Стоп-слова в ресторані. Що краще не вимовляти вголос

Є кілька слів і виразів, використання яких у ресторанах потрібно якщо не заборонити повністю, то жорстко обмежити. Ось мій особистий список:

Їстоньки

Доречне в спілкуванні з п’ятирічною дитиною і викликає тремтіння у дорослої людини. У самому по собі цьому слові немає нічого поганого, але все залежить від контексту. І контекст, в якому дорослий офіціант пестливо запитує у дорослого гостя «Ви вже поїли?», здається мені, що лякає.

Трапеза

Слово, яким грішать ресторанні SMM-ники, коли в їхньому словнику закінчуються відповідні синоніми. Хочу порадити трудівникам соцмереж: не використовуйте в публікаціях слова, які не вимовлятимете у себе вдома. «Кохана, як тобі наша сьогоднішня трапеза?»

На Вас чекають?

Щоразу, коли чую в ресторані це запитання, мені здається, що мене тут не чекають. Чому б просто не запитати, чи резервував я столик? І якщо не резервував, а мене дійсно хтось чекає, то я так і скажу.

Фермерський

Не все, що вироблено за містом, є фермерським і не все, що зроблено фермерами, безумовно якісне. Головне — перевірений постачальник, а фермер він чи не фермер — не так уже й важливо. Через часте доречне й недоречне використання слово «фермерський» майже втратило сенс.

Компотик, бутербродик, котлетка

І інші зменшувально-пестливі форми. Якщо мова йде не про дитяче меню, краще уникати сюсюкання. Хоча навіть діти здатні з'їсти (з'їсти?) Котлету, якщо вона не називається котлеткою. Готовий до того, що мені пригадають биточки з тюлечкі в меню Дачі, але відповім ось що: з кожного правила є винятки.

Найсвіжіший, найніжніший, найсмачніший

Жодна страва не стала свіжішою, ніжнішою і смачнішою завдяки використанню найвищого ступеня в її описі. Нахвалюючи кухню свого ресторану, потрібно знати міру — як, власне кажучи, і готуючи на кухні.

Читайте також:

Савелій Лібкін

Любов не купиш. П’ять міфів про ресторани

Смачно як у мами

Яка мама, чия мама, чи вміє ця мама готувати? Здається, у випадку з цим словесним штампом ідеться про якусь архетипічну маму, думки про яку мають будити прекрасні дитячі спогади. Але замість спогадів — подив.

Ви залишили місце для десерту?

Коли я чую це запитання від офіціанта, мені здається, що він хоче зазирнути в мій шлунок. Можливо, краще просто запитати, чи не хочу я подивитися десертне меню, без всієї цієї колоноскопії?

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут