Еротика, стрілянина і не тільки. Шість недавніх французьких фільмів, які ви напевно пропустили

19 жовтня 2019, 20:21

Я люблю французьке кіно. І вам раджу. Французи примудряються наповнити сенсом навіть начебто прохідні бойовики і комедії.

Французькому кіно завжди була притаманна вдумливість, перемішана з емоційністю.

В епоху, коли багато хто всерйоз міркує про емпатичний інтелект (звучить страшно, згоден), таке кіно набуває ще більшого сенсу, ніж раніше.

Відео дня

До того ж я кажу зовсім не про фестивальне й авторське кіно, де поза і багатозначність часто підміняють зміст. Я говорю про звичайні фільми, багато з яких зовсім не намагаються стрибнути вище голови.

Ось шість французьких картин останніх років, які мені сподобалися. І які, на мій жаль, більшість моїх знайомих не дивилися.

Відок: Мисливець на привидів (Імператор Парижа)

L’Empereur de Paris

2018 рік

Напевно, найнесподіваніша глядацька удача останнього часу для мене.

Це — історія про порядну людину, яка через невдалу дуель стає каторжником, здійснює кілька втеч, стає легендою кримінального світу. А потім поліція Парижа, ставши кримінальною столицею Європи в епоху падіння Республіки та приходу до влади імператора Наполеона Бонапарта, наймає його, щоб ліквідувати ватажків злочинного світу.

Ті, хто любить не тільки артхаус, але й простіше кіно, знають, як туго нині йдуть справи з хорошими екшн-фільмами.

Екрани заполонили фентезійні і коміксові вироби з масою мальованих спецефектів. Більшість таких фільмів абсолютно «пластикові» і навіть у кульмінаційних сценах не змушують забути про попкорн.

Новий Відок — зовсім інша річ. Це драматична кримінальна історія, що має зі старим коміксом про кульгавого паризького детектива часів Бонапарта дуже мало спільного.

53-річний Венсан Кассель не тільки дуже сильно відіграє Відока, а й перебуває у відмінній фізичній формі. Бойові сцени у фільмі поставлені на відмінно. Та й сам фільм знятий ґрунтовно і брутально. Крім Касселя тут сяють чудові актори різних поколінь — Дені Лаван, Патрік Шене, Фабріс Лукіні, а також дві красуні — Фрейя Мавор і «наша» Ольга Куриленко.

На тлі цієї міцної кримінальної драми старий фільм про Відока 2001 року, в якому 150-кілограмовий Жерар Депарьде вдавав із себе щось на кшталт Шерлока Холмса і Тоні Старка в одній особі, здається дитячим мультиком.

Це всього лише кінець світу

Juste la fin du monde

2016 рік

Фільм модного нині канадського режисера Ксав'є Долана. Знаю, що багато кіноманів вважають його маніпулятивним бракоробом. Але я звик судити про конкретні фільми та їхні конкретні переваги.

У цьому фільмі Долан створює камерну історію про повернення додому молодого чоловіка, який поїхав багато років тому. Він приїхав, щоб розповісти рідним важливу новину, але натомість знову розмотує клубок складних стосунків з матір'ю, сестрою і братом.

Фільм дуже чіпляє, він проникливий і глибокий. Хоча, безумовно, в ньому є якийсь наліт фестивального позерства. Але за загальну атмосферу та прекрасні акторські роботи (Гаспар Ульєль, Венсан Кассель, Маріон Котійяр, Леа Сейду) йому можна пробачити все.

Кольт 45

Colt 45

2015 рік

Не можу не поставити в цю добірку ще один бойовичок, цього разу сучасний.

Сюжет досить примітивний — молодий поліцейський працює зброярем. Крім того, він регулярно перемагає у змаганнях зі стрільби. І є власником унікального пістолета Кольт, який він особисто удосконалив і став розробником надпотужних патронів. Дізнавшись про їхнє існування, група брудних поліцейських втягує героя в орбіту своїх інтересів.

Фільм похмурий, жорсткий і вирізняється неймовірно реалістичною постановкою перестрілок за повної відсутності сопель і пафосу, якими рясніють сучасні голлівудські бойовики.

Для любителів жанру — це просто must see.

Мій король

Mon roi

2015 рік

Потужна історія про те, як зароджується, розвивається, а потім згасає кохання. Втім, хоча історію показано передусім очима жінки, фільм не можна назвати жіночою історією.

Фактично, це спроба осмислити дорослішання і подолання неминучої кризи стосунків, через яку так чи інакше проходить будь-яка людина.

Такі фільми не просто приносять задоволення під час перегляду. І річ навіть не у приємному післясмакові, який залишається надовго. Такі фільми стають частиною життєвого досвіду.

Чорна смуга

Fleuve noir

2017 рік

Блискучий Венсан Кассель грає неохайного і неприємного поліцейського з купою жуків у голові і фактично — психічно неадекватну людину, яка намагається розплутати зникнення підлітка. І підозрює в його викраденні шкільного вчителя (хороша роль Ромена Дюрі). І це поступово перетворюється на зіткнення двох психопатів.

Похмура і тягуча детективна історія для справжніх цінителів фільмів, після яких полуденне сонячне світло здається занадто тьмяним.

Цей незручний момент

Un moment d'égarement

2015 рік

Знову Кассель (так, він майже не помиляється з вибором ролей останніми роками). І поруч з ним Франсуа Клюзе — дуже хороший актор (це він грав паралізованого багатія у всенародно улюбленому фільмі 1+1).

Отже, двоє друзів вирушили відпочивати на Корсику зі своїми 17-річними доньками. Без дружин.

Під час відпустки між одним з них та дочкою другого виникає роман. І все моментально стає катастрофічно складно і заплутано.

Фільм позиціонувався як комедія, але, як це часто буває у французькому кіно, — це сміх крізь сльози. Оскільки йдеться про дуже серйозні речі. Про підліткові травми, про дорослішання, про кризу середнього віку, про дружбу.

Актори просто прекрасні. І Клюзе, і Кассель, і висхідна зірка Лала Ла Лун — фантастично красива і талановита дівчинка. Вона не тільки не боїться в такому юному віці грати в дуже дорослих інтимних сценах, а й дуже по-дорослому відіграє драматичні моменти.

Показати ще новини
Радіо НВ
X