Професійні жертви? Чому нам ніхто нічого не винен

18 жовтня, 01:58
Ексклюзив НВ
Катерина Гольцберг: «„Професійні жертви“ не просять про допомогу, вони просто скаржаться» (Фото:voronaman/Depositphotos)

Катерина Гольцберг: «„Професійні жертви“ не просять про допомогу, вони просто скаржаться» (Фото:voronaman/Depositphotos)

Спробуймо позбутися рентних установок на рівні сім'ї, на рівні своїх колективів і на рівні країни

Багато феноменів цієї війни ще вивчатимуться психологами та соціологами, але за останні кілька тижнів мене особливо зацікавив феномен рентних установок, які стають підґрунтям однойменного неврозу. Відверто каждучи, це явище не надто вивчене і частіше використовувалося як медичне поняття, але саме зараз, споглядаючи серйозну тенденцію до його розвитку, вважаю за необхідне поговорити про нього як про психологічний феномен.

Відео дня

Рентна установка — це особливий стан готовності до отримання матеріальної чи моральної вигоди ієї самої ренти) зі свого несприятливого становища. Парадоксально, але воно виникає якраз на тлі необґрунтовано щедрої підтримки з боку близьких і не близьких людей, які прийняли рішення допомагати внаслідок емоційного пориву або, що теж часто буває, з провини. Багато людей керуються почуттям провини і сорому коли, наприклад, подають жебракам, до певної міри намагаючись відкупитися від подібної ситуації. А ті самі «жебраки» можуть буквально переслідувати своїх благодійників, знаючи цю їхню «слабкість» і точно визначаючи, хто готовий так «відкуповуватися» постійно.

Нам немає необхідності примушувати будь-кого до благодійності на нашу користь

У нашому суспільстві жалість та співчуття — соціально схвалювані емоції, які роблять людей, особливо чутливих до чужого болю, об'єктами маніпуляції «професійної жертви». При цьому той, хто допомагає, виглядає благодійником і навіть героєм як у власних очах, так і в очах оточення. Це заважає обом сторонам вийти з позиції, коли один скаржиться, а інший компенсує почуття провини грошима. Енергія грошей — це еквівалент життєвої енергії. І саме за цим еквівалентом і приходять до нас професійні жертви.

Тому «професійні жертви» є скрізь: вони стогнуть і плачуть у мережі, по телефону, у компаніях друзів, у колі родичів — скрізь, де це можливо. І пастка якраз у тому, що вони не просять допомоги, бо просити — це вже брати на себе відповідальність і формулювати свою потребу. Вони просто скаржаться, а на їхні скарги злітаються ті, хто з якихось причин відчуває почуття провини, кого «тригерить» ця ситуація і призводить до збою в системі взяв-дав. Але наступний етап, уготований благодійнику, може бути дуже жорстким та неприємним.

Показати ще новини
Радіо НВ
X