях на негативний зворотній зв'язок, що є репрезентативним компонентом, пов'язаним з подіями в минулому і визначає прямо чи опосередковано оцінку компетентності.

Для того, щоб проілюструвати когнітивне значення негативного зворотного зв’язку, вчені запропонували і розробили дві основні теорії: теорія навчання через підсилення компетентності і теорія мотиваційної значущості.

Результатом дослідження стали важливі для системи управління і комунікації висновки.

Виношу їх в takeaways:

1. Співробітники, які постійно отримують зворотній зв’язок через критику, кожного разу намагатимуться брати більш легке завдання щоб довести власну спроможність чи компетентність (отримати реванш).

2. Співробітники, які працюють в середовищі, де критика є нормою, завжди шукатимуть можливості підтвердити власну спроможність і благополуччя за рамками цього середовища. Іншими словами – рівень залученості таких колег буде найнижчим.

3. Люди з високою мотивацією на досягнення мети працюють значно ефективніше, коли отримують визнання не тільки (і не стільки) за результат роботи, а і за процес. В такому середовищі поразка в кінці проекту (таке буває) не сприятиме їх розчаруванню у власній компетентності. А визнання їх компетентності під час самого процесу забезпечить готовність до додаткових зусиль і більш ефективного виконання наступних задач.

4. Будь-яка людина завжди буде прагнути забезпечити свої природні потреби: право вибору, відчуття власної компетентності і благополуччя (я – ОК). Якщо ваше професійне середовище буде тим місцем, де системи комунікації і управління забезпечують ці потреби – питання залученості і мотивації будуть впорядковані. 

Якщо в компанії такі потреби не забезпечуються, людина буде шукати можливості реваншу. Не у вас. На стороні.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X