Потрібна допомога. Як змінюють наш стан нічні повітряні тривоги

Практичне. Вчора думала про свій стан і аналізувала стан тих, з ким в контакті, провела невелике опитування. Після останніх нічних атак:

1. Емоційно ми, дорослі, наче, тримаємося (чи можемо відчувати деяку відчуженність, замороженість), а ось тіло потребує особливої уваги. Може бути сонливість, головний біль, напруження в ШКТ. Тілу потрібна допомога. Вчора просила всіх ходити багато пішки, за будь-якої можливості дозволяти собі лежати, пити воду, простукувати тіло, розминати м’язи. Знов спостерігала, що у мене (і тих, кого питала) зціплені щелепи та підняті плечі (прямо зараз — спробуйте, зробіть вдих і на видиху опустіть плечі). Може з’являтись біль в м’язах (можливо, лікар порадить приймати Магне В6). Ми не встигаємо відновлюватися. Ворог намагається виснажувати нас безсонням. І саме можливість поспати, відпочити вдень, хоч трішки, буде рятівною.

2. Діти можуть бути збудженими, дратівливими, після останніх нічних атак багато батьків дітей різного віку розповідали про істерики «на порожньому місці». Діти навіть говорять більш гучно, ніж в інші дні. Вище чутливість до доторків, до болю. Забувають ходити до туалету. Можуть бути або більш балакучими, або дуже втомленими і мовчазними. Це теж відреагування всього, що ми зараз витримуємо.

Прекрасно, якщо є можливість гуляти. Варто саме в ці дні ставити обмеження на комп’ютерні ігри та на мультфільми з активними діями (де висока динаміка, багато звуків) — важливо не допустити ще більшого перезбудження.

Ми не встигаємо відновлюватися

Потрібно бути уважними до того, як дитина сидить, стоїть, можливо, торкатись — масажувати стопи, давати можливість спертися на нас спиною, стрибати на сідничках (щоб більше відчути опору), стрибати, наче на батуті, звертаючи увагу на ноги.

Дітям ми пропонуємо ігри, в яких би ми могли:

— відновити відчуття кордонів тіла (це і обійманці, і щось типу твістера, та й будь-які тілесні ігри);

— відновити ритм, повернути «контроль над ритмізацією» (це і гра на барабанах, і навіть коли ми просто простукуємо ритм долонями по колінах);

— ігри, в яких ми можемо потягнутись (розтягнути м’язи);

— ігри на відреагування агресії — можливо, домашні кеглі, лопання пупирок, розривання паперу (і складання потім зі шматочків колажів);

— ігри, в яких ми можемо створити безпечний простір — це і розмальовки, і створення будинків, халабуд, а ще — готувати разом їжу;

Читайте також:

Олександра Шиманова

Коли стрес не відпускає. Що зараз відбувається в організмі більшості українців та як собі допомогти

— якщо дитина захоче та зможе, було б добре запропонувати ліпку, конструктори (нам потрібно задіяти просторову орієнтацію). У нас вчора була «терапія подарунками» — конструкторами: складали маяк, будиночок, збирали лампу.

Для дорослих підходять додатки з тетрисом, ігри з літерами.

3. Наступного дня після нічних атак складніше сфокусуватися. Всі, хто зміг працювати вчора — генії стресостійкості. Але потрібно давати собі можливість відпочити. Для тих, хто гальмував — це нормально. Ми могли відволікатись, не тримати концентрації, по кілька разів читати та переписувати те, що готували, забувати про плани та зустрічі.

4. Стосунки. На підтримання близькості потрібні сили. З одного боку, нам особливо зараз ще більше потрібні стосунки, з другого — навіть на спілкування в фейсбуці сил може не вистачити. Я вчора на соусі прочитала «сильний шлунок» замість «сливовий цілунок», і рівень концентрації уваги був — «рибка Дорі».

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Йде ніч. Нехай вона буде спокійною.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут