Пункт призначення – Припутні. Рецензія на новий український фільм

3 жовтня 2017, 23:31
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Замальовки з життя української глибинки

__96
__96 Фото:

Українське кіно потроху прокидається. Так каже Пилип Іллєнко, голова Держкіно. Чиновника не звинуватиш у брехні – одна-дві українські прем'єри на місяць підтверджують його слова (не будемо брати в розрахунок низькосортне «мило», яке пачками штампують ТВ-канали).

Відео дня

Кіно України – це такий собі підліток років п'ятнадцяти зроду. Він ще не вибрав свого шляху в житті і в пошуках себе кидається з крайності в крайність. Прагне спробувати все, але через нестачу грошей і відсутність життєвого досвіду змушений знаходити радість у простих істинах, які Голлівуд з Європою засвоїли ще кілька десятиліть тому.

Українське кіно шукає свого глядача. Воно шукає свій жанр і намацує вільну нішу. Артхаусний «Рівень чорного», трагікомічний «Ізі», підлітковий «Інфоголік» – за своїм наповненням фільми абсолютно різні, зняті для своєї, легко визначуваної аудиторії.

А ось для кого і навіщо Аркадій Непиталюк написав і зняв стрічку «Припутні», незрозуміло.

Україна – це не лише мажорний Київ, туристичний Львів і розслаблена Одеса

Припутні – це село в Чернігівській області з населенням близько сотні чоловік. В гості до своєї бабці (Ніна Набока) відправляється її дочка Людка (Олена Узлюк) і внучка Свєта (Юлія Врублевська). По дорозі їх підбирає таксист Юра (Дмитро Хом'як), який напередодні розлучився зі своєю дівчиною. Разом і окремо їм доведеться пережити в Припутнях чимало драматичних пригод.

З одного боку, автор демонструє глядачеві обставини, знайомі широкому загалу. Конфлікт поколінь, «залітна» вагітність, неповна сім'я, відмова коханої дівчини, місто проти села. Вічні українські теми.

У той же час, творець вдаряється в надмірний натуралізм і занадто глибоко пірнає в побутовицю. Нескінченна лайка між найближчими родичами і ось перед нами персонажі, яким не хочеться співпереживати, хай які б симпатичні вчинки вони періодично не скоювали. У фільмі вдосталь героїв, які так і не розкриваються. Вони ніби й впливають на сюжет стрічки, але разом з тим, причини їхніх вчинків поза межею раціонального пояснення.

Комедійне наповнення «Припутнів» нагадує чорнушні балабановські «Жмурки». Україна – це не лише мажорний Київ, туристичний Львів і розслаблена Одеса. На її просторах тисячі таких сіл, де люди щовечора сидять у телевізорі, розмовляють матом і одружуються по зальоту. Але навіть для мене, уродженця периферії, нецензурний суржик у виконанні золотозубих тіток із категорії смішного давно перекочував у когорту відразного. Чи глядача повинен розсмішити таксист, який слухає Бетховена замість Бутирки?

«Припутні» це режисерський дебют Аркадія Непиталюка, а до «перваків» не прийнято ставитися строго. Тоді зробимо хорошу міну при поганій грі і толерантно заявимо, що в творчості режисера є місце для покращення. Соціальна драма в нашій країні – жанр затребуваний.

5 з 10.

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X